- •Розділ 1. Методологічні та теоретичні засади аналізу дискурсу
- •Теоретичні передумови виникнення дискурсології як науки
- •Аналіз дискурсу як основний методологічний інструмент нової наукової парадигми
- •1.3. Сучасні методи дослідження
- •1.4. Дискурс у комунікативному середовищі
- •1.4.1. Комунікативна природа дискурсу
- •1.4.2. Дискурс як породження реальної комунікації
- •1.4.2.1. Визначальні чинники дискурсотворення
- •1.4.2.2. Основні дискурс-моделі
- •1.4.2.3. Комунікативно зумовлені види дискурсу
- •1.5. Значення та співвідношення понять “текст” і “дискурс”
- •1.5.1. Текст як елементарна одиниця дискурсу
- •1.5.2. Диференційні ознаки та межі тексту
- •1.5.3. Теоретичне трактування понять “текст” і “дискурс”, “дискурс” і “мовлення”
- •1.5.4. Основні лінгвістичні категорії дискурсу як “тексту в ситуації”
- •1.6. Висновки до першого розділу
- •Розділ 2. Прагматико-семантична організація дискурсу
- •2.1. Прагматика дискурсу
- •2.1.1. Сутність концепції прагматики дискурсу
- •2.1.2. Втілення комунікативної інтенції у дискурсі
- •2.1.3. Прагматично детерміновані характеристики учасників дискурсу
- •2.1.4. Засоби прагматичної організації дискурсу
- •2.1.5. Прагматична структура дискурсу
- •2.1.6. Дискурс як прагматична модель дійсності
- •Характерні ознаки моделі віртуальної реальності*.
- •Актуальна
- •Дискурсивні модел
- •Реальност
- •Регулятивна
- •Ілюзорна
- •2.1.7. Дискурсні можливості мовної особистості та прагматичні стратегії їхньої реалізації
- •Форматор рефлексії (Юлія Мостова)
- •2.1.8. Аргументація як засіб відтворення ментальної моделі дійсності та метод досягнення прагматичних цілей дискурсу
- •Дискусія
- •2.2. Семантика дискурсу
- •2.2.1. Розвиток теорії семантики: від значення слова до значення дискурсу
- •2.2.2. Семантичні механізми породження дискурсу
- •2.2.3. Змістове поле дискурсу
- •2.2.4. Дискурсивні моделі як відображення семантичних модусів реальності
- •2.2.5. Семантичне розгортання дискурсу
- •2.2.6. Функціонально-семантичні категорії дискурсу
- •2.2.8. Евалюативність дискурсу: семантична актуалізація оцінності та ціннісні домінанти
- •1. Автор-спостерігач 2. Коментатор
- •2.3. Висновки до другого розділу
- •Розділ 3. Мовна репрезентація дискурсу (лінгвістичні особливості та жанрові форми політичного дискурсу у сучасному інформаційному просторі України)
- •Політична мова як відображення політичної діяльності
- •3.1.1. Основні підходи до аналізу мовної репрезентації політичної діяльності
- •3.1.2. Мовне втілення теми у політичному дискурсі
- •3.1.3. Мовна опозиція як дискурсивний чинник
- •3.1.4. Лексико-фразеологічна характеристика сучасного політичного дискурсу
- •3.1.5. Неоднозначність та езотеричність політичного мовлення
- •З містова невизначеність
- •3.1.6. Молодіжний тезаурус політичного дискурсу
- •Поняття “політика”.
- •Комунікативна цінність (частотність уживання) запропонованих політичних понять у середовищі студентської молоді.
- •3.1.7. Новий стилістичний канон у мові політики
- •3.2. Жанрова палітра сучасної політичної преси
- •3.2.1. Дискурсні можливості та особливості інтерв’ю з політиком
- •1. За характером інформації:
- •2. За типом інтеракції:
- •3. За фактуально-часовою спрямованістю:
- •4. За типом комунікативної стратегії:
- •3.2.2. Гасло як жанр у функціональній структурі жанрового політичного простору в період передвиборчих кампаній
- •3.2.3. Сучасний політичний фольклор
- •3.3. Висновки до третього розділу
- •Висновки
- •Список використаних джерел
1. Автор-спостерігач 2. Коментатор
|
Рис. 2.31. Приклад творення образу політика у журналістському тексті.
Характеристика опонента в українському політичному дискурсі виявляється в критичних висловах, що розподіляються за трьома основними групами (критика уряду, президента та окремих особистостей):
“Деякі провідні партійні політики, народні депутати фактично відсторонилися від роботи штабу блоку, певно, вони вважають, що їм місце у списку заброньовано автоматично...” (Україна і світ сьогодні. – 2001. – 10-16 листопада);
“Ми вважаємо, що Ющенко трохи слабенький...” (День. – 2001. – 11 листопада).
Як бачимо, у подібних висловлюваннях переважає емоційна оцінка (інколи досить стримана), що знаходить своє відображення в розмовній лексиці.