3. Структура акціонерного капіталу. Облік випуску акцій та підписки на них.

Корпорація – це господарська одиниця, що є юридичною особою, має свій статут, необмежений термін дії. Право управління корпорацією передається раді директорів, і посадовцям – адміністрації. Одиницею власності є акція.

Корпорація є незалежним утворенням, з обмеженою, незалежною від солідарної відповідальністю, з свободою генерації капіталу і передачею права власності, з необмеженим терміном існування, з централізацією влади і відповідальності і можливістю залучення до управління професійних осіб.

Одиницею власності в корпораціях є акція. Утримувач акції одержує акціонерний сертифікат, що засвідчує частку акцій корпорації даного акціонера. Випущеними називаються продані або реалізовані іншим способом акції.

Наприклад. Корпорації дозволено випустити 500 000 акцій, але при її відкритті було реалізовано тільки 300 000 акцій. Утримувачам їх належить 100 % майна корпорації. 200 000 акцій, що залишилися, є не випущеними. Вони не дають ніяких прав і привілеїв. Циркулюючими називаються випущені і знаходяться в обігу акції. Акція не буде циркулюючою, якщо вона була викуплена корпорацією або повернена їй акціонером. Акції, викуплені корпорацією, і що знаходяться в її володінні, називаються тими, що викупленими «знаходяться в портфелі» або поворотними акціями.

Якщо випускається тільки один вид акцій, вони називаються звичайними. Їх сукупність називають залишковим капіталом корпорації. Привілейовані акції дають своїм власникам перевагу при сплаті дивідендів, перевага при розподілі засобів ліквідовуваної корпорації, але вони не дають право голосу.

Дивідендами називається частина прибутку, що підлягає розподілу між акціонерами. Оголошення дивідендів є обов'язок ради директорів. Вони не повинні перевищувати розмір реінвестованого прибутку, інакше виплачується акціонерам частина вкладеного ними ж капіталу. Із сплатою дивідендів пов'язано 3 дати:

• дата офіційного оголошення радою директорів про намір виплатити дивіденди;

• дата, коли визначаються власники акцій, що мають право на отримання дивідендів. Дивіденди виплачуються тим акціонерам, у яких на момент реєстрації були на руках акції. Тобто, якщо акціонер продає свої акції, то право на отримання дивідендів не переходить до нового власнику;

• дата фактичної виплати дивідендів акціонерам.

ПРИКЛАД: Рада директорів 21.02.1999г. оголосив про намір виплатити дивіденди по акціях, зареєстрованих на 10.03.1999г. Дивіденди виплатили 31.03.1999г.

У обліку будуть зроблені записи:

21.02.1999г. ДТ – Оголошені дивіденди 56000

КТ – Заборгованість по дивідендах 56000

10.03.1999г. – дата реєстрації власників в бухгалтерському обліку записів не робиться.

31.03.1999г. ДТ – Заборгованість по дивідендах 56000

КТ – Каса 56000

В кінці звітного року рахунок «Оголошені дивіденди» кредитується а рахунок «Реінвестований прибуток» дебетується.

При отриманні дивідендам привілейованим акціям виявляється перевага перед звичайними: певна сума дивідендів повинна виплатити утримувачам привілейованих акцій перш, ніж свою частку одержать утримувачі звичайних акцій. Сума таких дивідендів звичайно виражається в доларах на акцію або в процентному відношенні до номінальної вартості акції. Якщо привілейовані акції є кумулятивними, то сума неоплачених (неоголошених) дивідендів звітного року переходить наступного року, і повинна виплатити до виплати дивідендів по звичайних акціях (такі дивіденди називаються депонуючими). Якщо привілейовані акції є некумулятивними, і рада директорів в поточному році не оголошує про виплату дивідендів по привілейованих акціях, то утримувачі таких акцій дивідендів за звітний рік по цих акціях не одержать ніколи. Заборгованість по дивідендах не розглядається як елемент реальної заборгованості, оскільки до оголошення дивідендів радою директорів у компанії не було ні якої заборгованості. Компанія не може бути упевнена в отриманні прибутку, тому вона і не може обіцяти дивіденди акціонерам.

Акціонери, що мають привілейовані акції, при ліквідації фірми одержують право повернення номінальної або більшої ліквідаційної вартості акції, перед тим, як подібне відшкодування буде зроблене по звичайних акціях.

Для додання більшої зацікавленості в привілейованих акціях, іноді їх наділяють правом перекладу в звичайні акції по коефіцієнту, визначеному умовами договору компанії і акціонера.

Привілейовані акції можуть бути вилучені з обігу або пред'явлені до погашення за рішенням компанії за ціною, визначеною в акціонерному договорі. В цьому випадку акціонер має право одержати : свої вкладення за номіналом; премію; заборгованість по дивідендах; відповідну частину дивіденду за поточний період.

При випуску акцій визначається їх номінальна вартість – це така сума кожної акції, яка відображається на рахунку «Акції» і складає статутний капітал корпорації. Отже, номінал – це та номінальна частина капіталу, яка гарантує оплату кредиторам. Будь-які суми, одержані від продажу понад їх номінальну вартість, відображаються на рахунку «Капітал, внесеному понад номінал». Коли акції з номінальною вартістю продані, рахунок «Номінальний капітал» (частіші «Звичайні акції») кредитується на розмір номінала.

Приклад: Корпорації дозволено випустити 20000 звичайних акцій з номінальною ціною 10 дол. Фактично випущено 10000 акцій за номіналом 10 дол.

У обліку буде зроблений запис:

ДТ - Каса КТ – звичайні акції 100000 дол.

Якби акції були продані за ціною 12 дол., то різниця 20000 дол. буде відображена по КТ – Капітал, внесений понад номінал.

Якщо акції були продані із знижкою, то різниця буде відображена по ДТ – Знижка на акції.

Практикується і випуск безномінальних акцій. У такому разі вся виручка від реалізації акцій стає статутним капіталом. ДТ – Каса КТ – Звичайні акції на всю суму виручки.

Дуже часто крім грошей випускаються акції під майно або послуги. До таких операцій відноситься використовування акцій як оплата за землю, будівлі і послуги. Такі акції враховуються за ринковими цінами. Їх рівень встановлює раду директорів.

ПРИКЛАД: При створенні корпорації рада директорів згодилася витратити 100 акцій за номіналом 10 дол. для оплати послуг із створення корпорації. На момент випуску акцій їх ринкова ціна не була визначена. Проте згідно аналогічним замовленням, за надані послуги був виписаний рахунок на 1500 дол. У бухгалтерському обліку будуть зроблені записи:

ДТ – організаційні витрати 1500 дол.

КТ – звичайні акції – 1000 дол.

КТ – капітал, внесений понад номінал – 500 дол.

Припустимо довше, що корпорація, два роки опісля, обміняла 1000 акцій номіналом 10 дол. на ділянку землі. У момент обміну акція на ринку коштувала 16 дол., а ситуацію з цінами на землю визначити було не можна.

ДТ – Земля – 16000 дол.

КТ – звичайні акції – 10000 дол.

КТ – капітал, внесений понад номінал – 6000 дол.

Практикується розподіл акцій і по підписці. Коли власник цінних паперів дає зобов'язання сплатити вартість акцій в перебігу певного часу або в розстрочку за узгодженою ціною. В цьому випадку відкривається рахунок «Заборгованість по підписці на акції», на якому показують основну суму заборгованості по акціях і відсотки на них, і рахунок «Акції по підписці», на якому відображають номінал або оголошену вартість акцій, випущених. але ще не сплачених.

Опціон представляє угоду між адміністрацією корпорації і її службовцями про розповсюдження акцій серед службовців на певних пільгових умовах, звично за цінами близькими до ринкових, на день продажу. У цих випадках випуск акцій оплачується також, як і будь-який інший випуск для стороннього покупця.