115. Охарактеризуйте основні організаційні форми роботи паблік рилейшнз

Одна з організаційних форм роботи системи зв’язків з громадськістю – зовнішнє консультування. Організації чи установи, які потребують налагодження зв’язків з громадськістю, можуть звернутися до спеціалізованих фірм чи агентств, які займаються ПР.

На думку фахівців, до зовнішнього консультування доцільно звертатися в таких випадках:

- коли роботи небагато, і комунікації з громадськітю відбуваються не систематично, а епізодично;

- у періоди надзвичайного завантаження (сезонні фактори, виникнення кризових стуації у відносинах між організацією та громадськістю тощо);

- якщо постійний працівник потребує допомоги або його варто тимчасово замінити;

- коли потрібен специфічний досвід, якого не мають штатні працівники;

- якщо організація переміщується в новий географічний район і виникає проблема, зокрема мовна, незнання культурних традицій;

- коли організація дуже політизована і поради власних спеціалістів асоціюються з однією із зацікавлених сторін.

Позитивні сторони зовнішнього консультування:

- із зменшенням обсягу послуг плата за їх надання може бути зменшена;

- спеціалізована установа зв’язків з громадськістю має колективний досвід, який варто використовувати насамперед у складних ситуаціях;

- консультанти агентства незалежні і можуть бути об’єктивнішими і рішучішими в діях;

- організація завжди може в разі незадовільного виконання функцій припинити дію контракту і звернутися до іншого агентства.

Негативні:

- зовнішнє консультування знижує оперативність інформування;

- недостатні знання повсякденної діяльності можуть знижувати й ефективність діяльності;

- плинність кадрів, яка майже завжди супроводжує зовнішнє консультування, не дозволяє повністю дотримуватися спадкоємності форм і методів діяльності.

До такої форми насамперед звертаються невеликі та середні установи та організації. Їм економічно невигідно утримувати штатних працівників.

Організації чи установи, які мають власні служби зв’язків з громадськістю, можуть час від часу звертатися до послуг консультантів (змішана організаційна форма).

Можливий і розподіл різних напрямків діяльності ПР між власними і зовнішніми спеціалістами. Організації з домінуванням маркетингу часто часто залишають функцію зв’язків з фінансовою громадськістю зовнішньому консультанту. Можливий і такий варіант, коли власна сильна група PR – менів зайнята моніторингом публікацій та внутрішніми комунікаціями, а консультації використовуються для маркетингу чи фінансових ПР. Найбільш поширена консультативна та змішана форми у США.

Число зайнятих у фірмах ПР, рекламних агентствах, що самостійно практикують роботу ПР, складає лише 20% усіх фахівців з паблік рилейшнз (індивідуальна форма роботи).

116. Охарактеризуйте подієві комунікації в системі зв’язків з громадськістю

Специфічним методом комунікації з громадськістю є подієва комунікація. Подієва комунікація – дуже непростий засіб комунікацій з громадськістю. Вона вимагає значної підготовчої та організаційної роботи, ресурсів, участі висококваліфікованих працівників ПР та певного досвіду PR – менів.

Складності подієвої комунікації, а разом з тим і її переваги пов’язані з особливостями спеціальних подій та заходів, що лежать в її основі.

Спеціальні події – це заходи, які проводяться фірмами та організаціями для привернення уваги громадськості до себе, своєї діяльності та своєї продукції.

Спеціальні події мають комплексний характер, пов’язаний із застосуванням під час підготовки та здійснення заходу найрізноманітніших прийомів і засобів встановлення контактів з громадськістю та привернення уваги до проблеми, яка зумовила здійснення цієї акції; мають конкретний характер, оскільки подія, яка створюється, базується на конкретних цілях та завданнях, що потребують вирішення; мають ексклюзивний характер, оскільки кожна подія є оригінальною, спеціально організованою для вирішення певного завдання; мають контрольований характер.

Подієва комунікація обов’язково супроводжується інформаційним забезпеченням.

Типологія подієвих комунікацій:

- презентаційні; - демонстраційні; - дозвіллєві; - інформаційні; - благодійницькі.

Презентаційні події – це заходи, спрямовані на загальне ознайомлення з фірмою, головна мета – показати громадськості характер діяльності організації чи установи, її товари чи послуги (приклади: церемонії відкриття установи, цеху тощо; презентації; дні відкритих дверей).

Демонстраційні заходи – це заходи, спрямовані на ознайомлення з конкретною діяльністю організації, різновидами її продукції. Головна мета - рекламування товару (приклади: виставки, демонстрації мод, кулінарні демонстрації, екскурсії, ярмарки).

Дозвіллєві заходи – це події, створення яких спрямовано не спільну організацію вільного часу фірми – господаря та його гостей. Головна мета – встановлення або підтримка контактів з представниками громадськості. Можуть приурочуватися до певних святкових дат (державних, місцевих, ювілейних дат організації тощо). Приклад: прийоми, бали, пікніки, ігрові шоу, конкурси, лотереї.

Інформаційні заходи – події, що створюються для отримання та поширення інформації. Мета – розповсюдження ідей та встановлення контактів з компетентними особами або представниками ЗМІ (різного роду конференції, «круглі столи», зустрічі, збори, мітинги).

Благодійницькі заходи – вид подій, пов’язаних з благодійницькою та спонсорською діяльністю фірм та установ, з меценатством. Мета – непряма демонстрація успіхів організації, спрямована на формування її сприятливого, позитивного іміджу.