Тема 5 Облік власного капіталу та розподілу прибутку в корпораціях

1. Суть і класифікація власного капіталу.

2. Облік капіталу в товариствах. Розподіл прибутків і збитків в товариствах.

3. Структура акціонерного капіталу. Облік випуску акцій та підписки на них.

4. Облік дроблення акцій. Нарахування та облік розрахунків з дивідендів.

1. Суть і класифікація власного капіталу.

Відповідно до Концептуальної основи МСБО власний капітал - це частина активів підприємства за вирахуванням всіх його зобов'язань.

До міжнародних стандартів, регулюючих питання обліку власного капіталу, відносяться: Концептуальна основа складання і надання фінансової звітності; МСБО 1 "Представлення фінансових звітів"; МСБО 32 "Фінансові інструменти: розкриття і представлення інформації".

Відповідно до Концептуальної основи МСБО власний капітал ділиться на підкласи. Наприклад, в акціонерному товаристві власний капітал ділиться на:

- внесені акціонерами засоби;

- нерозподілений прибуток;

- резерви, що відображають асигнування нерозподіленого прибутку;

- резерви, що відображають коректування збереженого капіталу.

Така класифікація необхідна для ухвалення рішень користувачами фінансових звітів, оскільки в ній наголошуються правові і інші обмеження здатності підприємства розподіляти і використовувати власний капітал. Вона може також відображати той факт, що сторони з різною часткою власності в підприємстві мають різні права на отримання дивідендів або виплати капіталу. Торгівля, виробнича і підприємницька діяльність здійснюється підприємствами різних форм власності: приватними підприємствами, суспільствами, трастами і різноманітними державними підприємствами. Правова і регулююча основи для таких підприємств часто відрізняються від використовуваних акціонерними товариствами. Наприклад, може існувати декілька обмежень щодо виплати власникам або іншим бенефіціарам сум з власного капіталу. Проте визначення власного капіталу і інші аспекти цієї Концептуальної основи, що стосуються власного капіталу, є прийнятними для таких підприємств.

У США під капіталом звичайно мають на увазі чисті активи підприємства (активи мінус зобов'язання). Власний капітал компаній США складається з двох частин:

- авансованого, тобто вкладеного капіталу - інвестицій, здійснених акціонерами;

- реінвестованого, тобто накопиченого, нерозподіленого прибутку, який є частиною прибутку, одержаного від здійснення комерційної діяльності і вкладеного в підприємство, а не розподіленого між учасниками (акціонерами), тобто прибуток за мінусом податку на прибуток і дивідендів.

Капітал у Франції має деякі особливості в порівнянні з класифікацією в інших країнах:

- інвестиційні гранти

- спеціальні податкові знижки.

Урядові інвестиційні гранти відображаються у складі капіталу, а також в звіті про прибуток і збитки разом з амортизацією капіталу, з якого виданий грант.

До спеціальних податкових знижок відносять дозвіл на прискорену амортизацію, податкові пільги для експортних операцій і т.п.

Французькі підприємства можуть купувати і продавати свої акції тільки за певних умов: для передачі працівникам, при зменшенні акціонерного капіталу або з метою регулювання ситуації на ринку, якщо компанія включена в лістинг {в цьому випадку вона може укладати угоди не більше ніж з 10% акцій). Викуплені власні акції відображаються в балансі як актив.

У Бельгії власний капітал включає шість основних розділів: капітал, премії по акціях, резерв по переоцінці, інші резерви, нерозподілений прибуток і збиток, інвестиційні дотації.

У Польщі розмір акціонерного капіталу повинен бути вказаний в Статуті. Капітал, названий власним фондом, складається із статутного, підписаного (неоплаченого) додаткового капіталу, резервів на переоцінку активів, іншого резервного капіталу, нерозподіленого прибутку, чистого прибутку або збитку фінансового року.

У Великобританії в сучасних ринкових умовах, як і в більшості розвинених західних країн, переважають такі організаційно-правові форми підприємств, як корпорації і партнерства. Це свідчить про перевагу у власному капіталі частки інвестованих внесків. Тому часто власний капітал розглядається як позичений фірмою і підлягаючий поверненню в майбутньому. Джерела утворення засобів розділяють на дві групи власний (акціонерний) капітал і позиковий капітал. І той, і інший є зобов'язаннями, боргами підприємства, тому що рано чи пізно отримані кошти необхідно повернути.

Розкриття інформації про капітал в звітності.

Основними формами організації підприємницької діяльності за кордоном є наступні: Одноосібно-приватне підприємство (одноосібне володіння); Спільно-приватне підприємство (товариство, партнерство, фірма, компанія); Корпорація (АТ, ТОВ).

З погляду бухгалтерського обліку, господарська діяльність одноосібно-приватних підприємств, розглядається відособлено від домашнього сімейного господарства власника підприємств. У обліку і звітності такого підприємства знаходять віддзеркалення тільки ті операції, які пов'язані з безпосереднім підприємством своїх виробничих функцій. Проте по законах багатьох країн власник такого підприємства несе повну персональну майнову відповідальність по боргах цього підприємства. Іншими словами майнова відповідальність не обмежується активами цього підприємства але розповсюджується на особисте майно самого власника. У бухгалтерському балансі одноосібно-приватне підприємство в розділі Капітал власника указує прізвище власника і вартість капіталу, інвестованого їм в дане підприємство.

Капітал в товаристві називається капітал партнерів. При цьому ведеться окремий облік по вкладеному і вилученому капіталу по кожному партеру. У розділі Балансу «Капітал партнерів» сальдо показується окремо по кожному рахунку. Кожен партер вкладає в товариство гроші, матеріальні і нематеріальні активи, або і те, і інше відповідно до договору товариства. При цьому оцінка активів, що вносяться, проводиться за справедливою вартістю на день передачі активів в товариство. Активи, що вносяться, відображаються по дебету відповідних рахунків, а загальна їх вартість по кредиту рахунку «Вкладення капіталу». У звітності відображаються зміни на протязі періоду по кожній категорії частки в капіталі. Прибуток в товаристві ділиться на три частини: 1 – дивіденди на капітал партнерів; 2 – компенсація за послуги, надані партнерами (розглядається як зарплата партнера); 3 – додатковий прибуток від комерційного ризику. Якщо капітал, вкладений в діяльність товариства, дає найбільшу частину прибутку, тоді прибуток і збитки можуть розподілятися відповідно до вкладеного капіталу.

Корпорація – це господарська одиниця, що є юридичною особою, має свій статут, необмежений термін дії. Право управління корпорацією передається раді директорів, і посадовцям – адміністрації, одиницею власності є акція. Капітал корпорації відображається в балансі в розділі «Акціонерний капітал» і включає наступні статті:

1 – авансований капітал, представляє суми вкладені акціонерами в корпорацію у вигляді привілейованих і звичайних акцій;

2 – реінвестований прибуток – частина прибутку, одержаного від ведення комерційної діяльності, яка була знов вкладена в підприємство, а не розподілена між акціонерами.

Одиницею власності в корпораціях є акція. Статутом корпорації реєструється кількість акцій, дозволених до випуску. У звітності корпорації повинна відображатися інформація про кількість акцій, дозволених до випуску, випущених і знаходяться в обороті, частка неоплаченого капіталу, номінальна вартість акцій, відстрочені девіденди, викуплені акції і т.д.

Звіт про рух власного капіталу – показує зміну коштів, вкладених власником у фірму, за певний проміжок часу. У Звіті знайшли віддзеркалення такі показники, як зміни:

в чистому прибутку за звітний період;

у кожній статті доходу або витрати безпосередньо у складі власного капіталу і загальній сумі цієї статі;

сукупний вплив змін в обліковій політиці і виправлення помилок; зміни в капіталі в результаті операцій з власниками; стан балансової вартості кожного класу власного капіталу на початок і кінець звітного періоду.