29. Способи визначення технологічних властивостей порошків у виробництві таблеток.

Порошкоподібні речовини складаються з полідисперсних систем, що мають різні форми і розміри кристалічних частинок (аморфна структура при виробництві таблеток зустрічається рідше). Форма і розмір частинок порошків залежать: у кристалічних речовин (хімі-ко-фармацевтичні препарати) - від структури кристалічної решітки та умов росту частинок у процесі кристалізації, у подрібнених рослинних матеріалів - від анатомо-морфологічних особливостей подрібнених органів рослин і типу подрібнюючої машини.

Фізичні властивості порошків визначаються питомою і контактною поверхнею та істинною щільністю.

Питома поверхня - сумарна поверхня, яку займає порошкоподібна речовина, а контактна поверхня - поверхня, яка утворюється при зіткненні між собою частинок порошку. Питома поверхня визначається методом повітропроникності на приладі - поверхнемірі. Питома поверхня перебуває у прямій залежності від ступеня дисперсності порошків і може варіювати в широких межах. Питома поверхня допомагає в процесі грануляції визначити розрахунковим шляхом кількість зволожувача - розчину зв'язуючої речовини.

Істинна щільність порошку визначається відношенням маси препарату до його об'єму, при нульовій пористості порошку.

За коефіцієнтом контактного тертя (/) опосередковано судять про абразивність таблетованих мас. Чим більше його значення, тим стійкішим до зношування повинен бути прес-інструмент таблеткових машин. Найбільшу абразивність (/'=0,2-0,4) мають неорганічні солі, крупно-кристалічні органічні речовини, рослинні порошки. Найменший коефіцієнт тертя (/"< 0,2) у речовин з низькою температурою плавлення, з довгим вуглецевим ланцюгом, у гранульованих мас із змащуючими речовинами.

Для таблетування важливе значення мають такі хімічні властивості: наявність кристал із аїрйної води, розчинність, змочуваність і гігроскопічність. Технологічні характеристики Порошки неоднорідні за розмірами частинок. Частинки порошку, що мають однакові розміри, складають фракцію. Співвідношення маси фракцій у відсотках називається фракційним, або у разі гранул - гранулометричним складом. Фракційний склад впливає на такі технологічні властивості порошків, як сипкість, здатність до спресовування, а також на міцність і середню масу таблеток, а, отже, на ритмічну роботу таблеткових машин, стабільність маси отримуваних таблеток, точність дозування лікарської речовини, якісні характеристики таблеток (товарний вигляд, здатність до розпадання, міцність та ін.).

Об'ємні показники: Насипна (об'ємна) щільність - це маса одиниці об'єму вільно насипаного порошку, яка залежить від щільності речовини, форми і розміру частинок, їх укладання. Лікарські порошки, як правило, легкі і сипкі, погрішність вимірювання їх насипної маси вища, ніж у важчих сипких матеріалів. Дозування таблеткових мас (порошків або гранул) у таблеткових машинах здійснюється за об'ємом, тому важливо знати насипну масу, від якої залежить вибір прес-інструмента, тобто діаметра матриці і пуансонів. Відносна щільність - відношення об'ємної щільності до істинної. Пористість - об'єм вільного простору (пор, порожнеч) між частинками порошку. У вільно насипаній масі порошкоподібних лікарських речовин частинки стикаються між собою тільки окремими ділянками своєї поверхні. Порожнечі (пори) у порошках можуть займати 50-80 % об'єму. Пористість порошкоподібної маси залежить від розміру частинок і їх форми. Чим менша щільність укладання, тим більша пористість маси і тим більший її об'єм, що вимагає більшого об'єму матриці. Від усіх цих об'ємних характеристик залежить здатність порошку до ущільнення під тиском. Чим менша щільність і більша пористість, тим більший ступінь стиснення порошку.Сипкість характеризує здатність матеріалу висипатися з місткості (лійки) під силою власної ваги. Сипкість порошків є комплексною характеристикою, яка визначається дисперсністю і формою частинок, вологістю мас, гранулометричним складом, коефіцієнтом міжчастко-вого і зовнішнього тертя, насипною щільністю. Ця технологічна характеристика може бути використана при виборі технології таблетування. Сила виштовхування визначається з метою забезпечення виштовхуючого зусилля таблеток з матриць. Виникнення опору при виштовхуванні обумовлене тертям і зчепленням (адгезією) між бічною поверхнею таблетки і стінкою матриці.