Методичні вказівки до проведення дебатів1 Дебати як метод навчання

Під дебатами розуміють структурований та спеціально організований публічний обмін думками, дискусію між двома сторонами з актуальної теми. Особливістю цього різновиду публічної дискусії є те, що учасники дебатів намагаються переконати у своїй правоті не одне одного, а третю сторону. Вербальні і невербальні засоби, що ними користуються, мають на меті отримання певного результату – сформувати у слухачів позитивне враження від власної позиції, переконати їх у силі власних аргументів.

Навчальні дебати – важливий засіб розвитку в учнів критичного мислення та навичок аргументованого висловлювання. Метою навчання дебатів і поширення цієї педагогічної технології є не підготовка до змагань, турнірів чи показових ігор, хоча і й вона є складовою частиною навчання. Лише брати участь у дебатному змаганні замало, найбільшого результату для розвитку дитини можна досягти, якщо навчити її знаходити протиріччя в темах, будувати захищені від нападів докази, підкріплювати їх прикладами тощо. Навчальні дебати також формують в учнів уміння уважно прислуховуватися до контраргументів, ставити запитання та розмірковувати про відповіді.

Дебати важливі й з погляду можливостей розвитку у студентів таких рис особистості, як самостійність мислення, ініціативність. Студенти мають змогу побачити твердження з різних позицій: ствердження та заперечення, відшукати найчіткіші та найточніші формулювання, можуть навчитися добирати певну кількість аргументів, доказів, під час своїх відповідей використовувати додаткові засоби переконання: жести, міміку, особливу інтонацію, логічний наголос на змістовних, опорних моментах, наприкінці робити висновки. Отже, участь студента у навчальних дебатах дає йому ширші освітні можливості як для покращення пізнавальної діяльності та навчальної успішності, так і для майбутнього професійного розвитку і життя в цілому. Це обумовлює важливість широкого запровадження цієї педагогічної технології у навчальний процес. Наприкінці цього розділу наведені типові теми для проведення дебатів, що пропонуються у процесі викладання дисципліни «Історія економіки та економічної думки» у НТУУ «КПІ».

Метою застосування дебатів у навчальному процесі є розвиток у студентів умінь і навичок цивілізованої аргументованої дискусії, що спирається на глибоке дослідження навчальної інформації. Завданнями, які розв’язують дебати, є навчання студентів основних правил логіки і риторики, вміння логічно і доказово відстоювати свою точку зору, навичок публічного виступу, командної роботи, виховання у них активної громадянської позиції, толерантності до позицій і думок інших, до їх різноманітності.

Головні елементи дебатного процесу

Складовими дебатів завжди є кілька основних елементів, які можуть змінювати послідовність і тривалість дебатів залежно від формату (форми). Такими елементами є:

1. Чітка тема обговорення, що відома учасникам заздалегідь і є суспільно значущою та актуальною. Вона має бути сформульована як певне твердження. Наприклад, «Дебати – це ефективна педагогічна технологія».

2. Наявність двох учасників (команд), які мають протилежні (ствердження та заперечення) позиції щодо теми.

3. Можливість для кожної сторони висловити й обґрунтувати свою позицію і обов’язково мати можливість відповісти на аргументи опонентів.

4. Виділення певного часу на «перехресне опитування» - запитання та відповіді, які учасники дебатів використовують як для ствердження власної позиції, так і для виявлення слабких сторін в аргументації опонентів.

5. Зворотний зв'язок, який учасники дебатів отримують від суддів та (або) інших студентів, які спостерігають за процесом дебатування.

Відповідно до формату дебатів, який планується використати, необхідно підібрати певні часові обмеження. Для розрахунку часу на проведення дебатів використовується формула, згідно якої потрібно взяти час на один раунд, до якого залучено певну кількість студентів, і розділити це число на кількість студентів у кожному раунді. Так, якщо планується серія 20-хвилинних дебатів, у яких беруть участь по два студенти, врахувавши ще п’ять хвилин для загального початку і завершення, у розрахунку на 20 студентів у групі отримаємо такі обчислення астрономічного часу: (20 хв + 5 хв) х 20 студентів / 2 студенти в кожному раунді = 4 години 10 хв.

Такі часові межі заняття є критичними для планування аудиторного часу дебатів. Якщо це можливо, дебатна подія повинна проходити протягом одного дня. Увага публіки й фокусування самих дебатерів зменшуються внаслідок перерви. Водночас необхідно врахувати час на збори, на перерви між раундами, обговорення та підведення підсумків.

Вирішення питання, яку форму дебатів обрати у певній ситуації, потребує визначення:

• того, які саме цілі ставляться на занятті;

• які чинники на шляху досягнення мети могли б обмежити діяльність;

• які види дебатних форматів сприятимуть поставленим освітнім цілям.