- •Семінарські заняття семінарське заняття 1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки.
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 3. Економічні теорії лауреатів премії пам’яті Нобеля з економіки
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 4. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.).
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 5. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя V – XV ст.
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 6. Економічні теорії лауреатів премії пам’яті Нобеля з економіки (продовження)
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 7. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя V – XV ст.
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 8. Економічні теорії лауреатів премії пам’яті Нобеля з економіки (продовження)
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 9. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації періоду xvі - перша половина XVII ст.
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 10. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації періоду xvі - перша половина XVII ст. (продовження)
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 11. Економічні теорії лауреатів премії пам’яті Нобеля з економіки (продовження)
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 12. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав другої пол. Хvіі- хіх ст.
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 13. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав другої половина хvіі- хіх ст. (продовження)
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 14. Сучасники та противники класичної політичної економії.
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 15. Економічні теорії лауреатів премії пам’яті Нобеля з економіки (продовження)
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 16. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 17. Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина XIX – початок XX ст.) (продовження)
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 18. Економічні теорії лауреатів премії пам’яті Нобеля з економіки (продовження)
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 19. Особливості розвитку господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина XIX – початок XX ст.)
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 20. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 21. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.) (продовження)
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 22. Економічні теорії лауреатів премії пам’яті Нобеля з економіки (продовження)
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 23. Розвиток національних економік під впливом науково-технічної революції (друга пол. Хх– поч. Ххі ст.)
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 24. Економічні теорії лауреатів премії пам’яті Нобеля з економіки (продовження)
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 25. Основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кін. Хх – поч. Ххі ст.)
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 26. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (хх – початок ххі ст.)
- •Домашнє завдання
- •Семінарське заняття 27. Економічні теорії лауреатів премії пам’яті Нобеля з економіки (продовження)
- •Домашнє завдання
- •Самостійна робота студентів та індивідуальні завдання Рекомендації до виконання плану самостійної роботи студентів та індивідуальних завдань
- •План самостійної роботи студентів за обов’язковими темами
- •План самостійної роботи студентів за вибірковими темами
- •Критерії оцінювання самостійної та індивідуальної роботи студента
- •Перевід рейтингових оцінок у традиційні
- •Методичні вказівки до проведення дебатів1 Дебати як метод навчання
- •Головні елементи дебатного процесу
- •Формати дебатів
- •Порівняльна характеристика форматів дебатів
- •Підготовка та проведення навчальних дебатів
- •Аналізування
- •Організація
- •Представлення аргументів
- •Спростування та підсумок
- •Подання інформації під час дебатів
- •Оцінювання навчальних дебатів
- •Дебатний бюлетень. Критерії оцінювання
- •Форма для оцінювання
- •Типові теми для дебатів і самостійної роботи студентів з дисципліни «Історія економіки та економічно думки»
- •Методичні вказівки до здійснення самостійної роботи та виконаня індивідуальних завдань студентами
- •Методичні вказівки до складання конспекту лекцій
- •Методичні вказівки до роботи з літературою
- •Реферат. Правила оформлення
- •Методичні вказівки до складання тез доповіді
- •Рекомендації з посилення уваги та покращення запам’ятовування
- •Література основна
- •Додаткова Частина 1
- •Додаткова Частина 2
Методичні вказівки до здійснення самостійної роботи та виконаня індивідуальних завдань студентами
Головні зміни в освіті у новому тисячолітті характеризуються реформуванням його змісту, методів, організаційних форм. Основною ознакою цього стає перехід до збільшення частки самостійної роботи студентів, розвитку творчої активності, що надає більш широкі можливості для застосування теоретичних знань про економічний устрій світу, особливості сучасного етапу розвитку економічної системи суспільства.
За даними дослідників, у пам’яті людини залишається до 90 відсотків інформації про те, що він робить, 50 відсотків про те, що бачить і 10 відсотків про те, що чує. Тому дані методичні вказівки допомагають у поглибленні засвоєного на лекційних заняттях матеріалу, в отриманні початкових знань та слугують базою для подальшого вивчення економічних дисциплін. А більш глибокі знання можуть бути забезпечені вивченням рекомендованої літератури та набуттям звички постійного розширення їх обсягу завдяки самоосвіті, отриманому досвіду практичної роботи та його осмисленню на основі знань, отриманих в університеті.
Методичні вказівки до складання конспекту лекцій
На лекціях студенти отримують найновіші дані, що доповнюють та систематизують матеріали підручників, знайомляться з останніми досягненнями науки. Тому, вміння зосереджено слухати лекції, активно, творчо сприймати надані знання є неодмінною умовою їх глибокого засвоєння, а також тренування та розвитку розумових здібностей.
Уважне слухання та одночасний конспективний запис - складні види роботи і передбачають інтенсивну роботу студента на лекції. В процесі слухання необхідно встигнути обдумати, усвідомити те, що викладає лектор; віднайти зв’язки даної теми з тим, що вже відомо з попередніх лекцій, прочитаних книг, періодики, інших джерел. Той матеріал, який дійсно уважно вислухано, продумано та записано на лекціях, стає здобутком, освітньою базою студента у подальшому.
Під час лекції потрібно намагатися зрозуміти мету викладання, напрям руху думок лектора, логічну послідовність викладеного, що саме намагається передати викладач своєю доповіддю. При цьому необхідно відкласти сторонні думки і зосередитися лише на матеріалі, що пропонує викладач. Короткі записи лекцій - конспектування допомагає закріпити, в подальшому доповнити та засвоїти матеріал за темою лекції.
Увага людини дуже не стійка, потрібна сила волі для зосередження. Необхідно систематично контролювати себе в цьому процесі. Встановлено, що конспектування лекцій має освітнє та виховне значення для слухача: сприяє закріпленню знань у пам’яті, розвиває розум слухача, збагачує науковими даними, озброює необхідними вміннями й навичками. Але конспект є корисним тоді, коли записано найсуттєвіше, основне. Перетворення лекції з історії економіки та економічної думки на диктант є шкідливим - механічний запис великої кількості почутого без роздумів. Якщо студент намагається записати всю лекцію до останнього слова, то таке "конспектування" завдає шкоди і заважає засвоєнню матеріалу.
На лекції обов’язково потрібно записувати:
- тему лекції;
- основні питання розгляду теми;
- головні аргументи цих питань;
- деякі яскраві приклади, що ілюструють матеріал;
- наукові визначення;
- висновки, сформульовані лектором.
Як правило, лектори, змінюючи швидкість, інтонацію, силу, тембр голосу, виділяють і підкреслюють найважливіші положення матеріалу, роблять записи та рисунки на дошці або пропонують електронний матеріал презентацій. Це допомагає з’ясувати і занотувати найсуттєвіше.
Запис лекцій варто здійснювати власними формулюваннями. Конспект найкраще розділяти на пункти, параграфи, за допомогою виділених назв, абзаців. Принципово важливі місця, визначення, формули необхідно супроводжувати примітками: "важливо", "особливо важливо", "добре запам’ятати" тощо, застосовуючи власне маркування на зразок:
! - важливо;
!! - дуже важливо;
? - під питанням;
P - перевірити;
R – запам’ятати;
U – передивитися у підручнику;
FE – наприклад або зразок.
Варто зауважити на одну хибну дію деяких студентів – протягом семестру навіть добре складений конспект не переглядається до вечора напередодні екзамену. Над конспектами лекцій потрібно систематично працювати, перечитувати, виправляти, додавати самостійно опрацьований матеріал, робити схематичні, кольорові, стилістичні помітки для більш глибокого і міцного закріплення в пам’яті. Перший перегляд конспекту, хоча б один поверхневий, рекомендується здійснити вечором того дня, коли відбулася лекція. Повторний перегляд можна здійснити через 3 дні та останній - напередодні наступного заняття. Часу на таку роботу піде небагато, але вченими доведено – якщо матеріал буде проігноровано протягом перших 48 годин та протягом наступних 3 діб, то у пам’яті залишиться лише 10-25 відсотків отриманої інформації. При повторних переглядах і доповненнях конспекту, результати оволодіння матеріалом значно кращі й студент досягає сесії добре підготовленим.
При роботі над конспектом лекцій завжди варто використовувати не лише підручник, але й додаткові джерела, рекомендовані викладачами. Це допоможе навчитися роботі з літературою та іншими джерелами, що є надзвичайно важливим у наш час. Лише за умов серйозної та кропіткої роботи з лекційним та додатковим матеріалом кожен студент зможе оволодіти необхідними професійними теоретичними знаннями, що допоможе розвинути відповідні практичні навички та вміння.