5. Охорона праці та техніка безпеки при роботі у фітохімічному цеху.

6. Охарактеризуйте технологічне обладнання, що застосовується у виробництві м'яких лікарських форм, на стадіях розплавлення основи, перемішування. Компоненти основи, які плавляться (вазелін, ланолін, віск, емульгатор ¹ 1, 2, емульсійні воски, поліетиленоксид 1500 та інші), розплавляють у електрокотлах марок ЕК-40, ЕК-60, ЕК-125, ЕК-250 або в котлах із паровими оболонками марок ПК-125 і ПК-250. За формою вони можуть бути циліндричними або сферичними, а для зливання розплавленої маси їх конструюють перекидними або обладнують зливальними кранами. Мазеві котли виготовляють з міді або чавуну і вкривають полудою або емаллю. Вони входять у групу допоміжного обладнання для виробництва. Розплавлення основи здійснюється спеціальною паровою «голкою» (електропанеллю) яка складається з ємкості і конічної лійки з ґратками, захисним кожухом і нагрівальними елементами. Захисний кожух запобігає проникненню основи до нагрівальних елементів, а ґратки захищають мазевий котел від домішок, що можуть туди потрапити. Після розплавлення основа шлангом 4 за допомогою вакууму перекачується в котел.

Стадія «Уведення лікарських речовин в основу» може включати додавання твердих речовин до основи (мазь-суспензія) або розчинення речовин в основі (мазь-розчин). Якщо мазі комбіновані, можуть здійснюватися і той і інший процеси. Для введення лікарських речовин в основу використовують мазеві котли або реактори.

Котли і реактори обладнані потужними мішалками, пристосованими для роботи у в’язких середовищах (якірні, грабельні або планетарні). Реактор призначений для змішування густих компонентів із в’язкістю до 200 Па•с має корпус , кришку із вмонтованим в неї завантажувальним бункером, оглядове вікно, клапани, штуцери і патрубки для введення різних компонентів. Кришка корпусу за допомогою траверси і гідравлічних опор може підніматися та опускатися. Усередині корпусу розташовується якірна мішалка із лопатками, що відповідають профілю корпусу. Мішалки обертаються в протилежні сторони за допомогою гідродвигунів і співвісних валів. Крім цього, у корпусі реактора змонтовано і турбінну мішалку, що обертається за допомогою електродвигуна. Наявність трьох мішалок забезпечує якісне перемішування компонентів мазі. Завантаження реактора здійснюється через паровий клапан, його корпус має оболонку для підведення гарячої або холодної води.

Для змішування основ і лікарських речовин використовують тістомісильні машини типу ТММ-1М, які мають змінний котел, що підкочується, і змішувальний важіль із лопатями. Котел приводиться до руху електродвигуном. Фірма «А. Джонсон і К°» (Англія) випускає універсальний змішувач «Юнітрон». Він складається з нерухомого резервуара, що закривається кришкою із гідравлічним керуванням. У кришці є впускні канали і система для миття резервуара без його розкривання. У центрі котла вмонтовано вал, що приводить до руху знімні змішувальні насадки і обертовий скребок. У резервуарі є нижній випускний отвір і отвір для підключення гомогенізатора або іншого обладнання. Змішування компонентів у резервуарі можна здійснювати при різних температурах, у середовищі інертного газу, із постійним вимірюванням температури суміші, вмісту в ній вологи, визначення маси та інших параметрів.

7. Нові лікарських форми із спрямованою доставкою лікарських речовин. Системи для спрямованої доставки лікарських речовин – С-2. Системи 2 групи (С-2) призначаються для доставки лікарських речовин до окремих органів, тканин і клітин (мішеней). Вони відрізняються специфічністю дії, дозволяють знижувати побічні ефекти і зменшувати дозу лікарських речовин, які вводяться в організм. Такі лікарські форми ще мають назву – препарати спрямованої дії. Препарати спрямованої дії відрізняються між собою різними системами доставки. Розрізняють такі системи доставки і носії лікарських речовин: Перше покоління – коли мішенню є орган (розмір більше 1 мкм – мікрокапсули, мікросфери, які є матричними системами з диспергованими лікарськими речовинами). Як матриці використовуються природні біологічні полімери: лактоза, альбумін, фібриноген. Призначаються для внутрішньосудинного введення поблизу певного органу. Прикладом таких препаратів є лікарські форми з 5-фторурацилом, цисплатиною для лікування онкологічних захворювань. Друге покоління – мішень – тканини організму (розмір менше 1 мкм – наносфери, нанокапсули, ліпосоми). В загальному, це група колоїдних носіїв, які розподіляються в тканинах ретикулоендотеліальної системи. До них відносяться: еритроцити з лікарськими речовинами вводять в організм, де проходить їх поєднання з антитілом. Ця система лікарська речовина-антитіло направляється до органу, в якому є антиген/антитіло; ліпосоми – штучно одержані замкнуті сферичні частини, в яких лікарські речовини обкутані бімолекулярними шарами фосфоліпідів, холестеринів та ін. при введенні в організм ліпосоми захоплюються здатними до фагоцитозу клітинами (мікрофагами); магнітоуправляючі системи, або „магнітні” лікарські форми спрямованої дії – роль матриці в них виконує сироватковий альбумін і одночасно колоїдні частинки оксидів заліза (Fe3O4). Це і зумовлює їх чутливість до магнітного поля. Метод магнітоуправляючого тарнспорту лікарських речовин базується на здатності колоїдних частин магнітного матеріалу переміщуватись і концентруватися в необхідній ділянці організму під впливом магнітного поля. Це дозволяє вибірково концентрувати магнітні частинки, з нанесеними на їх поверхню лікарськими речовинами, безпосередньо в тканинах ураженого органу обмеженого фокусом зовнішнього джерела магнітного поля. Третє покоління – мішень-клітина (моноклональні антитіла та глікопротеїди). Це носії-вектори, які забезпечені елементом пізнання мішені. Як вектор використовуються антитіла. Дія базується на принципі антитіло і свій антиген. Раціонально як вектори використовувати глікопротеїди, які локалізуються в гепатоцитах, фібробластах, лейкоцитах, щитовидній залозі. Прикладом такої лікарської форми може бути імобілізований фермент стрептокіназа. Фермент стрептокіназа ковалентно зв’язується з антитілами, а антиген знаходиться в судинах із склеротичними бляшками. Стрептокіназа здатна розсмоктувати склеротичні бляшки.

С-2 - системи спрямованої доставки ЛР - створюють добрі перспективи у сфері лікарської терапії, зв’язаної із спрямованим постачанням лікарських речовин до певного органу(тканини)-мішені. Ці системи дозволяють значно знизити токсичність ЛР та економно їх використовувати (тому що близько 90 % лікарських засобів, що застосовуються, не досягають мети), знижують побічну дію і зменшують дозу ліків. С-2 - це ліпосоми, наночастинки,

нанокапсули. За допомогою спеціальних систем ЛР може бути доставлена: в заданий орган (легені, печінку); спеціальні клітини органу (ендотеліальні клітини та органи); специфічні структури клітини (лізосоми, цитоплазму і т. д.). Найбільша увага серед лікарських форм з регульованою швидкістю вивільнення ЛР приділяється терапевтичним системам. Терапевтичними системами (ТС) називаються пристрій або дозована лікарська форма, що вивільняє лікарську субстанцію

із запрограмованою швидкістю через окремі проміжки часу. ТС з кожним днем знаходить все ширше застосування в медици

ні, а за своєю ефективністю переважає класичні лікарські форми, а також лікарські форми подовженої дії (пролонговані), які почали застосовуватись у 70-х роках минулого століття. Час вивільнення ЛР залежить від виду терапевтичної системи, він може складати кілька годин чи навіть кілька діб. У цей період терапевтичні системи мають забезпечити постійну концен-

трацію лікарської субстанції в організмі. Швидкість вивільнення ЛР не залежить від її кількості в системі і узгоджується з кінетикою нульового порядку, швидкість вивільнення зменшується одночасно зі зменшенням кількості субстанції в цій формі та властивостей допоміжних речовин. ТС характеризується не дозою, а кількістю лікарської субстанції, що

дійшла до організму за одиницю часу. Залежно від шляхувведення ТС можна класифікувати на системи: пероральні; трансдермальні; внутрішньоочні; внутрішньопорожнинні (внутрішньоматкові, ректальні та ін.); імплантаційні (силіконові); інфузійні. Доставка ліків в задану ділянку організму проходить в кілька стадій: вивільнення ЛР із системи; дифузія в локальний кровообіг; ранспортування до органу.