- •2. Сутність та значення матеріального балансу.
- •5. Охорона праці та техніка безпеки при роботі у фітохімічному цеху.
- •8. Нові лікарські форми з регульованою швидкістю вивільнення лікарських речовин.
- •11. Порядок затвердження до застосування нових лікарських засобів в Україні.
- •13. Роль та значення трибоелектричних явищ при просіюванні. Типи ситових полотен.
- •14. Ударно-стиральні механізми у виробництві порошків. Визначення і критичної швидкості обертання барабану шарового млина.
- •16. Чим визначається вибір подрібнювальних машин для порошкування.
- •25. Причини браку та методи запобігання при виробництві таблеток.
- •29. Способи визначення технологічних властивостей порошків у виробництві таблеток.
- •30. Які основні групи допоміжних речовин pвикористовуються в таблетковому виробництві.
- •33. В яких випадках у виробництві таблеток застосовують розчинники.
- •35. Принцип роботи таблеткової машини подвійного пресування.
- •39. Промислове виробництво ректальних лікарських форм.
- •40. Сутність процесу гранулювання. Випадки при яких порошкоподібні речовини гранулюються до таблетування.
- •43. Способи виготовлення розчинів (пряме розчинення, хімічна взаємодія, солюбілізація).
- •62. Методи часткової та повної рекуперації спирту.Обов'язкова стадія виробництва настоянок і спиртових екстрактів. Ст 92
- •64. Методи визначення концентрації спирту в спиртоводних розчинах та фармацевтичних препаратах.
- •65. Розведення спирту. Формула розведення етанолу. Поняття про об'ємні відсотки спирту. Формула перерахунку масових відсотків в об'ємі.
- •66. Види реперколяції у виробництві екстракційних препаратів.
- •67. Стадії виробництва ферментів мікробіологічного синтезу.
- •69. Способи отримання настойок. Стандартизація. Інтенсифікація процесів екстрагування.
- •72. Статистичні та динамічні методи екстрагування лікарської рослинної сировини.
- •74. Промислові способи отримання ферментних препаратів.
- •75. Визначення концентрації спирту в настойках за дфу.
- •94. Перерахуйте способи виробництва желатинових капсул. Оцінка якості медичних капсул за дфу.
- •96. Швидкість та повнота вивільнення лікарської речовини із капсул.
- •97. Медичні капсули. Іх види. Основні вимоги дфу до желатинових капсул з лікарськими речовинами.
- •98. Види та типи упаковок для виробництва фармацевтичних аерозолей за призначенням. Характеристика аерозольних балонів. Типи клапанно-розпилювальних систем.
- •99. Аерозольні упаковки.
- •100. Пропелленти, їх призначення та класифікація. Технологічна схема виробництва лікарських засобів в аерозольній упаковці.
11. Порядок затвердження до застосування нових лікарських засобів в Україні.
12. Способи отримання іммобілізованих ферментів. Застосування. Іммобілізація ферментів – це підвищення їх стабільності. Ферменти є нестабільними сполуками. Виділені із органів і тканин, та мікробної сировини, особливо у високоочищеному стані, вони швидко інактивуються. Тому, виникає потреба їх стабілізації, використання в імобілізованому вигляді. Іммобілізації фермента можна досягти включенням молекули фермента в будь яку ізольовану фазу, відокремлену від фази вільного розчину. Фаза ферменту (рис. 1) переважно нерозчинна у воді і часто є високомолекулярним гідрофільним полімером. - фаза ферменту - розчинник (фаза вільного розчину)
Рис. 1. Схема двофазної системи з іммобілізованим ферментом.
Включення фермента у фазу фермента здійснюється різними способами:
1. Ковалентним зв’язуванням фермента з фазою
2. Електростатичним зв’язуванням з фазою
3. Абсорбування фермента на фазі (сополімеризація)
4. Фізичним включенням фермента у фазу
5. Інкапсулюванням фермента у фазу (мікрокапсулювання)
6. Включення в ліпосоми
7. Гідрофобною взаємодією фермента і фази
При створенні іммобілізованих ферментів визначають 2 напрямки:
1. Коли присутність ферменту необхідна в різних органах або він призначений для довготривалої циркуляції у кровотоці – одержують його стабілізовані водорозчинні формі, а також штучні клітини, заповнені ферментами (мікрокапсули, ліпосоми, клітини крові).
2. При лікуванні вогнищевих захворювань – доцільні іммобілізовані ферменти, які можуть бути локалізовані у певній ділянці організму і здатні вивільняти фермент із заданою швидкістю.
Водорозчинні препарати іммобілізованих ферментів
У водорозчинних препаратах фермент і полімер, як правило, сполучені ковалентним зв’язком. Молекула фермента обволікується макромолекулою полімера внаслідок утворення між ними 6-10 ковалентних зв’язків. Фермент робиться замкнутим у полімерну оболонку, яка має вигляд петель.
Стрептодеказа для ін’єкцій (Streptodecasum pro injectionibus) – препарат пролонгованої дії. Одержують імобілізацією фібрінолізину водорозчинним полімером-носієм-декстраном з М.м. 60000 (поліглюкін). Випускається ліофілізований порошок у флаконах на 10 мл. по 1000000 і 1500000 ФО (фібрінолітичних одиниць). Використовується при тромбозах і тромбоемболії.
13. Роль та значення трибоелектричних явищ при просіюванні. Типи ситових полотен.
Основною частиною просіваючих машин є ситові полотна: 1. плетені сита одержують переплетенням тонких ниток або дротів. Використовують натуральний шовк, синтетичні матеріали (капрон, лавсан), спеціальні сорти нержавіючої сталі, латунь (сплав міді й цинку), фосфористу бронзу. Тканини плетених сит виробляються з дотриманням певного співвідношення між шириною отворів і товщиною ниток відповідно до так званої «формули сит».
Ширина отворів сітки 6/п Товщина ниток 4/п п - число ниток, що припадає на 1 см (по довжині).
Відношення постійних чисел (6 і 4) до числа ниток дає можливість визначити ширину отворів і товщину ниток, відповідно до цієї формули ширина отворів сітки повинна бути в 1,5 рази більша від товщини нитки (6:4). Плетені сита відносно дешеві, але маломіцні. їхні сітки легко витягаються, нитки зрушуються, міняється поперечник отворів. Для підвищення потужності шовкові плетені сита в деяких випадках підкріплюють металевою опорою. Металеві дротяні сітки пресують у місцях перехрещування ниток і виробляють їх із фасонних гнутих дротів.
2. штамповані пробивні сітки - металеві пластинки із частими круглими, овальними або квадратними отворами. Штамповані сітки відрізняються великою міцністю. Такі сита широко застосовуються в промисловості, однак вони мають досить великі отвори - не менше 0,3 мм. 3. колосникові сита являють собою поєднання металевих (чавунних, сталевих) фасонних пластин. Незважаючи на надзвичайну міцність, ці сита застосовуються рідко, тому що відрізняються малою продуктивністю (більша частина робочої поверхні не використовується). Мають виняткову міцність і встановлюються у млинах, що працюють за принципом ударуФорма отворів може бути кругла, квадратна, прямокутна, що залежить від способу одержання сіток і матеріалу, з якого вони виготовляються.
Конструкція сит (грохотів) S обертові; S хитні; S вібраційні.
Обертові сита- барабан циліндричної, конусної або багатогранної форми, стінки якого виготовлені із сітки або перфорованих металевих листів. Багатогранні обертові барабани називаються бурати. Хитні сита Апарати цього типу застосовуються особливо часто для просівання рослинного матеріалу. Являють собою плоский хитний короб на пружних опорах, установлений похило під кутом 7-14° до горизонталі. Сито може бути здвоєне - для видалення великих часток і пилу. Вібраційні сита аналогічні хитним, але мають більшу частоту коливань (1800 кол/хв. і вище). Ці сита широко застосовуються у фарм пром-сті в таблетковому виробництві. їх велика продуктивність пояснюється тим, що при високій частоті коливань сита його отвори не забиваються матеріалом завдяки безперервному відриванню від сітки.
Обертально-вібраційне сито ВС-2 . Матеріал, який просівається, засипають у бункер 1, звідки він надходить на сито 2, де за рахунок роботи двох вантажів вібратора 3 створюється вібрація, що змушує порошок обертатися по ситу й конусу приймача 4. Просів і відсів надходять у різні лотки, з яких зсипаються у заздалегідь приготовлену тару.