- •1. Українська мова – національна мова українського народу. Питання періодизації.
- •2. Система голосних фонем суч. Укр. Літ. Мови. Класифікація голосних.
- •3. Система приголосних фонем суч. Укр. Літ. Мови. Класифікація приголосних.
- •4. Чергування голосних
- •5. Чергування приголосних при словотворенні та словозміні.
- •6. Подовження та подвоєння приголосних. Спрощення в групах приголосних.
- •7. Явища асиміляції у системі приголосних. Типи асиміляції. Дисиміляція.
- •8. Поняття орфоепії. Орфоепічна норма. Основні риси суч. Укр. Літ. Вимови.
- •9. Поняття орфографії. Орфограма, типи орфограм. Принципи української орфографії.
- •10. Способи словотворення суч.Укр. Літ. Мови. Загальна характеристика.
- •11. Морфологічні способи словотворення суч. Укр. Літ. Мови.
- •12. Предмет морфеміки. Морфемна структура слів. Типи морфем укр. Мови.
- •13. Частини мови і принципи їх класифікації.
- •14. Іменник як частина мови. Загальне значення, граматичні ознаки і синтаксичні функції.
- •16. Прикметник як частина мови. Значення прикметника, його граматичні ознаки.
- •17. Розряди прикметників за значенням. Утворення присвійних прикметників.
- •18. Ступені порівняння якісних прикметників.
- •19. Загальна характеристика числівника як частини мови. Значеннєві розряди числівників. Структурні розряди числівників.
- •20. Граматичні категорії числівника. Словозміна числівника. Сполучуваність з іменниками
- •21. Займенник як частина мови. Розряди займенників за значенням. Співвідношення займенників з різними частинами мови.
- •22. Загальна характеристика дієслова як частини мови. Система дієслівних форм. Дві основи дієслова та форми, що утворюються від них. Дієвідмінюванні та не дієвідмінюванні форми дієслів.
- •23. Граматичні категорії дієслова. Категорія виду. Видові пари дієслів, способи їх творення. Зв'язок категорії виду з категорією часу.
- •24. Категорія способу дієслова. Форми вираження способів дієслів. Зв'язок категорії часу з категорією виду.
- •25. Категорія часу дієслова. Утворення часових форм. Зв'язок категорії часу з категорією виду.
- •26. Категорія особи, числа і роду дієслова.
- •27. Прислівник. Розряди за значенням, походженням та структурою.
- •28. Загальна характеристика прийменників як частини мови. Структурні типи прийменників. Перехід інших частин мови у прийменники.
- •29. Загальна характеристика сполучників як частини мови. Типи за значенням та структурою.
- •30. Загальна характеристика часток як частини мови. Структурні та функціональні різновиди часток.
- •31. Словосполучення як синтаксична одиниця. Синтаксичний зв'язок між компонентами словосполучення.
- •37. Односкладні речення та їх типи.
- •38. Речення з однорідними членами (головними і другорядними). Засоби вираження однорідності. Узагальнювальні слова при однорідних ленах речення.
- •39. Речення з відокремленими членами. Функції відокремлених членів. Загальні умови відокремлення другорядних членів речення.
- •40. Відокремлені узгодженні означення, прикладки. Способи їх вираження.
- •41. Відокремлені обставини та способи їх вираження. Уточнювальні члени речення.
- •42. Речення, ускладнені вставними і вставленими конструкціями. Вставні слова, їх типи за значенням, вставні речення. Звертання, їх функції в реченні, форми вираження.
- •43. Складносурядні речення, їх головні семантико-граматичні ознаки. Класифікація складносурядних речень.
- •46. Пряма мова. Непряма мова.
- •47. Багатозначність слова. Типи лексичних значень.
- •48. Види переносу значень (метафора, метонімія, синекдоха).
- •49. Види зміни обсягу вторинного значення (розширення, звуження, засув значення)
- •50. Лексичні омоніми в українській мові. Полісемія та омонімія, критерії їх розрізнення.
- •51. Явища, суміжні з омонімією (омоформи, омофони, омографи).
- •52. Пароніми в українській мові. Структурні типи паронімів.
- •53. Синонімія як вираження смсилової еквівалентності в слові. Джерела виникнення синонімів. Типи ситнонімів і синонімічних рядів.
- •54. Поняття активної і пасивної лексики. Істориз, архаїзм.
- •55. Лексика української мови з погляду походження.
- •56. Лексика української мови з погяду вживання.
- •47. Функціональна диференціація лексики: загальновживана лексика, термінологічна й професійна лексика, діалектна лексика, жаргонна лексика, арго.
- •58. Класифікація фразеологізмів (класифікація в.В. Виноградова, генетична класифікація, морфологічна тощо).
- •59. Джерела фразеології. Споконвічно українські фразеологічні одиниці, запозичені фразеологічні одиниці, кальки.
- •60. Українська лексикографія, її історичні витоки та тенденції розвитку.
10. Способи словотворення суч.Укр. Літ. Мови. Загальна характеристика.
Словотворення - розділ науки про мову, що вивчає склад слів (з яких частин вони складаються) та способи їх творення.
Способи словотворення:
1) Морфологічні
афіксальні( префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, постфіксальний, префіксально-постфіксальний, суфіксально-постфіксальний, префіксально-суфіксально-префіксальний.)
безафіксний( шляхом укорочення твірного слова(відхід- відходити))
Складання( осново складання( життєпис, лісостеп)), (словоскладання( хліб-сіль, вічнозелений)), абревіація(обєднання в одному слові скороченого сполучення слів(завмаг, медсестра))
2) Неморфологічні
морфолого-синтаксичний( нове слово утв. Внаслідок переходу з однієї частини мови в іншу) розрізняють: субстантивацію, ад'єктивацію, адвербіалізацію, прополіналізацію, інтер активацію.
лексико-синтаксичний(слова утв. Із словосполучень через зрощення їх складників( триста, сьогодні))
лексико-семантичний( утв. Нових слів шляхом переосмислення уже існуючих(Супутник – має два різні значення)
11. Морфологічні способи словотворення суч. Укр. Літ. Мови.
Морфологічні:
Афіксальні( префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний(+ префікс і суфікс до твірної основи)), постфіксальний(+ постфікси ся,сь(митися – мити)), префіксально-постфіксальний,(+ префікс і постфікс до цілого слова(налітатися)) суфіксально-постфіксальний, префіксально-суфіксально-префіксальний.)(приземлитися - земля)
Безафіксний( шляхом укорочення твірного слова(відхід- відходити))
Складання( осново складання( життєпис, лісостеп)), (словоскладання( хліб-сіль, вічнозелений)), абревіація(обєднання в одному слові скороченого сполучення слів(завмаг, медсестра))
12. Предмет морфеміки. Морфемна структура слів. Типи морфем укр. Мови.
Морфеміка – один із розділів словотвору, який вивчає найменші значущі частини слова – морфеми, їхні формальні і семантичні ознаки, функції в слові, встановлює їхні типи і правила сполучення. Основні об’єкти дослідження – морфеми(найменша неподільна значуща частина слова, яка має властивості відтворюваності й повторюваності) і морфи.( різні форми тієї самої морфеми)
Морфемна структура слова – це закономірна єдність взаємопов’язаних складових частин, розташованих у певній послідовності відповідно до їх ролі в організації слова як цілісної одиниці лексичного і граматичного рівнів мови. За структурою слова не однотипні. У змінюваних виділяється основа і закінчення, а незмінювані не мають такого поділу.
Типи морфем:
Морфеми бувають кореневі і службові( афіксальні)
До кореневих належать лише корені(спільна частина споріднених слів, що виражає їхнє загальне лексичне значення), а до афіксальних – префікс(афікс, що стоїть перед коренем й виражає словотворення), суфікс(морфема, що стоїть після кореня), постфікс(афікс, який виступає в абсолютному кінці слова), флексія( займає кінцеву позицію в змінюваному слові і виражає граматичне значення), інтерфікс(виступає між двома кореневими морфемами складного слова і виконує з’єднувальну функцію).