41.Вставні й випадні голосні в українській мові.

Чергування /о/ та /е/ з фонемним нулем ( розвинулося на місці зредукованих /ь/ та /ъ/ і перейшло в усі сх..слов мови. Тепер ці чергув відбув так: 1) у суф-сі -ок-, -к- ( із –ък-,-ьк- ): порошок – порошку; 2) у суф-сі -ець- : борець – борця; 3) у преф-сі: відозва – відзиватися; у ряді коренів: сон-сну ; 4) вставні /о/ та /е/ після шумних, перед сонорними р, л, м, н – зараз називаються випадними: крапля – крапель. Чергування /о/ та /е/ з /і/ ( теж пов*язано із занепадом /ъ/, /ь/) . Увага: і чергується тільки з о, е ; о, е чергуються тільки з і : 1)в ім.: вола-віл, речі-річ, коня-кінь; 2) в ім. із суф-ом -івк-: вишнівка, долівка; 3) у словах одного кореня: гора-гірка, нора-нірка; 4) у прикм і займ : синів-синового, свій-сіого; 5) у числ : шести-шість, семи-сім; 6)у дієсл: везла-віз, несла-ніс.Не чергуються о,е з і : 1) у повноголосиф формах –оро-, -оло-, -ере-, -еле-; 2) у фонемо сполуках –ор-, -ер-: торг, верх; 3) у новотворах із словотворчими частинами -вод-, -воз-, -нос-, -роб-, ход-, де звук /о/ наголошений: діловод, медонос; 4) у суф-ах -очк-, -ечк-, -оньк-, еньк-, -тель-: весняночка, донечка; 5) у суф-сі -воз-: возвеличення. Чергув /е/ з /о/ після шиплячих та /й/: після /ж/, /ч/, /ш/, /дж/ та /j/ може виступати в суч укр. мові як фонема /е/, так і фонема /о/, оскільки закономірність цього чергування часто порушується: щоці ( бо щока), бджолі ( бо бджола). Чергув фонем /и/ з /о/ у фонемосполуках /ри/, /ли/ - /ро/, /ло/: кривавий- кров, чорнобривий- брова.

42.Пізніші чергування голосних фонем.

До позиційних пригол належать зміни пригол /в/, /j/ на / y/, /i/. Тут спостерігається така залежність: на початку складу пере голосним виступають звуки / y/, /i/. У кінці складу після голосного або на початку складу перед дальшим приголосним- нескладові голосні /в/, /j/. В кінці слова перед паузою зімкнені носові сонорні, як тверді, так і м*які, вимовл без вибуху: дім, сім, чин, день.

43.Позиційні модифікації приголосних фонем.

У суч укр. літ мові живі чергування поширені лише серед пригол фонем. Вони можуть бути комбінаторні і позиційні, регресивні або прогресивні. В укр. мові переважають комбінаторні регресивні чергування приголосних фонем. 1) преф. або прийменник з у позиції перед наступним глухим пригол кореня асимілюється з цим пригол і відбув чергування: /з/ : /с/ - зпитати-спитати, з тобою – с тобою. Але за цим правилом передається на письмі лише перед пригол фонемами к, п, т,ф,х. 2) Кінцева дзвінка пригол префіксів роз-, без- перед наступними глух пригол у швидкому темпі мовлення чергується з глухою /с/ : ро/с/писка, бе/с/пека, бе/с/слідно. 3) У середині слова пригол /г/ перед глухими /к/, /т/ чергуються з глухою /х/ в словах ні/х/ті, кі/х/ті, ві/х/ті, ле/х/ко, во/х/ко; усі інші дзвінкі пригол в сер слова перед наступною глухою не чергуються з глухими: рибка, казка, бабка, різка- тіт вони лише злегка оглушуються в швидкому темпі мовлення. Чергування глухих із дзвінкими перед наступними дзвінкими в укр. мові відбув послідовно: /боро/т’/ба - /юоро/д’/ба.