1.4. Функції економічної теорії

У процесі становлення і розвитку економічної теорії як на­уки були сформовані її основні функції (рис. 1.4).

Пізнаваль­на	Функції економічної теорії	Методологічна
Практична	Прогностична	Виховна

Рис.1.4. Функції економічної теорії

Пізнавальна функція – досліджує сутність економічних процесів і явищ. Розкриваючи і формулюючи економічні категорії і закони, економіка збагачує знання людей, розширює науковий світогляд людей.

Методологічна функція полягає в тому, що економічна теорія виступає теоретико-методологічною базою для цілої системи економічних наук, оскільки розкриває економічні закони та принципи господарюван­ня, які реалізуються в усіх галузях людської діяльності.

Практична функція – наукове обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання.

Прогностична функція – виявляється у розробці наукових основ передбачення перспектив соціально-економічного розвитку країни в майбутньому.

Виховна функція полягає у формуванні еко­номічної культури, логіки сучасного ринкового мислення, аналітичних здібностей, які забезпечують цілісне уявлення про функціонування економіки на національному і загальносвітовому рівнях і дають їм можливість виробити грамотну господарську поведінку в умовах ринкової системи.

1.5. Економічні категорії та закони. Пізнання та використання економічних законів

Економічна теорія формулює економічні категорії та закони.

Економічні категорії — абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають родові ознаки певних економічних явищ і процесів. Наприклад: товар, власність, капітал, прибуток, ринок, попит, заробітна плата, робоча сила.

Економічні закони відображають найсуттєвіші, стійкі взаємозв'язки і взаємозалежності економічних процесів і явищ, що постійно повторюються. Закони виражають сутність економічних відносин. Економічні закони у своїй сукупності створюють систему економічних законів, яка включає (рис.1.5):

Система економічних законів
Всезагальні – виражають фундаментальні основи та послідовність розвитку людського суспільства на всіх етапах; функціонують у всіх системах (закон зростання продуктивності праці, закон зростання потреб, нагромадження тощо).	Загальні – функціонують у кількох економічних системах, де існують для них відповідні економічні умови (наприклад, закони попиту і пропозиції, конкуренції, грошового обігу).	Специфічні – функціонують лише у межах однієї економічної системи.

Рис. 1.5. Види економічних законів

Економічні закони мають як спільні, так і відмінні риси порівняно із законами природи (рис. 1.6).

Загальні властивості
Економічні закони, як і закони природи виникають та існують незалежно від волі і свідомості людей. Вони зумовлюються наявними соціально-економічними умовами.
Відмінні властивості
Економічні закони: 1)Є законами господарської діяльності людей і поза нею не існують. 2) Мають історично минущий характер. 3) Їх використанню протидіють сили суспільства, що з’являються з рухом історії.	Закони природи: 1)можуть діяти поза людським суспільством (закон всесвітнього тяжіння). 2) діють довічно і завжди. 3) відкриття і використання відбувається без суттєвих соціально-економічних суперечностей.

Рис. 1.6. Властивості економічних законів

Форми пізнавання та використання економічних законів:

• Емпірична форма пізнання – коли люди не знаючи сутності економічних законів використовують їх несвідомо у своїй практичній діяльності.

• Наукова форма пізнання – коли люди, пізнавши сутність економічних законів, використовують їх свідомо, тобто більш ефективно.