- •Розділ 1. Наукові основи не
- •1. Не як соц.-економічне явище і наукова дисципліна.
- •2. Передумови формування не
- •3. Основні економ. Показники не
- •4. Моделі не
- •5. Особливості формування та розвиток не в Україні.
- •Розділ 2. Економічні теорії та базисні інститути не
- •6. Сучасні економічні теорії, тенденції розвитку економічної думки.
- •7. Інститути не
- •8. Вплив інститутів на розвиток не
- •9. Корпоративний лобізм.
- •Розділ 3. Характеристика економічного потенціалу не
- •10. Поняття і склад потенціалу не
- •11. Природо-ресурсний потенціал
- •12. Демографічний і трудовий потенціал
- •13. Науково-технічний потенціал
- •14. Інформаційний потенціал
- •15. Виробничий потенціал
- •16. Зовнішньо-економічний потенціал
- •17. Екологічний потенціал
- •Розділ 4. Господарська система не
- •18. Елементи нац. Господарської системи та їх взаємодія.
- •19. Поняття господарської системи не і господарського механізму.
- •20. Рівні господарського механізму.
- •Розділ 5. Інфраструктура не
- •21. Поняття інфраструктури
- •22. Виробнича інфраструктура.
- •23. Соціальна інфраструктура.
- •24. Ринкова інфраструктура.
- •Розділ 6. Програмування не
- •25. Сутність державного програмування
- •26. Структура нац. Програми
- •27. Види програм
- •28. Цільові комплексні програми розвитку не
- •29. Програми економічного і соціального розвитку.
- •30. Міжнародні програми.
- •Розділ 7. Прогнозування не
- •31. Прогноз не і його формування
- •32. Класифікація прогнозів
- •33. Державний прогноз економ. І соц. Розвитку не
- •Розділ 8. Економічна безпека не
- •34. Система нац. Економічних інтересів
- •35. Поняття економічної безпеки не
- •36. Теорія потенціальних конфліктів
- •37. Принципи забезпечення економічної безпеки (еб) Укр.
- •38. Загрози еб України
- •39. Складові еб України
- •40. Ризики не
- •Розділ 9. Теоретичні основи сталого розвитку не
- •41. Концепція сталого розвитку (кСтР)
- •42. Необхідність реалізації кСтР в Україні
- •43. Зміст поняття сталого розвитку: економічний, соціальний та економічний вимір.
- •44. Нова парадигма СтР.
- •45. Показники Ст.Р.
- •46. Принципи Ст.Р.
- •47. Етапи Ст. Р.
- •Розділ 10. Не і світове господарство (сг)
- •49. Сг і його риси
- •50. Глобалізація світового простору
- •51. Класифікація країн сг
- •52. Організація зв’язків не і сг
- •53. Міжнародний поділ праці
- •54. Україна і сг.
- •16. Основи формування господарського комплексу
- •17. Обґрунтування галузевого розміщення виробництва.
- •18. Чинники формування територіальних міжгалузевих комплексів
- •19. Оцінка господарського використання території.
- •21(23). Типи та способи економічного зростання
- •22. Циклічність економічного розвитку.
- •24. Фактори економічного зростання
- •25.Економічний розвиток і економічне зростання як категорії національної економіки.
- •26. Теорія економічного зростання.
- •27, 28. Якісні і кількісні характеристики економічного зростання.
- •Ввп0/чол – валовий внутрішній продукт у розрахунку на душу населення базового періоду, грн.
- •29. Динамічні характеристики економічного зростання.
- •30. Підходи до перспектив економічного зростання.
- •31.Ринковий механізм регулювання національної економіки
- •Функції ціни як інструмента ринкового регулювання національної економіки.
- •33. Попит і пропозиція як інструменти ринкового регулювання національної економіки.
- •Конкуренція як інструмент ринкового регулювання національної економіки.
- •35.Сутність корпорації.
- •36. Сучасні форми корпоративних структур.
Конкуренція як інструмент ринкового регулювання національної економіки.
Конкуренція – це суперництво між ринковими суб’єктами за найбільш вигідні умови виробництва, реалізації і купівлі товарів.
Сутність конкуренції:
вона є одним з найбільш дієвих інструментів стимулювання НТП та впровадження його досягнень у виробництво;
за її допомогою формується оптимальна структура національної економіки за галузями, сферами економіки, рівнями її функціонування;
забезпечує рівновагу на ринку ціни через механізм суперництва;вона сприяє ефективному використанню і перерозподілу ресурсів.
Існує багато видів і форм конкурентної боротьби, головні з них:
Конкуренція продавців - це такий вид конкурентної боротьби, який ведеться за найкращу позицію на ринку.
Конкуренція покупців – виникає, коли попит на товари більший за пропозицію на них.
Внутрішньогалузева конкуренція – це форма економічного суперництва між товаровиробниками однієї галузі виробництва
Міжгалузева конкуренція - це суперництво між товаровиробниками різних галузей виробництва переважно за найбільш вигідні умови переливу капіталів.
Вільна (досконала) конкуренція – це така форма організації ринкових відносин, за якої на ньому діє велика кількість продавців та покупців, що знаходяться у рівних стартових умовах.
Монопольна конкуренція – це вид недосконалої конкуренції, форма організації ринкових відносин, за якої на ринку може існувати значна кількість покупців і навіть продавців.
Добросовісна конкуренція, коли суб’єкти ринкових відносин дотримуються правових і певних етичних норм у своїй діяльності.
Недобросовісна – коли застосовують шпигунство, переманювання покупців, неправдиву рекламу тощо, тобто такі методи конкурентної боротьби, що дозволяють обходити загальноприйняті і встановлені „правила гри”.
35.Сутність корпорації.
Корпорація- це система організації господарської діяльності суб’єктів економіки переважно в організаційно-правовій формі акціонерних товариств, що формується за згодою юридичних та фізичних осіб здійснювати спільну діяльність і отримувати прибуток відповідно до долі учасників у об’єднанні;
Корпорація згідно Господарського кодексу України – це договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових, комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання кожному з учасників. Тобто корпорація – це, фактично, вже не фірма, а надфірмове утворення.
Більшість сучасних дослідників корпорацій все ж зазначає, що акціонерні товариства також слід вважати корпораціями.
Акціонерне товариство (АТ) – це об’єднання, що створене з метою задоволення потреб суспільства шляхом виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, діє як юридична особа, має статутний капітал, що складається з частин декількох власників, які несуть обмежену відповідальність за своїми зобов’язаннями, управляється спеціально обраними органами товариства, що відокремлені від власників, що дозволяє товариствам залучати фінансові та людські ресурси, ефективно здійснювати господарську діяльність і, таким чином, продовжувати своє функціонування, нагромаджуючи довгострокову економічну вартість шляхом підвищення вартості акцій і дотримуючи при цьому інтереси акціонерів та суспільства в цілому.
Контрольний пакет – 50%+1 акція;
Блокуючий пакет – 25%+1 акція;