6.3 Поняття гудвілу і методичні підходи до його оцінки

Під ціною фірми (гудвіл) розуміється вартість її ділової репутації. Гудвіл присутній тільки при наявності надлишкового прибутку і не може бути відділений від діючого підприємства (не може бути проданий окремо від нього).

Для оцінки нематеріальних активів може бути використаний дохідний підхід, що представлений: методом надлишкових прибутків; методом дисконтування грошових потоків; методом звільнення від роялті; методом переваги в прибутках.

Метод надлишкових прибутків заснований на передумові про те, що надлишкові прибутки приносять підприємству не відбиті в балансі нематеріальні активи, що забезпечують прибутковість на активи і на власний капітал вище середнєгалузевого рівня. Цим методом оцінюють переважно гудвіл.

Основні етапи використання методу:

• визначення ринкової вартості всіх активів;

• нормалізація прибутку оцінюваного підприємства;

• визначення середнєгалузевої прибутковості на активи чи на власний капітал;

• розрахунок очікуваного прибутку на основі множення середнього по галузі доходу на величину активів (чи на власний капітал);

• визначення надлишкового прибутку (з нормалізованого прибутку віднімають очікуваний прибуток);

• розрахунок вартості гудвілу шляхом розподілу надлишкового прибутку на коефіцієнт капіталізації.

При методі дисконтування грошових потоків проводяться наступні роботи:

• визначається очікуваний термін корисного життя, що залишився, тобто період, протягом якого прогнозовані доходи необхідно дисконтувати;

• прогнозується грошовий потік, прибуток, яку приносять нематеріальні активи;

• визначається ставка дисконтування;

• розраховується сумарна поточна вартість майбутніх доходів;

• визначається поточна вартість доходів від нематеріального активу в післяпрогнозний період;

• визначається сума всіх вартостей доходів у прогнозний і післяпрогнозний періоди.

Метод звільнення від роялті використовується для оцінки вартості патентів і ліцензій. Роялті – визначена винагорода за право на використання об'єкта інтелектуальної власності.

Розмір роялті визначається на підставі аналізу ринку. Даний метод поєднує у собі риси дохідного і порівняльного підходів. Послідовність застосування цього методу така:

• складається прогноз обсягу продажів, по яких очікуються виплати роялті;

• визначається ставка роялті;

• визначається економічний термін служби патенту чи ліцензії;

• розраховуються очікувані виплати по роялті шляхом розрахунку відсоткових відрахувань від прогнозованого обсягу продажів;

• з очікуваних виплат по роялті віднімають усі витрати, зв'язані з забезпеченням патенту чи ліцензії (юридичні, організаційні, адміністративні витрати);

• розраховуються дисконтовані потоки прибутку від виплат по роялті;

• визначається сума поточних вартостей потоків прибутку від виплат по роялті.

Методом переваги в прибутках оцінюється вартість винаходів. Під перевагою в прибутку розуміється додатковий прибуток, що обумовлений оцінюваним нематеріальним активом. Вона дорівнює різниці між прибутком, отриманої при використанні винаходів, і тим прибутком, що виробник одержує від реалізації продукції без використання винаходу. Щорічна перевага в прибутку дисконтується з урахуванням передбачуваного періоду його одержання.

Проведення оцінки нематеріального активу з використанням методу переваги в прибутках можливо лише в тому випадку, коли оцінюваний об'єкт може бути використаний для одержання додаткового прибутку після дати проведення оцінки.