26. Структура нац. Програми

Державна національна програма розробляється на

1. Аналіз сучасного стану НЕ

2. Цілі та завдання розвитку

3. Макроекономічні показники, яких необхідно досягнути

4. Основні напрямки розвитку галузей економіки та їх структурна перебудова

5. Науково-технічна діяльність, соціальний розвиток, доходи населення та рівень життя, які мають будти досягнуті в ході виконання програми.

6. Коньюктура ринку, якої треба досягнути

7. Заходи щодо охорони екології.

8. Заходи щодо ЗЕД

9. Основні напрямки розвитку регіонів

10. Форми і засоби державного регулювання економіки.

Розробка програми передбачає визначення переліку та змісту заходів, їх взаємне узгодження за термінами реалізації, розподіл, ресурсів.  Організаційними передумовами формування цільових комплексних програм є:

• своєчасне визначення переліку проблем, з яких потрібно розробляти програми;

• формування колективу розробників, визначення головної організації;

• вироблення і затвердження вихідних матеріалів на програму, які б чітко формували мету;

• попередня зорієнтованість на ресурси та результати.

27. Види програм

Загалом програми поділяються на:

• національні;

• державні (міждержавні)

• галузеві (міжгалузеві);

• регіональні

• цільові комплексні програми;

• надзвичайні

За характером дії програми поділяються на:

• спеціальні програми розвитку окремих галузей, секторів або районів

• програми, що стосуються загальнонаціональних проблем

• програми діяльності державних економічних органів

• програми досягнення економічної рівноваги – програми стабілізації

• фінансові програми

• регіональні програми, що передбачають освоєння нових районів, природних багатств, перетворення економіки вже сформованих районів

За рівнем проблем, що порушуються:

1) Широкомасштабні комплексні програми

2) Програми з конкретним спрямуванням

3) Вузькоспеціалізовані програми

28. Цільові комплексні програми розвитку не

Комплексні цільові народногосподарські програми - це директивний, адресний плановий документ, в якому передбачений комплекс економічних, техніко-виробничих, організаційних, науково-дослідницьких та інших заходів, ресурси, терміни і виконавці, об´єднані метою розв´язання глобальної народногосподарської проблеми. В реалізації таких програм беруть участь декілька галузей, регіонів, науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій. Координаторами комплексних цільових народногосподарських програм виступають органи державної влади.

За змістом комплексні цільові програми поділяються на: соціально-економічні (спрямовані на підвищення добробуту населення, поліпшення умов праці та відпочинку тощо); виробничі (спрямовані на збільшення обсягів виробництва певних видів продукції, розвиток нових виробництв, підвищення конкурентоспроможності продукції, поліпшення ресурсовикористання тощо); науково-технічні (спрямовані на розвиток наукових досліджень, впровадження у виробництво нових видів техніки і технології); екологічні (спрямовані на здійснення природоохоронних проектів); регіональні (спрямовані на формування територіально-виробничих комплексів, удосконалення господарювання в окремих регіонах тощо); інституційні (орієнтовані на вдосконалення організації управління господарськими системами).

Цільова комплексна програма, як правило, включає такі основні елементи:

1. Цільовий (формуються головні і часткові завдання і програми, послідовність їх реалізації).

2. Структурний (передбачає перелік об´єктів народного господарства, об´єднаних за ознакою їх цільового призначення.

3. Техніко-економічний (містить комплекс заходів, які перебувають у компетенції відповідних державних відомств).

4. Ресурсний (характеризує обсяг і склад ресурсів, необхідних для реалізації намічених заходів).

5. Організаційний (в усіх елементах програми передбачаються джерела і терміни виділення ресурсів, відповідальні за виконання намічених заходів).

Показники цільових комплексних програм входять до складу індикативного плану. До таких показників належать: виробництво найважливіших видів продукції для потреб програм; державні замовлення (контракти) на виробництво (постачання) продукції для потреб виконання програм; перелік найважливіших об´єктів державного будівництва; витрати з державного бюджету на реалізацію цільових програм; витрати валютних ресурсів тощо. Цільові комплексні програми фінансуються за рахунок коштів бюджету України. Однак у зв´язку з напруженістю бюджету можуть залучатися кошти державного кредиту, кошти підприємств. Механізм формування і реалізації коштів для фінансування цільових комплексних програм перебуває на особливому контролі.