93. Класифікація інформаційних продуктів та послуг, особливості інформаційного ринку, його структура і складові

«Інформаційна продукція — це матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, уста­нов та організацій».

«Інформаційна послуга — це здійснення інформаційної діяльності у визначений час і визначеній законом формі по доведенню інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їхніх інформаційних потреб».

Залежно від характеру інформації у базах даних і поставлених маркетингових завдань розрізняють такі види інформаційних послуг:

видання інформаційних матеріалів;

ретроспективний пошук інформації;

проведення маркетингових досліджень;

дистанційний доступ до віддалених баз даних і пошук у них інформації;

послуги зв’язку;

підготовка і надання інформаційних послуг.

Видання інформаційних матеріалів означає підготовку і видання друкованої продукції: прейскурантів цін, каталогів продук­ції, прайсів, довідкових видань тощо.

Ретроспективний пошук інформації — це цілеспрямований за замовленням користувача пошук інформації у базі даних про товар, виробників тощо і пересилання результатів у виг­ляді роздруківок поштою або у вигляді файла електронною поштою.

Проведення маркетингового дослідження передбачає комплек­сне планування, збирання, аналіз та опис даних, необхідних для специфічної маркетингової ситуації. Воно здійснюється з метою вивчення потенціалу ринку та частки ринку, що належить фірмі; оцінювання рівня задоволення споживачів і споживчої поведінки; дослідження методів ціноутворення, товару, розподілу та просування. Інформація користувачам надається у вигляді кон’юнктур­ного огляду.

Залежно від характеру замовленого маркетингового дослід­ження обирають конкретну форму надання інформації.

Дистанційний доступ до віддалених баз даних організовують у комп’ютерній мережі в діалоговому режимі. Перевагами цього виду інформаційних послуг є висока оперативність їх надання й можливість відмовитися від власних інформаційних систем, ство­рення і супровід яких дорого коштують.

Послуги зв’язку (телефонний, телекомунікаційний) передбачають надання інформації у формі передавання даних.

Підготовка й надання інформаційних послуг включає: оброблення даних, програмне забезпечення; розроблення інформаційних технологій; розроблення інформаційних систем.

Інформаційний ринок представляє собою сферу товарного обміну, де виникають і реалізуються відносини, пов'язані з процесом купівлі-продажу, і має місце конкретна діяльність по організації руху інформаційних продуктів від виробників до споживачів.

Структура інформаційного ринку безпосередньо пов"язана з інформаційними потребами і відбиває можливості інформаційних технологій різних років. Якщо у 60-ті роки головними постачальниками і одночасно споживачами були інформаційні служби наукових, професійних та державних установ, які працювали на некомерційній основі. Головними інформаційними продуктами на ринку були реферативні видання, інформаційні бюлетені, бібліотечні каталоги, які розповсюджувалися за передплатою. У 80-ті роки з"явились нові споживачі - представники ділового світу, які мали високу купівельну спроможність і підвищені вимоги до аналітичної інформації, яку вже не треба було обробляти. В наш час до 80% продажу інформаційних товарів припадає на бізнесовий світ - маркетингові служби промислових фірм і фінансових установ.

Продуктивний аналіз інформаційного ринку дозволяє поділити його на такі складові частини:

· внутрішній роздрібний інформаційний ринок, стосується побутової сфери (платні комп'ютерні послуги: електронна пошта, електронні газети та журнали; телеконференції, референдуми; послуги міських довідкових бюро по обміну житла, послуги фонду зайнятості, розклад руху транспорту, повідомлення про комунальний сервіс тощо);

· ринок програмних засобів;

· ринок проектних і науково-дослідних робіт;

· ринок реалізації обчислювальних ресурсів і послуг інформаційних структур

· ринок інформаційних апаратних засобів;

· ринок інформаційних технологій;

· ринок інформаційних ресурсів та послуг;

· ринок маркетингових та консалтингових послуг;

· ринок навчальних послуг;

· ринок Internet-послуг;

· ринок праці в інформаційній галузі.

Географічна структура світового інформаційного ринку. Світовий інформаційний ринок включає в себе регіональні ринки:

· європейський – медіа-послуги, телекомунікації, приладобудування, послуги реклами, зв’язки з громадськістю, лобіювання, послуги кредитно-довідкового бюро, продукти і послуги інформаційної безпеки, електронна комерція, послуги мережі Інтернет, послуги електронного врядування, розважальний бізнес

· азіатсько-тихоокеанський – офшорне програмування, ноу-хау, сервіс Інтернет, електронна комерція, ринок реклами, програмного забезпечення

· північно-американський – усі продукти і послуги як на світовому ринку

· латино-американський – проблема – нерозвинута інфраструктура; телебачення, радіомовлення, друкована преса; сфери – виробництво серіалів, розважальних стрічок

· африканський – телебачення, послуги мережі Інтернет, ринок телекомунікацій

· західно-азійський – імпортує продукти та послуги світового ринку

· ринок СНД – має особливості, оскільки всі пострадянські країни різні позиції зайняли на світовому ринку. Імпортується – всі послуги інформаційно-комунікаційних технологій, виробляється – приладобудування, телевізори, комп’ютери, медіа-продукти.

Формування інформаційного ринку відбувається водночас з розвитком інформаційної індустрії. У глобальній економіці спостерігається прискорення механізмів міжнародного співробітництва, швидкоплинний розвиток високих технологій, та їх застосування у світовій торгівлі. Світовий ринок інформаційних продуктів та послуг характеризується асиметричністю щодо представлення регіонів і країн на цьому ринку. Найбільший попит мають ІКТ, комплексні технології, продаж ноу-хау, біо-технології.