32.Комбінаторні та позиційні модифікації фонем.

позиційний залежить від наголошеної позиції для голосних, позиції початку чи кінця слова для приголосних. Голосні |е| > [еи], |и|>[ие], |о|>[оу]; життя=/жит'т'•а/=[жиет ':•а]; Приголосні - |в|-[ ў], |j|-[ ǐ] вірьовка /вір'овка/ [вір'•оўка]

комбінаторний залежить від сусідніх фонем, пов’язаний з різними звуковими змінами: асиміляцією, акомодацією (|в|- [в’]; |о|- [•о]) тощо. вокзал /вокзал/[вокгзал] асиміляція за дзвінкістю; розсипати /розсипати/ [розсипати] асиміляція за глухістю; /к/-[кг], /з/- [зс] – комбінаторні вияви.додатковий – фонема зовсім втрачає свої основні ознаки і ніби переходить в іншу фонему = повна асиміляція [вогзал] /к/ > [г]; вітчизна=/вітчизна/=[в’іч:изна]; сміється=/сміjет'с'а/= [см’іjец':•а]

факультативний не належить орфоепічних норм і може передавати діалектне чи просторічне мовлення чи мовленнєві вади окремого мовця; |сміх| [шм’іх] /с/ > [ш]Бувають позиційно-комбінаторні вияви: наприклад, |о|-[о• у] – тобі /тобі/[то••уб’і]; Для фонеми |е|- [еі], бо такий вияв зумовлений 1) ненаголошеною позицією 2) сусідством з м’яким приголосним j: Києва - /киjева/- [киjеіва]

33.Типи змін звуків у мовному потоці. Чергування.

Мовні звуки дуже рідко вжив ізольовано. Поєднуючись між собою відбув пристосування одних алофонів до інших. Є дві різні категорії змін звуків: модифікації і чергування фонем. Модифікації пов*язані з частковими змінами фонеми в мовному потоці – фонема набуває іншого відтінку, проте не втрачає своєї фонематичної приналежності, залиш тією самою фонемою. А чергування пов*язані із переходом однієї фонеми і іншу. Види тої самої морфеми, що мають різний фонематичний склад, назив аломорфами. Фонемна відмінність аломорфів тієї самої морфеми назив чергуванням фонем. Чергування бувають живі і історичні. Живі (або фонетичні) – зумовлю певними фонет-ми умовами, що діють у суч мові. Історичні не можуть бути пояснені фонетичними закономірностями, властивими суч мові, вони відбув за традицією. Істор чергув колись буди також живими, оскільки були фонетичні причини, що зумовлювали їх. Але згодом ці причини зникли, а чергув лишились.

34.Живі чергування приголосних за дзвінкістю.

У суч укр. літ мові живі чергування поширені лише серед пригол фонем. Вони можуть бути комбінаторні і позиційні, регресивні або прогресивні. В укр. мові переважають комбінаторні регресивні чергування приголосних фонем. 1) преф. або прийменник з у позиції перед наступним глухим пригол кореня асимілюється з цим пригол і відбув чергування: /з/ : /с/ - зпитати-спитати, з тобою – с тобою. Але за цим правилом передається на письмі лише перед пригол фонемами к, п, т,ф,х. 2) Кінцева дзвінка пригол префіксів роз-, без- перед наступними глух пригол у швидкому темпі мовлення чергується з глухою /с/ : ро/с/писка, бе/с/пека, бе/с/слідно. 3) У середині слова пригол /г/ перед глухими /к/, /т/ чергуються з глухою /х/ в словах ні/х/ті, кі/х/ті, ві/х/ті, ле/х/ко, во/х/ко; усі інші дзвінкі пригол в сер слова перед наступною глухою не чергуються з глухими: рибка, казка, бабка, різка- тіт вони лише злегка оглушуються в швидкому темпі мовлення. Чергування глухих із дзвінкими перед наступними дзвінкими в укр. мові відбув послідовно: /боро/т’/ба - /юоро/д’/ба.