- •Розділ 1. Наукові основи не
- •1. Не як соц.-економічне явище і наукова дисципліна.
- •2. Передумови формування не
- •3. Основні економ. Показники не
- •4. Моделі не
- •5. Особливості формування та розвиток не в Україні.
- •Розділ 2. Економічні теорії та базисні інститути не
- •6. Сучасні економічні теорії, тенденції розвитку економічної думки.
- •7. Інститути не
- •8. Вплив інститутів на розвиток не
- •9. Корпоративний лобізм.
- •Розділ 3. Характеристика економічного потенціалу не
- •10. Поняття і склад потенціалу не
- •11. Природо-ресурсний потенціал
- •12. Демографічний і трудовий потенціал
- •13. Науково-технічний потенціал
- •14. Інформаційний потенціал
- •15. Виробничий потенціал
- •16. Зовнішньо-економічний потенціал
- •17. Екологічний потенціал
- •Розділ 4. Господарська система не
- •18. Елементи нац. Господарської системи та їх взаємодія.
- •19. Поняття господарської системи не і господарського механізму.
- •20. Рівні господарського механізму.
- •Розділ 5. Інфраструктура не
- •21. Поняття інфраструктури
- •22. Виробнича інфраструктура.
- •23. Соціальна інфраструктура.
- •24. Ринкова інфраструктура.
- •Розділ 6. Програмування не
- •25. Сутність державного програмування
- •26. Структура нац. Програми
- •27. Види програм
- •28. Цільові комплексні програми розвитку не
- •29. Програми економічного і соціального розвитку.
- •30. Міжнародні програми.
- •Розділ 7. Прогнозування не
- •31. Прогноз не і його формування
- •32. Класифікація прогнозів
- •33. Державний прогноз економ. І соц. Розвитку не
- •Розділ 8. Економічна безпека не
- •34. Система нац. Економічних інтересів
- •35. Поняття економічної безпеки не
- •36. Теорія потенціальних конфліктів
- •37. Принципи забезпечення економічної безпеки (еб) Укр.
- •38. Загрози еб України
- •39. Складові еб України
- •40. Ризики не
- •Розділ 9. Теоретичні основи сталого розвитку не
- •41. Концепція сталого розвитку (кСтР)
- •42. Необхідність реалізації кСтР в Україні
- •43. Зміст поняття сталого розвитку: економічний, соціальний та економічний вимір.
- •44. Нова парадигма СтР.
- •45. Показники Ст.Р.
- •46. Принципи Ст.Р.
- •47. Етапи Ст. Р.
- •Розділ 10. Не і світове господарство (сг)
- •49. Сг і його риси
- •50. Глобалізація світового простору
- •51. Класифікація країн сг
- •52. Організація зв’язків не і сг
- •53. Міжнародний поділ праці
- •54. Україна і сг.
- •16. Основи формування господарського комплексу
- •17. Обґрунтування галузевого розміщення виробництва.
- •18. Чинники формування територіальних міжгалузевих комплексів
- •19. Оцінка господарського використання території.
- •21(23). Типи та способи економічного зростання
- •22. Циклічність економічного розвитку.
- •24. Фактори економічного зростання
- •25.Економічний розвиток і економічне зростання як категорії національної економіки.
- •26. Теорія економічного зростання.
- •27, 28. Якісні і кількісні характеристики економічного зростання.
- •Ввп0/чол – валовий внутрішній продукт у розрахунку на душу населення базового періоду, грн.
- •29. Динамічні характеристики економічного зростання.
- •30. Підходи до перспектив економічного зростання.
- •31.Ринковий механізм регулювання національної економіки
- •Функції ціни як інструмента ринкового регулювання національної економіки.
- •33. Попит і пропозиція як інструменти ринкового регулювання національної економіки.
- •Конкуренція як інструмент ринкового регулювання національної економіки.
- •35.Сутність корпорації.
- •36. Сучасні форми корпоративних структур.
17. Екологічний потенціал
Екологічний потенціал — це придатність середовища для існування людей, можливість забезпечення населення необхідними харчовими продуктами, умовами праці, відпочинку і лікування. Природні фактори створюють обов'язкове і загальне природне екологічне тло, забезпечують потреби людського організму в необхідних умовах існування (тепло, повітря, світло, вода, їжа тощо). У багатьох випадках саме природні фактори відіграють важливу роль у формуванні життєвого середовища людини і створюють екстремальні екологічні ситуації (землетруси, повені, селеві потоки, лавини тощо).
У структурі екологічного потенціалу природного середовища одне з важливих місць займає клімат, насамперед, тепло- і вологозабезпеченість. Вони мають не тільки універсальне і безпосереднє екологічне значення, а й визначають територіальну диференціацію багатьох інших екологічних показників, у тому числі біохімічних і біологічних. Від них залежить біологічна продуктивність, характер рослинності (зокрема, наявність або відсутність лісів), поширення захворювань та ін.
Структура екологічного потенціалу:
— біотичний потенціал — це здатність популяцій, видів, організмів до виживання, визначена за показником співвідношення народжуваності та смертності;
екологічний потенціал — потенціал середовища для забезпечення життєдіяльності людини та інших живих організмів, придатність середовища для господарського використання.
УЕ:
На всій території України залежно від ступеня забрудненості повітря, води і землі можна виділити наступні території: екологічного лиха, надзвичайно забруднені, дуже забруднені, забруднені, помірно забруднені і умовно чисті.
Умовно чистих територій залишилося дуже мало. До них належать майже весь північний макросхил Українських Карпат, Шацьке поозір’я, південна Волинь на межі Рівненщини і Тернопільщини, Придніпров'я на межі Черкаської і Полтавської областей, північ Сумщини і Чернігівщини, центральне Поділля і деякі ареали в гірському Криму, всього приблизно 50 тис. км2, тобто 8,3% площі України.
Помірно забруднені території заходу України (без Полісся) і майже весь північний схід держави, де забруднені і дуже забруднені території украплюються в зони дії великих і середніх міст. Помірно забруднені території складають приблизно 24% площі України.
Дуже забруднені (117 тис. км2) і надзвичайно забруднені (61 тис. км2) території займають також майже третину площі країни (29,5 %). Виділяються чотири великі ареали цього забруднення: Полісся, середнє Придніпров'я, Донбас і Південь (окрім південного заходу Одещини і Запорізького Донецького Приазов'я), а також декілька середніх: північна Буковина (без гірської частини), південно-східне Поділля, південна Київщина і Черкащина, центральна Полтава.
Нарешті, до території екологічного лиха і екологічної катастрофи, яка складає 7,4 тис. км2 (більш за один відсоток площі України), належать, зони Чорнобильської АЕС, також причорноморські райони інтенсивного зрошування. У останніх забрудненість вод перевищує нормативну в 5,45 а грунтів в10ібільшеразів.