Переваги та недоліки організації фільваркових господарств в західноукраїнських землях XIX століття

І. Я.Франко – відомий український письменник, філософ, економіст у своїх творах торкається тем, де висвітлює різні сторони життя суспільства. Обговорює історичні, політичні, економічні аспекти, намагаючись втілити в життя нові ідеї, що сприяли б покращенню добробуту сільського та міського населення. В одній із своїх багаточисельних статей, він порушує питання доцільності організації фільваркових господарств та звертає увагу на роль техніки при обробітку землі.

Порушення питання утворення фільваркових господарств у громадах зацікавило як простих людей, так і інтелігенцію. Спочатку скажемо, що фільварок – це не тільки об’єднання великих ланів, а й робоча сила, яку можна використовувати в будь-який час і при цьому заощадити на непотрібних витратах. Важливо звернути увагу і на організацію харчування, адже якщо цим будуть займатись досвідчені люди, то вся громада буде мати здорову і смачну їжу. І. Франко торкається питання обробітку присадибних ділянок, які він теж пропонує віддати спілці по впорядкуванню землі.

Селяни повинні зрозуміти користь саме такої організації праці. Крім того, на підставі деяких даних, з одного боку іде дріблення власності, а з іншого об’єднання великих земель, але при цьому відсутній середній прошарок. Але і це ще не все. Край буде значно багатшим, якщо держава купить великі маєтності в горах. Зрозуміло, що кількість власності буде збільшуватись і якщо господар не марнотратний, то він дбатиме про поліпшення умов, щоб отримувати ще більші прибутки.

З кожним роком число дрібних господарств збільшувалось, хоча існував закон про неподільність селянських грунтів. Селянські господарства стали настільки дрібними, що майже не мали землі.

І. Франко аналізує особливості впровадження техніки в сільське виробництво. Більша частина селян при старому способі господарювання не здатна вижити з свого урожаю і повинна шукати заробітку. Тут є два способи: йти до міста і займатись ремеслом, або, тримаючись землі, працювати у панських фільварках. Більшість людей намагається триматись землі. Заробітки у панів були непогані, але стали гірші тому, що почали використовуватись хліборобські машини. Вони є страшним ворогом для заробітчан. Один німецький землевласник побував у Берліні на зборах рільничого німецького товариства і там говорилось, проте, що відсутність робітників по обробітку землі змушує господарів фільварків запроваджувати більше машин.

Відомо, що у великих господарствах використовується багато робочих рук. На цьому можна заощадити. Прикладом може стати Америка. Там господар сам дбає, щоб машини працювали так, як йому потрібно, тому американські машини відповідно до існуючих обставин є більш практичними. У нас господарі використовують тільки готову техніку, а її будовою займаються механіки чи фабриканти, котрі дивляться на чужі зразки, не враховуючи умов, де будуть працювати машини. Тому на нас чекають великі клопоти. Сільських робітників меншає, бо вони переселяються у міста, йдуть на фабрики, але й ті, що лишились поводяться як міські. Може трапитись так, що у жнива чи косовицю вони відмовляться працювати. Машини в такому випадку виконуватимуть потрібну роботу і стануть єдиним порятунком.

Але не досить того, що машини вимагають менше рук; вони обробляють землю швидше, краще і дешевше. Учений Брок підрахував, що у результаті використання в Англії машинного обробітку землі врожайність там збільшилась у два рази у порівнянні з Німеччиною. Так само і в Угорщині. На землях великих магнатів, де запроваджено парові плуги, врожайність картоплі і сіна в два рази вище. Потрібно пам´ятати, що паровий плуг глибше оре землю, скоріше і швидше, ніж плуг ручний. При допомозі сепараторів молоко переробляється краще, а продуктивність збільшилася з десяти до п´ятнадцяти відсотків. В деревообробній промисловості великий переворот зробило використання механічної пили. Машини виявилися корисними і у виготовленні тканини. Автор вказує, що нафта також почала видобуватися новим канадським способом – меншим коштом і без ризику для людей. „Центрифуги” та „сепаратори” переробляють молоко, особливо у великих фільварках та поблизу міст. Парові „локомобілі”, що можуть служити за молотилки, січкарні, пили – працюють у кожному фільварку. Іноді громади за невелику плату також користуються цими машинами, і Франко підкреслює важливість фабричного промислу машинного обробітку землі, який потребуватиме менше робочих рук.

Український вчений не лише розкриває особливості організації сільського господарства на Галичині, а також показує і аналізує нові форми ведення сільського господарства в таких країнах як США, Угорщина, Німеччина. Актуальним є висновок про те, що важливим в організації сільського господарства є його кооперування і створення умов для надання дотацій з державного бюджету.

Йоненко Галина, Минець Людмила