- •Скоробогатова н.Є. , Черненко н.О. Основи економічної теорії
- •1. Предмет і метод економічної теорії. Економічні потреби та інтереси суспільства
- •1.1. Основні етапи розвитку економічної теорії як науки
- •1.2. Предмет економічної теорії
- •1.3. Методи економічної теорії
- •1.4. Функції економічної теорії
- •1.5. Економічні категорії та закони. Пізнання та використання економічних законів
- •1.6. Економічні потреби та корисність
- •Види потреб:
- •1.7. Бюджетні обмеження
- •Методичні вказівки до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 1
- •Багатоваріантні запитання до теми 1
- •Приклади розв’язання задач до розділу 1
- •Задачі для самостійного вирішення до розділу 1
- •2. Форми організації суспільного виробництва
- •2.1. Сутність і структура суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне виробництво
- •2.2. Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв'язок
- •Властивості ізоквант:
- •2.3. Ефективність виробництва, її сутність, економічні та соціальні показники
- •2.4. Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне
- •2.5. Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості
- •2.6. Альтернативні теорії вартості
- •2.7. Закон вартості, його сутність та функції
- •Методичні вказівки до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 2
- •Багатоваріантні запитання до розділу 2
- •Приклади розв’язання задач до розділу 2
- •Задачі для вирішення до розділу 2
- •3.1. Сутність та види капіталу
- •Види капіталу:
- •I. За джерелами формування:
- •II. За напрямами інвестування:
- •III. За сферами застосування:
- •IV. За роллю у відтворювальному процесі:
- •3.2. Кругообіг капіталу. Перетворення грошей у капітал
- •3.3. Амортизація та відтворення капіталу
- •3.4. Позичковий капітал і позичковий відсоток
- •3.5. Дисконтування
- •3.6. Теорія грошей і грошового обігу
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 3
- •Багатоваріантні запитання до розділу 3
- •Приклади розв’язання задач до розділу 3
- •Задачі для вирішення до розділу 3
- •4. Підприємство як товаровиробник. Дохід, витрати, прибуток підприємства
- •4.1. Підприємство як економічний суб’єкт
- •4.2. Витрати виробництва
- •4.3. Прибуток підприємства
- •4.4. Вибір підприємством оптимального обсягу випуску продукції
- •Методичні вказівки до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 4
- •Багатоваріантні запитання до розділу 4
- •Приклади розв’язання задач до розділу 4
- •Задачі для вирішення до розділу 4
- •5.2. Структура та інфраструктура ринку
- •5.3. Суть та механізм дії закону попиту й пропозиції
- •5.4. Еластичність попиту й пропозиції
- •2) Перехресна еластичність попиту
- •3) Еластичність попиту за доходом
- •5.5. Місце і роль конкуренції в системі ринкового механізму
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 5
- •Багатоваріантні запитання до розділу 5
- •Приклади розв’язання задач до розділу 5
- •Задачі для вирішення до розділу 5
- •6. Національна економіка та макроекономічні показники
- •1. Предмет макроекономіки, її функції та методи
- •6.2. Модель кругових потоків
- •6.3. Система національних рахунків та макроекономічні показники
- •6.4. Номінальні та реальні величини. Цінові індекси
- •6.5. Показники використання ввп. Споживання, заощадження, інвестиції
- •Методичні вказівки до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 6
- •Багатоваріантні запитання до розділу 6
- •Приклади розв’язання задач до розділу 6
- •Задачі для самостійного вирішення до розділу 6
- •7. Сукупна рівновага. Циклічні коливання національної економіки
- •7.1. Сукупний попит: його структура і фактори
- •7.2. Сукупна пропозиція: функція і визначальні фактори
- •7.3. Макроекономічна рівновага
- •7.4. Циклічні коливання національної економіки
- •7.5. Наслідки порушення рівноваги: інфляція і безробіття
- •Методичні вказівки для проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 7
- •Багатоваріантні запитання до розділу 7
- •Приклади розв’язання задач до розділу 7
- •Задачі для самостійного вирішення до розділу 7
- •8.2. Грошово-кредитна політика
- •8.3. Фіскальна політика держави
- •8.4. Типи та моделі економічного зростання
- •Моделі економічного зростання
- •Методичні вказівки до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 8
- •Багатоваріантні запитання до розділу 8
- •Приклади розв’язання задач до розділу 8
- •Задачі для самостійного вирішення до розділу 8
- •9. Світова економіка
- •9.1. Світове господарство і міжнародні економічні відносини
- •9.2. Міжнародна торгівля і особливості зовнішньоторговельної політики
- •9.3. Валютний курс і встановлення рівноваги на валютному ринку
- •9.Одель платіжного балансу і рівновага у відкритій економіці
- •Методичні рекомендації для проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 9
- •Багатоваріантні запитання до розділу 9
- •Приклади розв’язання задач до розділу 9
- •Задачі для самостійного вирішення до розділу 9
- •Методичні вказівки для виконання домашньої контрольної роботи
- •Теоретична частина домашньої контрольної роботи
- •Перелік питань для теоретичної частини домашньої контрольної роботи
- •Практична (розрахункова) частина домашньої контрольної роботи «моделювання поведінки конкурентного підприємства»
- •Вихідні дані варіантів розрахункової частини роботи
- •Перелік питань до заліку
- •Рекомендована література
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Система рейтингових (вагових) балів та критерії оцінювання
9.Одель платіжного балансу і рівновага у відкритій економіці
Особливості міжнародного руху товарів, послуг, доходів і капіталу відображаються в платіжному балансі країни, який включає у себе як одну із складових і торговельний баланс. Платіжний баланс – це статистичний звіт, в якому в систематизованій формі наводяться сумарні дані про зовнішньоекономічні операції даної країни з іншими країнами світу за певний період часу. У ньому відображається стан національної економіки та її місце у системі світогосподарських зв’язків. Така інформація необхідна для вибору та формування грошової, податкової та валютної політики уряду.
Узагальнено платіжний баланс складається з двох частин: перша — потоки реальних ресурсів – експорту та імпорту товарів і послуг; друга – відповідні їм потоки фінансових ресурсів, що є оплатою за придбання або платежом за продаж реальних ресурсів. У платіжному балансі виділяється п'ять рахунків, які схематично подані в таблиці 9.1.
Торговельний баланс відображає різницю між експортом та імпортом фізичного товару, про що йшла мова у попередньому розділі. Окремим рахунком виділяється баланс послуг, до якого вноситься оплата послуг туризму, транспорту і зв'язку, будівництво, фінансові послуги.
Чистий експорт відображає стан балансу поточних операцій. Рахунок операцій з капіталом відображає результати всіх міжнародних угод, що здійснюються з капітальними активами.
Таблиця 9.1
Структура платіжного балансу
№ з/п |
Рахунок платіжного балансу |
Кредит (надходження грошей) |
Дебет (грошові витрати) |
Сальдо |
1 |
Торговельний баланс |
Виручка від експорту товарів |
Витрати на імпорт |
|
2 |
Баланс послуг |
Виручка від надання послуг із-зі кордону |
Оплата послуг, наданих із-за кордону |
|
3 |
Баланс переказів |
Перекази із-за кордону |
Перекази за кордон |
|
4 |
Поточні операції 1 + 2 + 3 |
|
|
NX (чистий експорт) |
5 |
Операції з капіталом |
Імпорт капіталу |
Експорт капіталу |
NKX (чистий експорт капіталу) |
6 |
Валютні резерви |
Зниження валютних резервів |
Зростання валюних резервів |
Сальдо платіжного балансу |
Сюди відносяться доходи від продажу акцій, облігацій, нерухомості іноземцям, витрати країни на придбання активів за кордоном, а також отримання міжнародних позик і кредитів. Сальдо в рахунку операцій з капіталом називається чистим експортом капіталу. Сальдо вважається позитивним при перевищенні імпорту капіталу над його експортом (NКХ > 0) і негативним, якщо виявляється перевищення експорту капіталу над імпортом (NКХ < 0). У першому випадку країна має чистий приплив капіталу, а в другому – чистий відплив капіталу. Валютні резерви включають високоліквідні активи у конвертованій іноземній валюті, які перебувають у власності або під контролем центрального банку. До них відносяться готівка і депозити в іноземній валюті, облігації, казначейські векселі, монетарне золото, спеціальні права запозичення (СПЗ), кредитна частка країни у Міжнародному валютному фонді (МВФ).
Платіжний баланс може бути урівноваженим (сальдо платіжного балансу дорівнює нулю), а також мати у різні періоди активне або пасивне сальдо.
Активне сальдо (профіцит) платіжного балансу означає, що сумарний обсяг платежів із-за кордону перевищив у поточному періоді сумарний обсяг платежів за кордон. Тобто, здійснюючи зовнішньоторговельні й фінансові операції, економічні суб'єкти ввезли у країну більше іноземної валюти, ніж витратили. Унаслідок цього в країні відбувся приріст офіційних резервів.
Пасивне сальдо (дефіцит) платіжного балансу означає, що економічні суб'єкти країни за даний період заплатили іноземцям більше, ніж одержали від них, і тому на руках в іноземних економічних суб'єктів перебуває певна сума національних грошей, яка і складає дефіцит платіжного балансу даної країни. Ці гроші будуть пред'явлені для обміну на іноземну валюту, що приведе до скорочення пропозиції валюти на ринку.
Регулювання дефіциту платіжного балансу здійснюється двома шляхами: або через запозичення валюти в іноземних інституційних структур, або через використання офіційних валютних резервів, які знаходяться на зберіганні у Центральному банку. Якщо для покриття дефіциту використовуються офіційні резерви, то це зменшує їх величину і збільшує пропозицію іноземної валюти на ринку.
Всі зміни в економіці, відображені в платіжному балансі, врешті-решт впливають на валютний курс. Величина останнього залежить від обсягів експорту й імпорту, припливу й відпливу капіталу, зміни офіційних резервів. Як показує світовий досвід, практично всі країни світу мають неврівноважений платіжний баланс, що вимагає його регулювання з боку держави. Таке регулювання здійснюється найчастіше за допомогою проведення бюджетно-податкової або кредитно-грошової політики.