- •Розділ 1. Наукові основи не
- •1. Не як соц.-економічне явище і наукова дисципліна.
- •2. Передумови формування не
- •3. Основні економ. Показники не
- •4. Моделі не
- •5. Особливості формування та розвиток не в Україні.
- •Розділ 2. Економічні теорії та базисні інститути не
- •6. Сучасні економічні теорії, тенденції розвитку економічної думки.
- •7. Інститути не
- •8. Вплив інститутів на розвиток не
- •9. Корпоративний лобізм.
- •Розділ 3. Характеристика економічного потенціалу не
- •10. Поняття і склад потенціалу не
- •11. Природо-ресурсний потенціал
- •12. Демографічний і трудовий потенціал
- •13. Науково-технічний потенціал
- •14. Інформаційний потенціал
- •15. Виробничий потенціал
- •16. Зовнішньо-економічний потенціал
- •17. Екологічний потенціал
- •Розділ 4. Господарська система не
- •18. Елементи нац. Господарської системи та їх взаємодія.
- •19. Поняття господарської системи не і господарського механізму.
- •20. Рівні господарського механізму.
- •Розділ 5. Інфраструктура не
- •21. Поняття інфраструктури
- •22. Виробнича інфраструктура.
- •23. Соціальна інфраструктура.
- •24. Ринкова інфраструктура.
- •Розділ 6. Програмування не
- •25. Сутність державного програмування
- •26. Структура нац. Програми
- •27. Види програм
- •28. Цільові комплексні програми розвитку не
- •29. Програми економічного і соціального розвитку.
- •30. Міжнародні програми.
- •Розділ 7. Прогнозування не
- •31. Прогноз не і його формування
- •32. Класифікація прогнозів
- •33. Державний прогноз економ. І соц. Розвитку не
- •Розділ 8. Економічна безпека не
- •34. Система нац. Економічних інтересів
- •35. Поняття економічної безпеки не
- •36. Теорія потенціальних конфліктів
- •37. Принципи забезпечення економічної безпеки (еб) Укр.
- •38. Загрози еб України
- •39. Складові еб України
- •40. Ризики не
- •Розділ 9. Теоретичні основи сталого розвитку не
- •41. Концепція сталого розвитку (кСтР)
- •42. Необхідність реалізації кСтР в Україні
- •43. Зміст поняття сталого розвитку: економічний, соціальний та економічний вимір.
- •44. Нова парадигма СтР.
- •45. Показники Ст.Р.
- •46. Принципи Ст.Р.
- •47. Етапи Ст. Р.
- •Розділ 10. Не і світове господарство (сг)
- •49. Сг і його риси
- •50. Глобалізація світового простору
- •51. Класифікація країн сг
- •52. Організація зв’язків не і сг
- •53. Міжнародний поділ праці
- •54. Україна і сг.
- •16. Основи формування господарського комплексу
- •17. Обґрунтування галузевого розміщення виробництва.
- •18. Чинники формування територіальних міжгалузевих комплексів
- •19. Оцінка господарського використання території.
- •21(23). Типи та способи економічного зростання
- •22. Циклічність економічного розвитку.
- •24. Фактори економічного зростання
- •25.Економічний розвиток і економічне зростання як категорії національної економіки.
- •26. Теорія економічного зростання.
- •27, 28. Якісні і кількісні характеристики економічного зростання.
- •Ввп0/чол – валовий внутрішній продукт у розрахунку на душу населення базового періоду, грн.
- •29. Динамічні характеристики економічного зростання.
- •30. Підходи до перспектив економічного зростання.
- •31.Ринковий механізм регулювання національної економіки
- •Функції ціни як інструмента ринкового регулювання національної економіки.
- •33. Попит і пропозиція як інструменти ринкового регулювання національної економіки.
- •Конкуренція як інструмент ринкового регулювання національної економіки.
- •35.Сутність корпорації.
- •36. Сучасні форми корпоративних структур.
19. Поняття господарської системи не і господарського механізму.
Господарський механізм – система основних форм і методів, важелів впливу, використання економічних законів, розв’язання суперечностей між суб’єктами господарської системи, реалізації системи власності, а також всебічного розвитку людини і узгодження її інтересів із інтересами суспільства, громади, держави, соц. класу.
Базова основа господарського механізму:
1. Механізм ціноутворення
2. Механізм взаємодії попиту та пропозиції
3. Конкуренція
4. Державне регулювання
Формування господарського механізму супроводжуєься утворенням:
1) Системи форм і методів організації та функціонування виробництва
2) Організованої виробничої інф-ри.
3) Системи органів управління вир. інф-рою і суспільством вцілому.
20. Рівні господарського механізму.
Господарський механізм функціонує на трьох рівнях:
1. Організаційний (Інституціональний):
Суб’єкти: вищі органи державного управління.
Економічний механізм управління: формування та впровадження загальнонаціональної економічної політики, а також соціальної, екологічної та ін. політик.
Організаційно-правовий механізм управління: закони, укази президента, постанови Кабміну, тощо.
2. Управлінський рівень:
Суб’єкти: галузеві органи управління, місцеві органи управління та держ. адміністрації.
Економічний механізм управління: розробка планів тактичних дій, управління на місцевому та галузевому рівнях.
Організаційно-правовий механізм управління: розпорядчі документи, вказівки управляючих органів(накази по міністерствам, рішення місцевих адміністрацій і т.д.).
3. Господарський (технічний) рівень:
Суб’єкти: підприємства та організації, їх адміністративні органи управління.
Економічний механізм управління: здійснення діяльності на рівні підприємства з метою досягнення його цілей, створення та реалізація річних планів, стратегічне та атктичне планування, досягнення певних параметрів ефективності, економічна та екологічна відповідальність.
Організаційно-правовий механізм управління: накази та розпорядження по підприємству, виробничі та ін. плани підприємства, тощо.
Розділ 5. Інфраструктура не
21. Поняття інфраструктури
Інфраструктýра — сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують економіку, виробництво (транспорт, зв'язок, комунальне господарство, загальна і професійна освіта, охорона здоров'я та ін.).
Включає основні споруди і послуги, зокрема, системи каналізації, водопостачання, електропостачання, від яких залежить розвиток як окремих населених пунктів, так і економіки в цілому.
Включає також будівництво доріг, каналів, портів, мостів, летовищ, складів, енергетичного господарства, систем зв'язку, водопостачання, каналізації тощо.
Розрізняють інфраструктури виробничу та невиробничу.
Основні види інфраструктури: виробнича (транспортна, інформаційна, енергетична), соціальна, ринкова.
22. Виробнича інфраструктура.
Виробнича інфраструктура – це комплекс галузей, що обслуговують основне виробництво і забезпечують його ефективнуекономічну діяльність. До них належать транспорт, зв'язок, електроенергетика, кредитно-фінансові заклади, спеціалізовані галузіділових послуг. Надаючи послуги основному виробництву, вони підвищують його ефективність, тому виробнича діяльність цих галузей суттєво збільшує результати суспільного виробництва.
Виробничу структуру підприємства, зокрема, складають:
— допоміжні та обслуговуючі цехи та господарства підприємства (ремонтний, інструментальний, енергетичний, транспортний, складське господарство тощо);
— допоміжні дільниці та служби, що розміщені у основних цехах;
— магістральні об'єкти, комунікаційні мережі, засоби збору та обробки інформації, природоохоронні споруди тощо.
Склад та розміри об'єктів виробничої інфраструктури підприємств залежать від галузі, типу та масштабу виробництва, особливостей конструкцій та технології виготовлення виробів, рівня спеціалізації підприємства.
Включає:
Енергетична інфраструктура – ЛЕП, трансформатори та всі системи енергозабезпечення підприємств.
Транспортна - це сукупність об’єктів (підприємств, закладів), які займаються ремонтом, будівлею та реконструкцією, а також експлуатаційним утриманням доріг, мостів та інших дорожніх шляхів, наданням якісних транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажу всіх можливих видів. Транспортна інфраструктура також забезпечує наявність рівних та якісних доріг, а також зберігання їх у гарному стані.
Інформаційна - комплекс програмно-технічних засобів, організаційних систем та нормативних баз, який забезпечує організацію взаємодії інформаційних потоків, функціонування та розвиток засобів інформаційної взаємодії та інформаційного простору країни або організації.