6

Семиченко В.А.

Методичні проблеми викладання психології у вищій школі

Постановка проблеми. Підвищення вагомості особистісного фактору серед пріоритетних цінностей суспільства, гуманізація всіх сфер людських відносин обумовлює підвищення уваги до вивчення психології. Саме психологію сьогодні справедливо називають методологією людського життя, адже лише компетентне, психологічно грамотне вирішення людиною численних зовнішніх і внутрішніх проблем може забезпечити відносно комфортне і продуктивне існування особистості в умовах швидкозмінного суспільства, яке постійно ускладнюється.

Аналіз останніх досліджень. Сьогодні психологія як навчальна дисципліна викладається у навчальних закладах різного типу. Оглянемо найбільш поширені з них.

1. Психологічні факультети класичних університетів, які здійснюють підготовку науково-педагогічних кадрів і практичних психологів.

Специфіка викладання психологічних дисциплін в цих навчальних закладах:

• значна кількість предметів психологічного циклу;

• студенти зорієнтовані на вивчення всіх галузей психології як базових дисциплін професійної підготовки;

• навчальний процес має наукову спрямованість, пріоритет надається знанням і способам роботи з ними;

• необхідність для викладача буті компетентним у широкій сфері психологічних знань, проводити власні наукові дослідження;

• надмірна вимогливість студентів щодо якості викладання, що пов’язано з можливістю порівнювати діяльність різних викладачів психологічних дисциплін, високою мотивованістю вивчення психології, академічною ерудицією, особливо на старших курсах, наявністю “комплексу елітарності”, внутрішньою конфліктністю (оскільки психологічні факультети часто обирають ті, хто має суттєві психологічні проблеми).

Непсихологічні факультеті класичних університетів.

Психологія на таких факультетах найчастіше викладається як загальноосвітній предмет, не прив’язаний до професійної підготовки. Це призводить до таких наслідків:

- найчастіше викладається лише один психологічний предмет – “Психологія”, який найчастіше є скороченим варіантом курсу загальної психології;

• студенти зорієнтований на наукову діяльність, яка в їх уявленні не містить психології;

• психологія має статус “меншовартості” відносно профілюючих дисциплін;

• студенти не мотивовані на вивчення психології;

• ставлення до психології як предмету безпосередньо залежить від майстерності та особистісних якостей викладача;

• обсяг і зміст психологічної інформації значною мірою залежать від суб’єктивізму адміністрації факультету (декана, завідуючих профілюючими кафедрами).