- •2. Сутність та значення матеріального балансу.
- •5. Охорона праці та техніка безпеки при роботі у фітохімічному цеху.
- •8. Нові лікарські форми з регульованою швидкістю вивільнення лікарських речовин.
- •11. Порядок затвердження до застосування нових лікарських засобів в Україні.
- •13. Роль та значення трибоелектричних явищ при просіюванні. Типи ситових полотен.
- •14. Ударно-стиральні механізми у виробництві порошків. Визначення і критичної швидкості обертання барабану шарового млина.
- •16. Чим визначається вибір подрібнювальних машин для порошкування.
- •25. Причини браку та методи запобігання при виробництві таблеток.
- •29. Способи визначення технологічних властивостей порошків у виробництві таблеток.
- •30. Які основні групи допоміжних речовин pвикористовуються в таблетковому виробництві.
- •33. В яких випадках у виробництві таблеток застосовують розчинники.
- •35. Принцип роботи таблеткової машини подвійного пресування.
- •39. Промислове виробництво ректальних лікарських форм.
- •40. Сутність процесу гранулювання. Випадки при яких порошкоподібні речовини гранулюються до таблетування.
- •43. Способи виготовлення розчинів (пряме розчинення, хімічна взаємодія, солюбілізація).
- •62. Методи часткової та повної рекуперації спирту.Обов'язкова стадія виробництва настоянок і спиртових екстрактів. Ст 92
- •64. Методи визначення концентрації спирту в спиртоводних розчинах та фармацевтичних препаратах.
- •65. Розведення спирту. Формула розведення етанолу. Поняття про об'ємні відсотки спирту. Формула перерахунку масових відсотків в об'ємі.
- •66. Види реперколяції у виробництві екстракційних препаратів.
- •67. Стадії виробництва ферментів мікробіологічного синтезу.
- •69. Способи отримання настойок. Стандартизація. Інтенсифікація процесів екстрагування.
- •72. Статистичні та динамічні методи екстрагування лікарської рослинної сировини.
- •74. Промислові способи отримання ферментних препаратів.
- •75. Визначення концентрації спирту в настойках за дфу.
- •94. Перерахуйте способи виробництва желатинових капсул. Оцінка якості медичних капсул за дфу.
- •96. Швидкість та повнота вивільнення лікарської речовини із капсул.
- •97. Медичні капсули. Іх види. Основні вимоги дфу до желатинових капсул з лікарськими речовинами.
- •98. Види та типи упаковок для виробництва фармацевтичних аерозолей за призначенням. Характеристика аерозольних балонів. Типи клапанно-розпилювальних систем.
- •99. Аерозольні упаковки.
- •100. Пропелленти, їх призначення та класифікація. Технологічна схема виробництва лікарських засобів в аерозольній упаковці.
64. Методи визначення концентрації спирту в спиртоводних розчинах та фармацевтичних препаратах.
65. Розведення спирту. Формула розведення етанолу. Поняття про об'ємні відсотки спирту. Формула перерахунку масових відсотків в об'ємі.
66. Види реперколяції у виробництві екстракційних препаратів.
Реперколяція, тобто повторна (багаторазова) перколяція, що дозволяє максимально використовувати розчинювальну здатність екстрагента, одержувати концентровані витяжки при повному виснаженні сировини. У всіх випадках процес проводять у батареї пе-рколяторів (від 3 до 10), що працюють у взаємозв’язку. У батареї зливання готового продукту проводять із перколятора, в якому завжди свіжа сировина, а свіжий екстрагент подають у перколятор, де найбільш виснажена сировина. Витяжками з першого перколятора обробляють сировину в наступному перколяторі, і так у всій батареї — наступна сировина екстрагується витяжками, отриманими з попередніх перколяторів. У такий спосіб від першого до останнього перколятора в батареї здійснюється протитечійний рух сировини і екстрагента. У міру виснаження сировини змінюється положення «головного» і «хвостового» перколяторів.
Існують різні варіанти реперколяції з розподілом сировини на рівні і нерівні частини, із закінченим і незакінченим циклом, які дозволяють одержати концентровані витяжки без подальшого упарювання.
Реперколяція з розподілом сировини на рівні частини з незакінченим циклом проводиться в батареї перколяторів (рис. 5.6).
Першу порцію сировини, призначену для завантаження, попередньо замочують рівним або половинним об’ємом екстрагента відносно маси сировини. Після набухання протягом 4—6 год матеріал укладають у перколятор I і настоюють 24 год із подвійним у відношенні до маси сировини об’ємом екстрагента. Після закінчення зазначеного часу проводять перколяцію до повного виснаження сировини з поділом витяжок на першу порцію в кількості 80 % від маси сировини, яку вважають готовим продуктом; другу порцію (менш концентровані витяжки) — у кількості, рівній масі сировини і призначену для намочування сировини для перколятора II; третю порцію — відпуск 2 у подвійній кількості щодо маси сировини і призначену для настоювання сировини в перколяторі II; четверту порцію — відпуск 3 в кількості, що майже в 6 разів перевищує масу сировини, і призначену для екстрагування (перколяції) сировини в перколяторі II. З перколятора II одержують 100 % готового продукту (ÃÏ) відносно маси сировини в перколяторі і збирають відпуски для роботи із сировиною в черговому перколяторі. З останнього перколятора одержують 100 % готового продукту і відпуски, що використовують для обробки наступної партії аналогічної сировини. Усі порції готового продукту, отримані з кожного перколятора, об’єднують.
Реперколяція з розподілом сировини на рівні частини із закінченим циклом проводиться в батареї перколяторів (рис. 5.7).
Кількість перколяторів у батареї залежить від властивостей сировини, чим складніше екстрагується сировина, тим більше число перколяторів входить у батарею.
Сировину, розділену на рівні частини, завантажують у перко-лятори. У перколяторі I сировину замочують для набухання протягом 4—6 год, після чого в перколятор подають екстрагент до «дзеркала» і настоюють 24 год. Потім перколюють в окрему ємкість, одержуючи 80 % готового продукту (ÃÏ 1 — 80 %) у відношенні до маси сировини в цьому перколяторі.
Перколяцію продовжують до повного виснаження сировини в іншу ємкість — одержують «відпуск 1». Цим відпуском 1 проводять замочування, настоювання і перколяцію сировини в перколяторі II, з якого одержують готовий продукт (ÃÏ 2 — 100 %) у кількості, рівній 100 % щодо маси сировини в перколяторі, і відпуск 2. Відпуском 2 проводять замочування, настоювання і перколяцію сировини в перколяторі III, з якого одержують (ÃÏ 3 — 100 %) готовий продукт 3 у кількості, рівній 100 % відносно маси сировини в перколяторі і відпуск 3. Так ведуть процес у кожному наступному перколяторі, якщо їх більше трьох. Відпуск останнього перколятора упарюють до 20 %, яких не вистачає, готового продукту, злитого з перколятора I. При цьому одержують на 300 кг сировини рідкого екстракту: 80 + 100 + 100 + 20 = 300 л (кг), тобто у співвідношенні 1:1.
Реперколяція за методом Босіна. Сировину завантажують у рівних кількостях у кожний перколятор батареї (рис. 5.8). Сировину в перколяторі I екстрагують чистим екстрагентом, у наступних — відпусками після витягу сировини з попередніх перколяторів. Готовий продукт одержують тільки з останнього перколятора в об’ємі, рівному всій масі матеріалу, що екстрагується, тобто 1:1.
Реперколяція з розподілом сировини на нерівні частини за Фармакопеями США і Німеччини. Ці варіанти реперколяції офі-цинальні в зазначених країнах.
Відповідно до Фармакопеї США вихідну сировину приймають за 100 % і завантажують у перколятори в співвідношенні 5 : 3 : 2 (рис. 5.9).
Роботу починають із найбільшою порцією сировини та обробляють її чистим екстрагентом. Перколят збирають у два прийоми: ÃÏ 1 у кількості 20 % від загальної кількості сировини і відпуск, що використовують для набухання, настоювання і пер-коляції у перколяторі II. З перколятора II одержують ÃÏ 2 в кількості 30 % від загальної кількості сировини і відпуск 2, який використовують для екстрагування сировини перколятора III. З перколятора III збирають 50 % готового продукту відносно до маси сировини. Усього одержують 20 + 30 + 50 = 100 % готового продукту на 100 % вихідної сировини, тобто 1:1.
Відповідно до Німецької фармакопеї всю суху сировину завантажують у три перколятори в співвідношенні 5 : 3,25 : 1,75 і проводять процес, аналогічно описаному вище, для фармакопеї США.
Реперколяція з розподілом сировини на нерівні частини за Фар-макопеями США і Німеччини може застосовуватися для невеликих виробництв при одержанні незначної кількості продукту, тому що в цих модифікаціях реперколяції сировина в другому і в третьому перколяторах виснажується не повністю. Найменше сировина виснажується в третьому перколяторі.
Метод реперколяції Чулкова. Запропонований у 1943 році, знайшов застосування на фармацевтичних виробництвах, що довгостроково працюють за цією схемою. Екстрагування проводять у батареї з чотирьох і більше перколяторів. Розрізняють два періоди: у пусковий період щодня завантажують по одному перко-лятору; зливання готового продукту не проводять. У кожний пер-
колятор завантажують рівну кількість сировини, що попередньо заливають рівною кількістю чистого екстрагенту (для першого перколятора) або витягом, отриманим із попереднього перколято-ра (для другого і всіх наступних перколяторів). Набухлу сировину завантажують у перший перколятор, заливають екстрагентом до «дзеркала» і залишають на добу. Наступного дня з першого перколятора зливають витяжки в два прийоми: першу витяжку — в об’ємі, рівному масі сировини, завантаженої в перколятор, який використовують для замочування сировини в другому перколято-рі, і другий витяг — у подвійному об’ємі стосовно маси сировини, що використовують для настоювання сировини в другому перколяторі. У цей час у перший перколятор подають свіжий екстрагент у кількості, рівній сумі витяжок. На третій день із другого перколятора збирають також дві витяжки: для роботи із сировиною, призначеною для завантаження в третій перколятор. У другий перколятор подають витяжки з першого перколятора, а в нього знову подають свіжий екстрагент. Далі процес проводиться аналогічно. Через добу після завантаження останнього перколятора починається робочий період. У цей час з останнього перколятора зливають першу порцію готового продукту в об’ємі, рівному масі сировини в цьому перколяторі. Одночасно з першого перколятора зливають усі витяжки і подають їх у другий перколятор. Сировина в першому перколяторі повністю виснажена. Свіжий екстрагент подають у другий перколятор. Збір готового продукту робиться щодня з того перколятора, який знову завантажений сировиною.
Втрат біологічно активних речовин практично немає, тому що в кожному перколяторі сировина неодноразово обробляється свіжим екстрагентом і виснажується максимально.