Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Нацэкономика_Вопросы +Ответы для экзамена.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
1.21 Mб
Скачать

22. Циклічність економічного розвитку.

Світовий досвід показує, що стабільність економічного зростання можлива в довгостроковому періоді. В короткочасному періоді економічне зростання має циклічний характер.

Як відомо, період, протягом якого економіка проходить шлях від одного спаду або піднесення до іншого спаду або піднесення, називається економічним циклом.

Окремі економічні цикли істотно різняться між собою. Незважаючи на всі відмінності, при розгляді структури економічних циклів виділяють два статичних стани і два динамічних періоди, які можна представити окремими послідовними фазами: 1) пік, 2) спад, 3) дно, 4) піднесення (рис. 4.1.5.).

У процесі циклічних коливань обсягів виробництва економіка послідовно проходить чотири фази.

У піковій фазі циклу спостерігається найбільший рівень виробництва.

За піком настає фаза спаду, яка фіксується за умови скорочення обсягу виробництва тривалістю не менше півроку, більш тривалий період спаду називають депресією.

Дно, як наступна фаза економічного циклу, відображує найнижчу точку спаду (або депресії) і може мати різну тривалість.

Піднесення – фаза економічного циклу, протягом якої обсяг виробництва спочатку відновлюється до попереднього рівня, а потім перевищує фазу пік попереднього циклу.

Головними ознаками економічних циклів є їхня тривалість і причини виникнення. Виявлені найбільш важливі економічні цикли:

  • короткострокові (3-5 років), основними причинами яких є збурення на фінансових ринках;

  • середньострокові (10—20 років), джерелом яких є структурні зрушення в економіці та міжгалузеві переливи капіталу;

довгострокові (цикли Кондратьєва) тривалістю близько 50 років, що спричинені радикальними змінами в технологічній базі.

24. Фактори економічного зростання

В будь-якому суспільстві прагнення до розвитку не­впинне. При цьому основною проблемою забезпечення економічного зростання є з’ясування чинників впливу і побудова моделей та механізмів збільшення обсягів валового внутрішнього продукту в довгостроковому періоді, який є критерієм економічного добробуту суспільства.

Всю різноманітність факторів, які здійснюють вплив на економічне зростання, можна звести до наступних груп:

  • базисні фактори або фактори пропозиції;

фактори попиту;фактори розподілу;інституційні фактори;

  • соціальні фактори;

  • культурні фактори;

  • релігійні та інші фактори.

Різним етапам розвитку економіки відповідають різні чинники економічного зростання та їх структурні комбінації. Кожна країна використовує доступні їй фактори для свого розвитку із врахуванням національних особливостей. Для країн з низьким рівнем розвитку більш характерним є залучення ресурсних факторів економічного зростання, а для розвинутих - інтелектуальних.

Фактори пропозиції забезпечують основу для економічного зростання, безпосередньо діють і впливають на підприємства, виступають зі сторони пропозиції. До них відносять:

  • кількість та якість природних ресурсів;

  • кількість та якість трудових ресурсів;обсяг капіталу країни;

  • технології;

  • інновації;

  • менеджмент.

Вплив фактора попиту проявляється в певному рівні сукупних видатків споживачів. Попит формується доходами громадян, які використовуються для споживання, державними витратами, а також попитом на капіталовкладення, що направляються на інвестиції.

Інституційний фактор впливає на державну політику в різних сферах економіки та суспільного життя

Значний вплив на економічне зростання має соціальна, культурна і політична атмосфера, що склалася в країні. У країнах з високим рівнем розвитку культури, віковими традиціями, національною згуртованістю населення, панує позитивна атмосфера для діяльності бізнесу.

Разом з тим, існує цілий ряд факторів, які протидіють процесу економічного зростання. До них можна віднести:

  • низький рівень дохідів населення, що обмежує його попит;

  • низька норма нагромадження підприємств, що знижує їх інвестиційні можливості;

  • нестабільна соціально-політична атмосфера у країні;

  • вичерпування природних ресурсів;

  • підвищення рівня екологічних стандартів;

  • необгрунтоване державне втручання у ринкові відносини;