18. Ступені порівняння якісних прикметників.

Якісні прикметники мають вищий і найвищий ступені порівняння.

Вищий ступінь порівняння вказує, що в одному предметі ознака виявляється більшою мірою, ніж в іншому.

Найвищий ступінь порівняння вказує, що ознака виявляється найбільшою мірою. Кожен із ступенів має дві форми: просту і складену.

Проста ступінь вищого ступеня порівняння утворюється від основи прикметника за допомогою суфіксів -іш, ш’ (милий- миліший). При цьому у деяких прикметниках можуть випадати суфікси -к-, -ок-, -ек- (далекий- дальший, тонкий- тонший).

При додаванні суфікса -ш- можуть виникати звукові сполуки, які на письмі позначаються буквами жч і щ (буква щ пишеться у прикметниках кращий, товщий, вищий; буквосполучення жч пишеться у прикметниках важчий, ближчий, дужчий).

Складена форма вищого ступеня порівняння утворюються за допомогою додавання до прикметника слів більш-менш (швидкий- більш швидкий (менш швидкий).

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюєтьс яза допомогою додавання до прикметника вищого ступеня префікса най- (міцніший- найміцніший).

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника слів най, більш, найменш, а також додаванням до прикметника вищого ступеня слів від усіх (за всіх), над усе (спокійний- найбільш спокійний, спокійніший від усіх).

19. Загальна характеристика числівника як частини мови. Значеннєві розряди числівників. Структурні розряди числівників.

Числівник - це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? (сьомий, тисяча п’ятсот, півтори).

Синтаксичні ознаки числівника:

У реченні числівники можуть бути різними членами речення (Одна ластівка погоди не робить (означення); І один у полі не воїн (підмет).

Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, означення, додатка, обставини (Два ведмеді зустрілися у одному лісі; Три пари йшли берегом ріки; А глибина тут сягає дванадцяти тисячі метрів)

Кількісні числівники не мають граматичних ознак роду та числа і змінюються лише за відмінками (три- трьох- трьом- три- трьома- (на) трьох).

Виняток становлять числівники один (одна, одне), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.

Порядкові числівники мають рід, число, відмінок.

За значенням числівники поділяються на:

1) Кількісні:

• власне кількісні;( Власне кількісні числівники називають ціле число або визначену кількість предметів, що не поділені на частини(десять, два, три)

• збірні;( Збірні числівники визначають кількість предметів як сукупність)

• дробові; (До дробових числівників також належать числівники півтора і півтораста)

• неозначено- кількісні (називають точно не визначену кількість предметів)( кільканадцять, чимало, багато, декілька,)

2) Порядкові.

За структурою розрізняють три розряди числівників:

1) Прості (мають один корінь)( нуль, вісім, один)

2) Складні (мають два корені)( дванадцять, триста, одинадцятеро)

3) Складені (містять в собі два і більше простих чи складних числівників)( сто двадцять шість, чотири тисячі один)