47. Етапи Ст. Р.
Перший етап має вирішити завдання виявлення всієї сукупності законів природи. На другому необхідно сформувати цілісне уявлення про життєдіяльність людини. Третій етап пов’язаний з перевіркою відповідності конкретних результатів діяльності системі законів природи і суспільства та проведенням відповідних коригуючих впливів.
По конспекту: 1. Підготовчий: постановка цілей, розробка стратегії розвитку.
2. Початковий: оцінка стартових можливостей, визначення проблем в реалізації стратегії розвитку.
3. Введення нових принципів еколого-економічного господарювання.
4. Заключний етап: перехід до нового стилю господарювання, що забезпечує стабільний розвиток на основі відновлюваний ресурсів економіки.
48. Особливості реалізації Ст.Р. в Україні (48=42?)
Розділ 10. Не і світове господарство (сг)
49. Сг і його риси
Світове господарство – сукупність національних економік, взаємозв’язаних і взаємодіючих між собою на основі міжнародного поділу праці.
Відкрита економіка – це економіка, яка бере участь у економічних відносинах між країнами, тобто, яка має експорт та імпорт (товарів, послуг, капіталу робочої сили, інформації та технології).
Закрита економіка – це економіка, усі товари якої виробляються і продаються всередині країни.
Характерними рисами світового господарства є:
• активний процес переміщення факторів виробництва, насамперед у формах вивозу – ввозу підприємницького капіталу, робочої сили, природних ресурсів, технологій;
• розвиток міжнародних форм виробництва на підприємствах, які розміщені у декількох країнах, зокрема в рамках транснаціональних корпорацій;
• перехід до економіки відкритого типу у різних державах і створення міждержавних об’єднань;
• формування міжнародної валютної та кредитно-банківської системи;
• розвиток всесвітньої інфраструктури;
• створення міжнародних та національних інститутів, які координують міжнародні економічні відносини.
Розрізняють наступні ознаки відкритості економіки:
• відношення зовнішньоторговельного обороту на душу населення, це приблизно:
- у маленьких країнах 55-70% (Голландія, Бельгія, Австрія);
- у середніх країнах 40-45% (Франція, Англія);
- у великих 20-25 % (США, Китай, Індія, Росія).
• доля зовнішнього торговельного обороту у загальному обсязі виробництва;
• доля експорту в загальному обсязі виробництва;
• доля імпорту в загальному обсязі споживання (не більше 30%);
• доля закордонних інвестицій по відношенню до внутрішніх інвестицій.
50. Глобалізація світового простору
Глобалізація (фр. global – загальний, всесвітній) – категорія, яка відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою, що виходить за межі державних кордонів і з 60-х рр. ХХ ст. набуває форми постійного й неухильно зростаючого міжнародного перетворення національних економік.
Тенденції глобалізації економіки:
• зростання матеріальної зацікавленості в постійному економічному співробітництві між країнами;
• формування світового економічного простору у зв’язку з переходом більшості країн до ринкової економіки;
• розвиток міжнародного поділу праці, що враховує природні, економічні та соціальні фактори країни;
• створення інфраструктури світового масштабу (транспортна система, сітка інформаційних комунікацій).
У світове господарство входить понад 230 національних господарств націй і народностей, які проживають у цих країнах, розмовляють майже 2800 мовами, в обігу налічується біля 300 найменувань національних грошей. Ці господарства перебувають на різних шаблях суспільного розвитку.