Методичні вказівки до роботи з літературою

Сьогодні недостатньо читати багато, необхідно свідомо та вміло обирати літературу. Комплекс навичок роботи з літературними джерелами складається з:

• свідомого вибору тематики читання;

• орієнтації у джерелах, перш за все в системі бібліографічних посібників і бібліотечних каталогах;

• систематичності та послідовності читання, виборі конкретного джерела, книги, статті;

• вміння зорієнтуватися в книзі з метою максимального засвоєння та глибокого розуміння прочитаного;

• вміння використовувати та застосовувати на практиці отриману з літератури інформацію;

• оволодіння технічними прийомами, що забезпечують закріплення та використання прочитаного (нотатки, конспекти, картотеки тощо);

• використання основних гігієнічних, фізіологічних і психологічних правил роботи з книгою;

• раціональної організації процесу читання, вміння варіювати процес читання і прийоми роботи з джерелами тощо.

Цей перелік навичок носить назву культура читання. Одна з ключових її проблем – вміння запам’ятовувати прочитане, закріплення його у пам’яті. Для того, щоб прочитане запам’яталося, необхідно певним чином організувати роботу з отримання інформації.

Перш за все необхідно налаштувати себе на запам’ятовування, обдумати завдання, скласти план роботи над текстом, визначити, що саме потрібно запам’ятати. Потім встановити на якій термін і з якою точністю необхідно запам’ятати прочитане. Під час запам’ятовування необхідно активно аналізувати матеріал - виявляти структуру, тему, ідею; пов’язати з попереднім читацьким досвідом, з вже усвідомленою інформацією; використовувати для запам’ятовування різні методі, зокрема, механічних асоціацій; обдумувати прочитане, а саме:

• ставити собі запитання в процесі читання з пошуком відповіді у тексті;

• висувати питання-припущення, які б містили і питання, і відповідь та знаходити підтвердження у тексті;

• передбачати план та зміст ще непрочитаної частини на основі вже засвоєної;

• повертатися подумки до раніше прочитаного і на цій основі – здійснювати співставлення, проводити порівняльний аналіз та оцінку тексту, що читається.

Різноманітні нотатки, позначки – концентрат думки читача, форма роботи з інформацією та фіксації читацької праці. Вони допомагають не лише ще раз проглянути джерело, а й усвідомити найцінніше, що має значення або вразило. Щоб вирішити, який вид записів в кожному конкретному випадку доцільний, необхідно врахувати мету роботи, особистісні риси читача та специфіку тексту.

Важливо визначити навіщо ми читаємо текст – щоб засвоїти, вивчити дисципліну, а потім здати екзамен або щоб використовувати отриманні знання в роботі, або з метою скласти критичну оцінку тексту тощо. Має значення рівень ерудиції читача у тій сфері, якій присвячена книга або стаття, а також досвід роботи з інформаційними джерелами, особливості пам’яті та мислення, міра важливості даного матеріалу для читача (основна тема або суміжна) тощо. Власне, і особливості тексту впливають на вибір способу запису: складність тексту, обсяг, пояснювальний або описовий характер.

Можна назвати такі загальні рекомендації для вибору виду запису:

• якщо мета читання – лише ознайомлення з текстом, доцільно обмежитися нотатками;

• якщо необхідно засвоїти, вивчити, проаналізувати твір – краще скласти план, тези, конспект;

• якщо текст складний, має пояснювальний характер, повністю стосується теми і його необхідно повністю засвоїти, а підготовка читача недостатня, - необхідно вибрати конспект. За таких самих умов добре підготовленому читачу достатньо скласти план або тези.

• якщо у читача найбільш розвинутий наочний тип мислення і пам’яті, йому краще детально записувати матеріал з абстрактним змістом; якщо – найбільш розвинутий абстрактний тип, то корисно записувати конкретні факти, приклади тощо;

• закладки і позначки на берегах сторінок краще використовувати на стадії попереднього перегляду, коли читач вирішує, чи варто ретельно вивчати дану публікацію.

Навчальний матеріал рекомендується вивчати в послідовності, визначеній програмою дисципліни, оскільки вона відображає логіку історичного процесу еволюції економічної думки і дозволяє комплексно та системно охопити всі ключові питання дисципліни. Такий підхід повинен сформувати у студентів розуміння основних теоретико-методичних підходів, які превалюють у сучасній економічній науці, побачити історію їх виникнення, познайомитися з теоретичними джерелами і особливостями сучасної бізнес-практики. Це допоможе сформувати у студентів елементи сучасного економічного мислення, що необхідне для вирішення складних проблем як вітчизняного так і світового соціально-економічного розвитку.