Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді МІ_гос_4.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
1.34 Mб
Скачать

113. Охарактеризуйте особливості міжнародних конфліктів та проблеми їх подолання

Субєкти міжнародного конфлікту: коаліції держав, окремі держави, а також партії, організації і рухи, що борютьcя за запобігання, завершення і розв’язання різних видів

конфліктів, пов’язаних з реалізацією владних функцій.

Обєкт міжнародного конфлікту − інтерес, що оспорюється суб’єктами конфлікту і виражається в обґрунтованому або помилковому праві на щось.

Один із критеріїв − природа міжнародних конфліктів. До цієї групи вони відносять класичні міждержавні конфлікти; міждержавні конфлікти з тенденцією до інтеграції; національно-визвольні війни

Міждержавний конфлікт. Сторонами цього типу конфліктів виступають окремі держави або групи держав (коаліції). Причини цих конфліктів можуть бути також найрізноманітніші (економічні, політичні, ідеологічні, територіальні й ін.). В основі міждержавних конфліктів лежать насамперед протиріччя інтересів країн. Одна з відмітних рис такого конфлікту в сучасних умовах − небезпека массового знищення людей у випадку розв’язання воєнних дій між державами.

Національно-визвольні війни як особлива категорія міжнародних конфліктів. Ці конфлікти набули якість міжнародних після Другої світової війни. Найважливішим центром уврегулювання міждержавних конфліктів і підтримки міжнародного миру є Організація Обєднаних Націй (ООН)34, у якої є унікальні можливості й переваги перед іншими міжнародними організаціями. Одна з найважливіших задач ООН − запобігання всіма наявними в неї засобами збройних конфліктів і захист цивільного населення від

загибелі в тих гарячих точках планети, де ці конфлікти все-таки відбулися.

Міжнародний тероризм як різновид міжнародного конфлікту. Міжнародний терор − це різновид міжнародного конфлікту, що використовувався й використовується людьми та

організаціями, що мають різну ідейно-політичну й світоглядну орієнтацію, „за”, так і „проти” закордонної влади. Террор революціонерів, що прагнуть до звільнення трудящих, террор борців за національну незалежність, терор ісламістів поєднує не мета, а збройна форма насильства, застосування якого не спирається на закон.

Зв’язки з громадськістю

114. Охарактеризуйте зв’язки з громадськістю як галузь наукового знання та сфера практично-прикладної діяльності

Паблік рилейшнз виникли лише на початку 20 століття. Можна виділити кілька факторів, завдяки яким ПР стали самостійною галуззю знання та практично-прикладною сферою діяльності. Вони пов’язані з найважливішими, переломними для розвитку суспільства явищами та процесами. Ці явища й процеси зумовлюють і необхідність виникнення зв’язків з громадськістю.

Фактори автономізації зв’язків з громадськістю:

- індустріалізація суспільства (кін. 19 – поч.. 20 ст.) та її наслідки: через розвитое підприємств виникла потреба у спеціалістах, які б підтримували зв’язки з персоналом, населенням території, де підприємство чи установа розташовані. Такими спеціалістами стали PR – мени.

- початок кампанії, що проводилася під гаслом «громадськість повинна знати все» (1883 р.): у цей період починається епоха «маккрекерів» - журналістів та письменників, що пишуть про скандальні недоліки, які привертають увагу населення до соціального становища окремих соціальних груп. Саме вони сприяють пробудженню громадськості.

- виникнення масової преси (необхідна умова розвитку зв’язків з громадськістю): зумовлене розвитком технічних засобів комунікації. З’явилися технічні можливості для широкомасштабної передачі інформації та її швидкого поширення на значні території. Виробничий процес у ЗМІ стає дешевим, а значить, і ЗМІ стають дешевими і доступнішими.

- демократизація суспільства.

- зростання ролі політичних партій та громадських організацій: вини, з одного боку, ставали контролерами, які слідкували за дотриманням інтересів нових соціальних груп, а з іншого – самі потребували довіри з боку громадськості.

- теоретична основа, створена розвитком соціології, психології, теорії менеджменту, політології та інших: ці науки підготували теоретичних ґрунт для здійснення зв’язків з громадськістю, дали той інструментарій, без якого комунікація з громадськістю не могла бути здійснена.