- •Розділ 1. Методологічні та теоретичні засади аналізу дискурсу
- •Теоретичні передумови виникнення дискурсології як науки
- •Аналіз дискурсу як основний методологічний інструмент нової наукової парадигми
- •1.3. Сучасні методи дослідження
- •1.4. Дискурс у комунікативному середовищі
- •1.4.1. Комунікативна природа дискурсу
- •1.4.2. Дискурс як породження реальної комунікації
- •1.4.2.1. Визначальні чинники дискурсотворення
- •1.4.2.2. Основні дискурс-моделі
- •1.4.2.3. Комунікативно зумовлені види дискурсу
- •1.5. Значення та співвідношення понять “текст” і “дискурс”
- •1.5.1. Текст як елементарна одиниця дискурсу
- •1.5.2. Диференційні ознаки та межі тексту
- •1.5.3. Теоретичне трактування понять “текст” і “дискурс”, “дискурс” і “мовлення”
- •1.5.4. Основні лінгвістичні категорії дискурсу як “тексту в ситуації”
- •1.6. Висновки до першого розділу
- •Розділ 2. Прагматико-семантична організація дискурсу
- •2.1. Прагматика дискурсу
- •2.1.1. Сутність концепції прагматики дискурсу
- •2.1.2. Втілення комунікативної інтенції у дискурсі
- •2.1.3. Прагматично детерміновані характеристики учасників дискурсу
- •2.1.4. Засоби прагматичної організації дискурсу
- •2.1.5. Прагматична структура дискурсу
- •2.1.6. Дискурс як прагматична модель дійсності
- •Характерні ознаки моделі віртуальної реальності*.
- •Актуальна
- •Дискурсивні модел
- •Реальност
- •Регулятивна
- •Ілюзорна
- •2.1.7. Дискурсні можливості мовної особистості та прагматичні стратегії їхньої реалізації
- •Форматор рефлексії (Юлія Мостова)
- •2.1.8. Аргументація як засіб відтворення ментальної моделі дійсності та метод досягнення прагматичних цілей дискурсу
- •Дискусія
- •2.2. Семантика дискурсу
- •2.2.1. Розвиток теорії семантики: від значення слова до значення дискурсу
- •2.2.2. Семантичні механізми породження дискурсу
- •2.2.3. Змістове поле дискурсу
- •2.2.4. Дискурсивні моделі як відображення семантичних модусів реальності
- •2.2.5. Семантичне розгортання дискурсу
- •2.2.6. Функціонально-семантичні категорії дискурсу
- •2.2.8. Евалюативність дискурсу: семантична актуалізація оцінності та ціннісні домінанти
- •1. Автор-спостерігач 2. Коментатор
- •2.3. Висновки до другого розділу
- •Розділ 3. Мовна репрезентація дискурсу (лінгвістичні особливості та жанрові форми політичного дискурсу у сучасному інформаційному просторі України)
- •Політична мова як відображення політичної діяльності
- •3.1.1. Основні підходи до аналізу мовної репрезентації політичної діяльності
- •3.1.2. Мовне втілення теми у політичному дискурсі
- •3.1.3. Мовна опозиція як дискурсивний чинник
- •3.1.4. Лексико-фразеологічна характеристика сучасного політичного дискурсу
- •3.1.5. Неоднозначність та езотеричність політичного мовлення
- •З містова невизначеність
- •3.1.6. Молодіжний тезаурус політичного дискурсу
- •Поняття “політика”.
- •Комунікативна цінність (частотність уживання) запропонованих політичних понять у середовищі студентської молоді.
- •3.1.7. Новий стилістичний канон у мові політики
- •3.2. Жанрова палітра сучасної політичної преси
- •3.2.1. Дискурсні можливості та особливості інтерв’ю з політиком
- •1. За характером інформації:
- •2. За типом інтеракції:
- •3. За фактуально-часовою спрямованістю:
- •4. За типом комунікативної стратегії:
- •3.2.2. Гасло як жанр у функціональній структурі жанрового політичного простору в період передвиборчих кампаній
- •3.2.3. Сучасний політичний фольклор
- •3.3. Висновки до третього розділу
- •Висновки
- •Список використаних джерел
3.1.6. Молодіжний тезаурус політичного дискурсу
У нашому дослідженні наводяться результати, одержані у процесі роботи з чотирма базовими актуальними політичними поняттями – політика, мітинг, вибори, влада. В отриманому після експерименту списку асоціацій було виділено:
• слова-реакції, що мають істотні чи лінгвістично вивірені ознаки;
• слова-реакції, що мають несуттєві, латентні, конкретно-ситуаційні ознаки, і назви предметів, які можуть співіснувати в поданому явищі;
• слова-реакції, що вказують на негативну оцінку слова-стимулу;
• слова-реакції, що виражають порівняння, метафори, переносне значення, культурні кліше, називають історичні персони;
• слова-реакції, що відображають індивідуальні асоціації та не піддаються класифікації;
• антоніми.
Експеримент проводився з групою студентської молоді (80 осіб) Київського національного університету ім. Тараса Шевченка за методом вільних асоціацій (методика запозичена у білоруських учених, котрі проводили аналогічні дослідження молодіжного політичного тезаурусу у Білоруському державному університеті). Респонденти діяли за такою інструкцією: “Вам зачитуватимуться слова. Після прочитання кожного з них Ви повинні записати слово, яке першим спало Вам на думку. Якщо Ви не встигаєте вчасно відреагувати на запропоноване слово, ставте прочерк”.
Дані представлені в таблицях, що фіксують частотні характеристики різних категорій слів-реакцій на зазначені вище вербальні стимули (табл. 3.1.-3.5).
Як показує аналіз наведених даних, формування реальних політичних еталонів для здійснення вибору тільки починається. При цьому навіть в однорідних соціальних групах (у нашому випадку мова йде про студентів) немає єдиних еталонів вибору. Звичайно, в описі своєї політичної поведінки молодий міський виборець здебільшого послуговується загальноприйнятою політичною лексикою: політик, демократ, влада, депутат, диктатор тощо. Однак тлумачення цих еталонних слів дуже далеке від того, що можна вважати нормою.
Таблиця 3.1
Поняття “політика”.
Словникове значення
|
Категорії слів-реакцій на поняття “політика”
|
Приклади |
%
|
Громадська діяль-ність, спрямована на захист інтере-сів груп грома-дян; діяльність, спрямована на завоювання та втримання влади; діяльність пов’я-зана з прийнят-тям важливих для громадськос-ті рішень органів державної влади
|
Слова-реакції, що містять істотні чи лінгвістично вивірені ознаки |
влада, держава, керівництво, депутати, конкуренція |
14
|
Слова-реакції, що містять несуттєві, латентні, кон-кретно-ситуативні ознаки, і предмети, що можуть співіснувати в цьому яви-щі (атрибутивні) |
газета, гроші, люди |
8
|
|
Слова-реакції, що вказу-ють на негативну оцінку слова-стимулу |
бруд, брехня, інтриги, зажерливі депутати, хвалькуватість |
72
|
|
Слова-реакції, що виража-ють порівняння, метафо-ри, переносне значення, культурні кліше |
жорстока гра, півнячі бійки, базар |
4
|
|
Слова-реакції, що відо-бражають індивідуальні асоціації та не піддаються класифікації |
лабіринт, гнучкість |
2
|
|
|
Антоніми
|
–
|
–
|
Таблиця 3.2
Поняття “мітинг”.
Словникове значення
|
Категорії слів-реакцій
|
Приклади |
%
|
Масові збори для обговорення якихось злободенних проб-лем, переважно полі-тичних |
Слова-реакції, що містять істотні чи лінгвістично вивірені ознаки
|
народ, протест, демонстрація, оратор |
25
|
Слова-реакції, що містять несуттєві, латентні, кон-кретно-ситуативні ознаки, і предмети, що можуть співіснувати в цьому яви-щі (атрибутивні)
|
прапор, лозунг, транспорант, плакат, пенсіонери |
20
|
|
Слова-реакції, що вказу-ють на негативну оцінку слова-стимулу
|
бунт, божевільня, бійка, хаос |
52
|
|
Слова-реакції, що вира-жають порівняння, мета-фори, переносне значення, культурні кліше |
–
|
–
|
|
Слова-реакції, що відобра-жають індивідуальні асо-ціації та не піддаються класифікації |
зустріч, свято, базар |
3
|
|
Антоніми |
– |
– |
Зазначимо також, що в асоціаціях домінує негативне емоційне забарвлення. Це свідчить про те, що якщо людина і занурена в політику, то відчуває дискомфорт і прагне уникнути цієї заглибленості. Така картина типова для початкової фази політичного дискурсу і може бути розцінена як позитивний факт (набагато гіршою в цьому разі є відсутність будь-яких емоцій узагалі, оскільки саме емоції завжди сприяють закріпленню у свідомості тих чи інших фреймів).
Таблиця 3.3
Поняття “вибори”.
Словникове значення |
Категорії слів-реакцій |
Приклади |
% |
Обрання шляхом голосування депу-татів, посадових осіб, членів організацій, усього народу |
Слова-реакції, що містять істотні чи лінгвістично виві-рені ознаки
|
голосування, воля, громадянський обов’язок, голоси, кандидати, вибір майбутнього |
12
|
|
Слова-реакції, що містять несуттєві, латентні, кон-кретно-ситуативні ознаки, і предмети, що можуть спів-існувати в цьому явищі (атрибутивні) |
реклама, вихідний, урна, агітація, гроші, багато людей, листівки |
34
|
|
Слова-реакції, що вказують на негативну оцінку слова-стимулу
|
порожні обіцянки, зайвий спосіб заробити гроші, суперечка, лайка, ілюзія, жадоба грошей, підлість, брудний PR |
47
|
|
Слова-реакції, що виражають порівняння, метафори, пере-носне значення, культурні кліше |
–
|
–
|
|
Слова-реакції, що відобра-жають індивідуальні асоціа-ції та не піддаються класифі-кації |
зустріч, свято, базар
|
7
|
|
Антоніми
|
–
|
–
|
Таблиця 3.4
Поняття “влада”.
Словникове значення |
Категорії слів-реакцій |
Приклади |
% |
Право і можливість розпоряджатись ки-мось і чимось, під-коряти власній волі, політична зверх-ність, державне уп-равління та його органи |
Слова-реакції, що мають істотні чи лінгвістичне виві-рені ознаки |
політика, президент, депутат, закон, управління, політичні партії |
12 |
Слова-реакції, що мають несуттєві, латентні, конк-ретно-ситуативні ознаки, і назви предметів, які можуть співіснувати в цьому явищі |
гроші, сила, трон |
36 |
|
Слова-реакції, що вказують на негативну оцінку слова-стимулу |
диктатура, всевладдя, зборище, жорстокість, тоталітаризм, терор, неповага до людей, зло, злочин, зброя, божевільня |
39 |
|
Слова-реакції, що виражають порівняння, метафори, пере-носне значення, культурні кліше |
Кучма, добрі наміри, безмежна сила |
4 |
|
Слова-реакції, що відобра-жають індивідуальні асоціації та не піддаються класифікації |
сталева рука, гра, задоволення, корона |
9 |
|
Антоніми |
– |
– |
Крім того, ми проаналізували запропоновані поняття за ступенем їхньої комунікативної чи ціннісної можливості розуміння, виділивши серед них відсоток лінгвістично вивірених слів-реакцій і слів-реакцій, які вказують на негативну оцінку слова-стимулу (табл. 3.5). Відзначимо, що позитивна (лінгвістично вивірена) частка асоціацій надзвичайно низька: від 25 % (мітинг) до 12 % (влада). Негативні оцінки значно вищі: від 72 % (політика) до 39 % (влада), що вказує на політичне самовизначення швидше за емоційними, ніж раціональними підставами.
Таблиця 3.5