- •Тема 1 Загальноприйняті принципи й системи обліку. Фінансова звітність, її зміст й інтерпретація
- •1. Основні загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку.
- •2. Міжнародні організації зі стандартизації обліку. Склад і загальна характеристика міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
- •3. Класифікація систем бухгалтерського обліку.
- •4. Міжнародні системи планів рахунків бухгалтерського обліку.
- •5. Призначення і склад фінансової звітності.
- •Користувачі фінансової звітності.
- •6. Порядок надання фінансової звітності. Аналіз фінансового стану за даними фінансової звітності.
- •Тема 2 Облік грошових коштів та розрахунків з дебіторами.
- •1. Грошові активи.
- •2. Облік операцій в іноземній валюті
- •3. Реалізація по кредитних картках.
- •4.Класифікація і оцінка дебіторської заборгованості.
- •5. Облік безнадійної дебіторської заборгованості по методу резервування. Метод прямого списання безнадійної заборгованості.
- •6. Облік короткострокових і довгострокових векселів одержаних.
- •Тема 3 Облік товарно-матеріальних запасів та довгострокових активів.
- •1. Поняття й склад товарно-матеріальних запасів.
- •Бухгалтерський облік руху матеріальних запасів.
- •Способи оцінки матеріальних запасів.
- •Розкриття інформації про матеріальні запаси у фінансовій звітності.
- •5.Склад, класифікація і оцінка довгострокових активів.
- •6.Облік та амортизація основних засобів.
- •Тема 4 Облік короткострокових та довгострокових зобов'язань.
- •Поняття, види і оцінка короткострокових зобов'язань.
- •Облік розрахунків з постачальниками. Облік заборгованості з векселів виданих.
- •1 Жовтня
- •Основи обліку розрахунків по оплаті праці.
- •4.Зміст й оцінка довгострокових зобов’язань.
- •5.Види облігацій, порядок їх випуску.
- •6.Облік довгострокових облігацій.
- •Тема 5 Облік власного капіталу та розподілу прибутку в корпораціях
- •Суть і класифікація власного капіталу.
- •Облік капіталу в товариствах. Розподіл прибутків і збитків в товариствах.
- •Структура акціонерного капіталу. Облік випуску акцій та підписки на них.
- •Облік дроблення акцій. Нарахування та облік розрахунків з дивідендів.
Розкриття інформації про матеріальні запаси у фінансовій звітності.
Згідно МСБО 2, вимірювання і відображення в обліку та звітності ТМЗ повинне здійснюватися по найменшій з двох оцінок: по собівартості або за ринковою ціною. При цьому собівартість служить основною початковою базою вартісної оцінки запасів.
У примітках до фінансової звітності слід розкрити:
облікову політику, прийняту підприємством по оцінки запасів, включаючи використовувані формули собівартості;
загальну балансову вартість запасів та балансову вартість окремих груп запасів відповідно їх класифікації на підприємстві;
балансову вартість запасів, врахованих за чистою ціною реалізації;
суми будь-якого сторнування, раніше списаної вартості запасів в результаті збільшення їх чистої вартості реалізації, які визначаються як дохід звітного періоду;
обставини або події, які привели до сторнування раніше списаної вартості запасів;
балансова вартість запасів, яка передана для погашення зобов'язань.
Методи оцінки й обліку товарно-матеріальних зaпaciв суттєво впливають на Баланс i 3вiт про прибутки та збитки, а також мають важливе значення для аналізу фінансового стану фірми та результати проведених нею операцій.
5.Склад, класифікація і оцінка довгострокових активів.
Основні засоби в зарубіжних країнах ототожнюють з поняттям необоротні активи (довгострокові активи). Вираження необоротних активів у грошовому вираження називається основним капіталом. Поняття необоротних активів дещо ширше від поняття основних засобів. Необоротні активи можна поділити на такі види:
матеріальні активи (основні засоби): земля, будівлі, обладнання і т.ін.;
природні ресурси. Це ресурси, що видобуваються і переробляються як початкова сировина для виробництва (нафта, газ, руда і ін.). Особливістю природних ресурсів є те, що вони піддаються не зносу, а вичерпуванню.
нематеріальні активи.
Матеріальні активи визнаються основними і відображаються в балансі підприємства якщо вони відповідають наступним критеріям:
1 – існує впевненість в тому, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням цих активів;
2 – їх оцінка може бути достовірно визначена.
Особливістю довгострокових активів є те, що вони використовуються в господарській діяльності протягом тривалого періоду, і затрати на їх придбання або створення переносять на собівартість новостворених товарів, робіт чи послуг частинами у вигляді амортизаційних відрахувань.
Довгострокові активи в балансі, як правило, відображаються за статтями „Земля, будівлі, споруди, обладнання, інвестиції, нематеріальні активи, природні ресурси”.
В залежності від обліку перенесення вартості матеріальних довгострокових активів на продукцію розрізняють 3 їх види:
- активи, вартість яких зменшується в результаті їх зносу і переноситься на продукцію методом амортизації (будівлі, обладнання);
- активи, вартість яких зменшується в результаті їх виснаження (природні ресурси);
- активи, вартість яких у ході виробничої діяльності не зменшується (земля).
В міжнародній практиці існують такі методи оцінки основного капіталу:
- первісна (купівельна) вартість – сума всіх грошових витрат на придбання, доставку й монтаж основних засобів;
- ліквідаційна вартість – це частина купівельної вартості, яку власник активу планує повернути по закінченню визначеного строку корисного використання цього активу, вона залежить не тільки від стану активу, а й від ринку збуту;
- справедлива вартість – це сума, за якою актив можна обміняти в операції в: обізнаними, зацікавленими та незележними сторонами;
- переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки;
- балансова вартість – це оцінка майна за залишковою вартістю, вона є вартістю обєкта підприємницької діяльності, що відображається в його фінансових звітах;
- правдива вартість (існує в США)– оцінюються активи фірми, відношення ціни акції до доходу. Для компаній, які існують давно та досягли стійкого рівня доходів. Цей коефіцієнт знаходиться на рівні приблизно 5:7.