- •Тема 1 концептуальні основи діагностики
- •1.2 Методи та засоби діагностики
- •Тема 2 діагностика конкурентного середовища
- •2.1 Конкурентоздатність як економічна категорія
- •2.2 Алгоритм проведення дослідження за методикою м.Портера
- •Тема 3 оцінка стратегічного протистояння підприємств – основних суперників
- •3.1 Аналіз характеристики галузі
- •Загрози та можливості зовнішнього середовища,
- •Анкета для аналізу конкуренції в галузі і конкурентів
- •Привабливість галузі (відповідно до переліку Харрисона)
- •3.2 Аналіз найближчих конкурентів
- •3.3 Методи аналізу конкурентів
- •Як вирішальні фактори прибутковості виділяють:
- •Тема 4 діагностика конкурентоздатності
- •4.2 Методичні підходи до порівняння підприємств-конкурентів
- •4.3 Теорія ефективної конкуренції
- •Тема 5 діагностика конкурентоздатності
- •5.1 Конкурентоздатність продукції: сутність і особливості оцінювання
- •5.2 Методи оцінки конкурентноздатності продукції
- •5.3 Нетрадиційні методи оцінки конкурентноздатності продукції
- •Тема 6 діагностика майна і ринкова
- •6.1 Проблема ринкової оцінки майна і її рішення в сучасній економіці
- •6.2 Основні методичні підходи до ринкової оцінки підприємства
- •6.3 Поняття гудвілу і методичні підходи до його оцінки
- •Тема 7 діагностика виробничого потенціалу підприємства
- •7.2 Показники аналізу виробничого потенціалу
- •Цільова оцінка відповідності виробничого потенціалу підприємства сучасним вимогам
- •Тема 8 управлінська діагностика
- •8.1 Оцінка організаційної системи управління стратегічного типу
- •8.2 Діагностика організаційної культури підприємства
- •8.3 Соціально-психологічне забезпечення процесів управління підприємством
- •Залежність вимог до знань і навичок керівника від стадії
- •Тема 9 фінансова діагностика
- •9.2 Аналіз динаміки, складу і структури активів і пасивів підприємства
- •Тема 10 діагностика економічної безпеки
- •10.1 Поняття економічної безпеки підприємства
- •10.2 "Кількісні" криз-прогнозні методики
- •10.3 "Якісні" криз-прогнозні методики
- •Література
- •7.010104(30) «Економіка підприємств, маркетинг та менеджмент»,
- •8.010104(30) «Економіка підприємств, маркетинг та менеджмент»
Тема 10 діагностика економічної безпеки
ПІДПРИЄМСТВА
10.1 Поняття економічної безпеки підприємства
Заставою виживання й основою стабільності положення підприємства служить його фінансова стійкість, тобто такий стан засобів, що гарантує його постійну платоспроможність. В умовах ринку стійким є такий суб'єкт, що хазяює, що за рахунок власних коштів покриває вкладені в активи підприємства засобу, не допускаючи невиправданої дебіторської і кредиторської заборгованості і розплачується в термін за своїми обов'язками.
На стійкість підприємства впливають різні фактори:
положення підприємства на товарному ринку;
виробництво і випуск дешевої, що користається попитом продукції;
його потенціал у діловому співробітництві;
ступінь залежності від зовнішніх кредиторів і інвесторів;
наявність неплатоспроможних дебіторів;
ефективність господарських і фінансових операцій і т.д.
Така розмаїтість факторів підрозділяє і саму стійкість по видах. Так, стосовно до підприємства вона може бути: у залежності від факторів, що впливають на неї, – внутрішньої і зовнішньої, загальної (ціновий), фінансової.
1. Внутрішня стійкість – це такий загальний фінансовий стан підприємства, при якому забезпечується стабільно високий результат його функціонування. В основі її досягнення лежить принцип активного реагування на зміну внутрішніх і зовнішніх факторів.
Зовнішня стійкість підприємства обумовлена стабільністю економічного середовища, у рамках якої здійснюється його діяльність. Вона досягається відповідною системою керування ринковою економікою в масштабах усієї країни.
2. Загальна стійкість підприємства – це такий рух грошових потоків, що забезпечує постійне перевищення надходження засобів (доходів) над їхньою витратою (витратами).
3. Фінансова стійкість є відображенням стабільного перевищення доходів над витратами, забезпечує вільне маневрування коштами підприємства і шляхом ефективного їхнього використання сприяє безперебійному процесу виробництва і реалізації продукції. Тому фінансова стійкість формується в процесі всієї хазяйновитої-господарчої-виробничо-господарської діяльності і є головним компонентом загальної стійкості підприємства.
Аналіз стійкості фінансового стану на ту чи іншу дату дозволяє відповісти на запитання: наскільки правильне підприємство керувало фінансовими ресурсами протягом періоду, що передує цій даті. Важливо, щоб стан фінансових ресурсів відповідав вимогам ринку і відповідав потребам розвитку підприємства, оскільки недостатня фінансова стійкість може привести до неплатоспроможності підприємства і відсутності в нього засобів для розвитку виробництва, а надлишкова – перешкоджати розвитку, обтяжуючись витрати підприємства зайвими запасами і резервами. Таким чином, сутність фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів, а платоспроможність виступає її зовнішнім проявом.
Платоспроможність – це здатність вчасно цілком виконати свої платіжні зобов'язання, що випливають з торгових, кредитних і інших операцій платіжного характеру.
Для підтвердження платоспроможності перевіряють: наявність коштів на розрахункових рахунках, валютних рахунках, короткострокові фінансові вкладення.
Ці активи повинні мати оптимальну величину. З одного боку, чим значніше розмір коштів на рахунках, тим з більшою імовірністю можна затверджувати, що підприємство має у своєму розпорядженні достатні засоби для поточних розрахунків і платежів.
З іншого боку, наявність незначних залишків засобів на грошових рахунках не завжди означає, що підприємство неплатоспроможне: засобу можуть надійти на розрахункові, валютні рахунки, у касу протягом найближчих днів, короткострокові фінансові вкладення легко перетворити в готівку. Постійна кризова відсутність готівки приводить до того, що підприємство перетворюється в «технічно неплатоспроможне», а це вже може розглядатися як перша ступінь на шляху до банкрутства. Далі випливають відсутність простроченої заборгованості і затримки платежів і несвоєчасне погашення кредитів, а також тривале безупинне користування кредитами. При цьому низька платоспроможність може бути як випадковою, тимчасовою, так і тривалою, хронічною, причинами виникнення якої можуть з'явитися:
недостатня забезпеченість фінансовими ресурсами;
невиконання плану реалізації продукції;
нераціональна структура оборотних коштів;
несвоєчасне надходження платежів від контрактів;
товари на відповідальному збереженні й ін.
Вищою формою стійкості підприємства є його здатність не тільки в термін розплачуватися за своїми обов'язками, але і його здатність розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього підприємство повинне мати гнучку структуру фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позикові засоби, а також мати можливість вчасно повернути узяту позичку зі сплатою належних відсотків за рахунок прибутку чи інших фінансових ресурсів, тобто бути кредитоспроможним (табл.10.1).
Таблиця 10.1
Прийнята класифікація типів фінансової стійкості
Стійкість |
Характеристика стійкості |
1. Абсолютна |
абсолютна стійкість фінансового стану підприємства |
2. Нормальна |
фінансовий стан підприємства гарантує його платоспроможність |
3. Хитлива (передкризова, мінімальна) |
фінансовий стан підприємства, сполучений з порушенням платоспроможності, при якому, проте, зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення власних оборотних коштів |
4. Кризова |
підприємство знаходиться на грані банкрутства |
Показники, що характеризують фінансову стійкість, тісно зв'язані між собою і впливають один на одного. Цей взаємозв'язок можна простежити за наступною схемою (табл.10.2).
Таблиця 10.2
Взаємозв'язок показників фінансової стійкості
Коефіцієнти фінансової стійкості |
Характер взаємодії коефіцієнтів |
||||||
До |
Км |
Кп |
КД |
Ки |
Кр |
Кз |
|
1. Коефіцієнт забезпечення запасів власними оборотними коштами (До) |
х |
+ |
- |
+ |
0 |
+ |
1 |
2. Коефіцієнт маневреності власних засобів (Км) |
+ |
х |
- |
+ |
0 |
0 |
0 |
3. Індекс постійного активу (Кп) |
- |
- |
х |
+ |
0 |
+ |
- |
4. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів (Кд) |
+ |
+ |
+ |
х |
+ |
0 |
- |
5. Коефіцієнт нагромадження зносу (Ки) |
0 |
0 |
0 |
+ |
х |
0 |
0 |
6. Коефіцієнт реальної вартості майна (Кр) |
-+ |
0 |
+ |
0 |
0 |
х |
- |
7. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів (Кз) |
- |
0 |
- |
- |
0 |
- |
х |
Знак "+" показує, що з ростом одного коефіцієнта росте й інший; знак "-" що приросту одного іншої зменшується. Знак "0" – відсутність зв'язку між коефіцієнтами.
Варто звернути увагу, що характер зв'язку Кз з іншими коефіцієнтами у всіх випадках мінусової: Кз – єдиний з коефіцієнтів, що характеризує поліпшення фінансової стійкості не збільшенням свого рівня, а зменшенням. Зв'язок Кр і До позначена двома знаками. Характер впливу залежить від того, за рахунок чого росте (чи зменшується) коефіцієнт реальної вартості майна: якщо за рахунок основних засобів "+", якщо за рахунок оборотних коштів "-".