Розділ 11 стохастичні моделі управління запасами

1. Комплексний підхід

2. Основні фактори, що враховуються при аналізі систем управління запасами

3. Статична модель

4. Моделі економічно вигідних розмірів замовлених партій

5. Динамічні імовірнісні моделі з режимом безперервного контролю рівня запасів

6. Декілька загальних зауважень з питання про практичне використання результатів дослідження

1. Комплексний підхід

У багатьох випадках при рішенні питання щодо поповнення запасів того або іншого виду сировини або готової продукції керівникові дійсно вдається перевершити можливості, закладені в математичній формулі. Однак для цього він повинний дати точний прогноз потреб у розглянутому виді сировини (або готової продукції) і в будь-який момент часу знати, яке час необхідний для реалізації замовлення на поповнення запасу. Якщо мова йде про такий вид сировини, напівфабрикату або готової продукції, що представляє для фірми значний інтерес (або тому, що він відноситься до числа дорогих, або в силу того, що він відіграє істотну роль у виробничому процесі), то найкращої з усіх стратегій управління може виявитися безпосередній контроль за рівнем відповідних запасів з боку керівника. Але число товарів, що може тримати під постійним прицілом одна людина, досить обмежена. Оскільки більшість фірм тримає запаси величезної кількості різних видів сировини, напівфабрикатів або готової продукції, багато хто з них з неминучістю регулюються або стереотипним шляхом, або навмання. Для такого роду мультиноменклатурних складських систем дослідження операцій дозволяє виробити способи управління запасами, що є раціональними з економічної точки зору.

Установлюючи продумані в методичному плані процедури поповнення більшості складованих виробів, науковий підхід до рішення проблеми управління запасами звільняє керівника від необхідності займатися такого роду питаннями й дає йому можливість прикласти свої здібності до аналізу особливих ситуацій, де його досвід є винятково цінним. Таким чином, ефективно функціонуюча наукова система управління запасами припускає неодмінне гармонійне сполучення суджень, генерованих людиною, та математичних залежностей.

Простота операційної моделі. Моделі управління запасами відносяться до числа досить ще рідко зустрічних операційних моделей, для яких результуючі оптимальні рішення можуть бути реалізовані у режимі швидкої зміни ситуацій (коли, наприклад, умови міняються щодня). Це пояснюється тим, що стосовно до управління запасами сутність оптимального рішення полягає в тому, щоб сформулювати два наступні правила:

1) Правило, що дозволяє визначити, коли (тобто при наявності яких умов) запаси підлягають поповненню.

2) Правило, що дозволяє визначити обсяг поповнення запасів.

Іншими словами, ця стратегія дає можливість розраховувати час та обсяг кожного чергового поповнення запасів, тобто основні параметри керуючого рішення. Задача, як правило, надзвичайно ускладнюється тоді, коли спостерігається істотна взаємозалежність між рівнями потреб у товарах різних найменувань (коли, наприклад, має місце взаємозамінність виробів різних видів), а також при наявності декількох місць складування того ж виду виробів (коли, наприклад, наявний великий районний склад і кілька складських приміщень безпосередньо при торговельних точках).