- •2. Сутність та значення матеріального балансу.
- •5. Охорона праці та техніка безпеки при роботі у фітохімічному цеху.
- •8. Нові лікарські форми з регульованою швидкістю вивільнення лікарських речовин.
- •11. Порядок затвердження до застосування нових лікарських засобів в Україні.
- •13. Роль та значення трибоелектричних явищ при просіюванні. Типи ситових полотен.
- •14. Ударно-стиральні механізми у виробництві порошків. Визначення і критичної швидкості обертання барабану шарового млина.
- •16. Чим визначається вибір подрібнювальних машин для порошкування.
- •25. Причини браку та методи запобігання при виробництві таблеток.
- •29. Способи визначення технологічних властивостей порошків у виробництві таблеток.
- •30. Які основні групи допоміжних речовин pвикористовуються в таблетковому виробництві.
- •33. В яких випадках у виробництві таблеток застосовують розчинники.
- •35. Принцип роботи таблеткової машини подвійного пресування.
- •39. Промислове виробництво ректальних лікарських форм.
- •40. Сутність процесу гранулювання. Випадки при яких порошкоподібні речовини гранулюються до таблетування.
- •43. Способи виготовлення розчинів (пряме розчинення, хімічна взаємодія, солюбілізація).
- •62. Методи часткової та повної рекуперації спирту.Обов'язкова стадія виробництва настоянок і спиртових екстрактів. Ст 92
- •64. Методи визначення концентрації спирту в спиртоводних розчинах та фармацевтичних препаратах.
- •65. Розведення спирту. Формула розведення етанолу. Поняття про об'ємні відсотки спирту. Формула перерахунку масових відсотків в об'ємі.
- •66. Види реперколяції у виробництві екстракційних препаратів.
- •67. Стадії виробництва ферментів мікробіологічного синтезу.
- •69. Способи отримання настойок. Стандартизація. Інтенсифікація процесів екстрагування.
- •72. Статистичні та динамічні методи екстрагування лікарської рослинної сировини.
- •74. Промислові способи отримання ферментних препаратів.
- •75. Визначення концентрації спирту в настойках за дфу.
- •94. Перерахуйте способи виробництва желатинових капсул. Оцінка якості медичних капсул за дфу.
- •96. Швидкість та повнота вивільнення лікарської речовини із капсул.
- •97. Медичні капсули. Іх види. Основні вимоги дфу до желатинових капсул з лікарськими речовинами.
- •98. Види та типи упаковок для виробництва фармацевтичних аерозолей за призначенням. Характеристика аерозольних балонів. Типи клапанно-розпилювальних систем.
- •99. Аерозольні упаковки.
- •100. Пропелленти, їх призначення та класифікація. Технологічна схема виробництва лікарських засобів в аерозольній упаковці.
14. Ударно-стиральні механізми у виробництві порошків. Визначення і критичної швидкості обертання барабану шарового млина.
15. Подрібнення твердих тіл при виробництві готових лікарських засобів. Машини, що здійснюють попереднє подрібнення. Подрібнюванням називають процес зменшення розмірів часток матеріалу, що приводить до збільшення питомої поверхні речовини, яка подрібнюється, (оголенню великої кількості нових поверхонь і утворенню вільних радикалів). Подрібнювання у фармацевтичній технології застосовують: 1) при виробництві порошків, зборів, присипок - тобто безпосередньо для одержання лікарських форм - це основний процес (подрібнення + ситова класифікація + змішування);2) для забезпечення інтенсивності проведення технологічних процесів при екстракції, розчиненні, грануляції й т.д. Результат подрібнювання характеризується лінійним ступенем дисперсності, рівним відношенню середнього діаметру (Д) часток до подрібнення до середнього діаметру часток (д) після подрібнення : i = Д/д або об'ємним ступенем дисперсності - відношення об'ємів часток матеріалу до подрібнення (V) і після подрібнення (v): i = V/v Подрібнювання залежно від ступеня дисперсності розділяють на наступні види: Велике (крупне) і=2-6 одиниць; середнє і=6-10; дрібне i=10-15; тонке i=50-100; надтонке і = 100-10000. Подрібнювання матеріалів здійснюється шляхом розчавлювання, розколювання, розламування, розпилювання, розтирання, удару та зрізування Способи подрібнення: розчавлювання; розколювання; удар; стирання; розламування; зрізування; розпилювання. Подрібнювання здійснюється під дією зовнішніх сил, що переборюють сили взаємного зчеплення часток матеріалу. Всі подрібнювані матеріали діляться на три великі групи: аморфні (смоли, тверді жири, полімерні матеріали, ПЕГ з молекулярною масою 1500 - 6000); кристалічні речовини; матеріали клітинної структури (рослинна й тварина сировина). Залежно від характеру прикладеної сили й властивості матеріалу розрізняють два основних види подрібнювання: 1. Об'ємне подрібнювання. Механічна сила, що викликає руйнування матеріалу, прикладена перпендикулярно до подрібнювального тіла. При цьому відбувається кілька стадій: а) пружна деформація; б) пластична деформація; в) власне дроблення або стадія руйнування. 2. Поверхневе подрібнювання відбувається, коли до тіла прикладені дві сили: а) перпендикулярно до поверхні; б) дотично до поверхні - тангенціальна, паралельна до площини сила впливу. До всіх подрібнювальних машин ставляться наступні вимоги: рівномірність величини часток одержуваного подрібненого матеріалу; можливість регулювання ступеня подрібнення; негайне видалення подрібнених часток з робочого простору; найменше пилеутворення;безперервне й автоматичне розвантажування; невелика витрата енергії на одиницю продукції; можливість легкої зміни швидкозношувальних частин. Подрібнюючі машини можна класифікувати за: 1. способом подрібнення матеріалу; 2. ступенем подрібнення; 3. характером робочого інструменту (машини дискові, кульові, роторні й ін.). За способом подрібнювання машини розділяють на наступні типи: ріжучої й розпилюючої дії (траво-коренерізки); розколюючої й розламуючої дії (дробарки); розчавлюючої дії (вальцьові млини); стираючо-розчавлюючої дії (дискові млини); ударної дії (дезінтегратори, дисмембратори, молоткові млини); ударно-стираючої дії (кульові млини, вібромлини); колоїдні подрібнювачі (колоїдні млини). За ступенем подрібнювання всі подрібнювальні машини розділяють на наступні типи: Машини для крупного (i=2-6) і середнього (i=6-10) подрібнення. Сюди відносяться ріжучі машини для рослинної сировини, Машини для середнього і дрібного дроблення (і-10-50). Сюди відносяться: а) валки, бігуни, ексцельсіор; б) ударно-відцентрові машини: дисмембратори, дезінтегратори, молоткові млини. Машини для тонкого дроблення (і=50-100) - кульові млини. Машини для надтонкого (і = 100-10000) подрібнення. Сюди відносяться вібромлини та струмінні млини.