- •Скоробогатова н.Є. , Черненко н.О. Основи економічної теорії
- •1. Предмет і метод економічної теорії. Економічні потреби та інтереси суспільства
- •1.1. Основні етапи розвитку економічної теорії як науки
- •1.2. Предмет економічної теорії
- •1.3. Методи економічної теорії
- •1.4. Функції економічної теорії
- •1.5. Економічні категорії та закони. Пізнання та використання економічних законів
- •1.6. Економічні потреби та корисність
- •Види потреб:
- •1.7. Бюджетні обмеження
- •Методичні вказівки до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 1
- •Багатоваріантні запитання до теми 1
- •Приклади розв’язання задач до розділу 1
- •Задачі для самостійного вирішення до розділу 1
- •2. Форми організації суспільного виробництва
- •2.1. Сутність і структура суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне виробництво
- •2.2. Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв'язок
- •Властивості ізоквант:
- •2.3. Ефективність виробництва, її сутність, економічні та соціальні показники
- •2.4. Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне
- •2.5. Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості
- •2.6. Альтернативні теорії вартості
- •2.7. Закон вартості, його сутність та функції
- •Методичні вказівки до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 2
- •Багатоваріантні запитання до розділу 2
- •Приклади розв’язання задач до розділу 2
- •Задачі для вирішення до розділу 2
- •3.1. Сутність та види капіталу
- •Види капіталу:
- •I. За джерелами формування:
- •II. За напрямами інвестування:
- •III. За сферами застосування:
- •IV. За роллю у відтворювальному процесі:
- •3.2. Кругообіг капіталу. Перетворення грошей у капітал
- •3.3. Амортизація та відтворення капіталу
- •3.4. Позичковий капітал і позичковий відсоток
- •3.5. Дисконтування
- •3.6. Теорія грошей і грошового обігу
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 3
- •Багатоваріантні запитання до розділу 3
- •Приклади розв’язання задач до розділу 3
- •Задачі для вирішення до розділу 3
- •4. Підприємство як товаровиробник. Дохід, витрати, прибуток підприємства
- •4.1. Підприємство як економічний суб’єкт
- •4.2. Витрати виробництва
- •4.3. Прибуток підприємства
- •4.4. Вибір підприємством оптимального обсягу випуску продукції
- •Методичні вказівки до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 4
- •Багатоваріантні запитання до розділу 4
- •Приклади розв’язання задач до розділу 4
- •Задачі для вирішення до розділу 4
- •5.2. Структура та інфраструктура ринку
- •5.3. Суть та механізм дії закону попиту й пропозиції
- •5.4. Еластичність попиту й пропозиції
- •2) Перехресна еластичність попиту
- •3) Еластичність попиту за доходом
- •5.5. Місце і роль конкуренції в системі ринкового механізму
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 5
- •Багатоваріантні запитання до розділу 5
- •Приклади розв’язання задач до розділу 5
- •Задачі для вирішення до розділу 5
- •6. Національна економіка та макроекономічні показники
- •1. Предмет макроекономіки, її функції та методи
- •6.2. Модель кругових потоків
- •6.3. Система національних рахунків та макроекономічні показники
- •6.4. Номінальні та реальні величини. Цінові індекси
- •6.5. Показники використання ввп. Споживання, заощадження, інвестиції
- •Методичні вказівки до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 6
- •Багатоваріантні запитання до розділу 6
- •Приклади розв’язання задач до розділу 6
- •Задачі для самостійного вирішення до розділу 6
- •7. Сукупна рівновага. Циклічні коливання національної економіки
- •7.1. Сукупний попит: його структура і фактори
- •7.2. Сукупна пропозиція: функція і визначальні фактори
- •7.3. Макроекономічна рівновага
- •7.4. Циклічні коливання національної економіки
- •7.5. Наслідки порушення рівноваги: інфляція і безробіття
- •Методичні вказівки для проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 7
- •Багатоваріантні запитання до розділу 7
- •Приклади розв’язання задач до розділу 7
- •Задачі для самостійного вирішення до розділу 7
- •8.2. Грошово-кредитна політика
- •8.3. Фіскальна політика держави
- •8.4. Типи та моделі економічного зростання
- •Моделі економічного зростання
- •Методичні вказівки до проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 8
- •Багатоваріантні запитання до розділу 8
- •Приклади розв’язання задач до розділу 8
- •Задачі для самостійного вирішення до розділу 8
- •9. Світова економіка
- •9.1. Світове господарство і міжнародні економічні відносини
- •9.2. Міжнародна торгівля і особливості зовнішньоторговельної політики
- •9.3. Валютний курс і встановлення рівноваги на валютному ринку
- •9.Одель платіжного балансу і рівновага у відкритій економіці
- •Методичні рекомендації для проведення семінарських занять
- •Одноваріантні запитання до розділу 9
- •Багатоваріантні запитання до розділу 9
- •Приклади розв’язання задач до розділу 9
- •Задачі для самостійного вирішення до розділу 9
- •Методичні вказівки для виконання домашньої контрольної роботи
- •Теоретична частина домашньої контрольної роботи
- •Перелік питань для теоретичної частини домашньої контрольної роботи
- •Практична (розрахункова) частина домашньої контрольної роботи «моделювання поведінки конкурентного підприємства»
- •Вихідні дані варіантів розрахункової частини роботи
- •Перелік питань до заліку
- •Рекомендована література
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Система рейтингових (вагових) балів та критерії оцінювання
3.6. Теорія грошей і грошового обігу
Гроші всюди присутні, якщо порушити грошовий обіг, порушиться нормальне функціонування усього господарського організму.
Існують дві основні концепції, щодо причини виникнення грошей: раціоналістична й еволюційна (рис. 3.5).
Рис. 3.5. Основні концепції виникнення грошей
Гроші сприяли трансформації бартерного товарообміну (Т1 — Т2) у товарно-грошовий обіг (Т1 – Г – Т2). Отже, гроші — це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів. Сутність грошей виявляється в єдності трьох властивостей (рис. 3.6).
Рис. 3.6. Основні властивості грошей
Все це свідчить про те, що гроші є об'єктивною категорією ринкової економіки, яка не може бути скасована чи змінена за згодою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини, так само як і вони не можуть бути введені там, де таких відносин не існує.
Визначальна роль грошей в регулюванні макроекономічних процесів країни почала формуватися в теоріях (XVII—XVIII ст.): металева, номіналістична, кількісна (рис. 3.7).
Рис. 3.7. Теорії грошей
Функції грошей — це дії, які вони здійснюють у ринковій економіці. Існує п'ять функцій грошей:
1. Функція «міри вартості» полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни. (Цю функцію гроші виконують ідеально, на основі мисленого прирівнювання вартості товару до уявленої кількості грошей.)
2. Функція «засобу обігу» — гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг. (Цю функцію гроші виконують у формі монет і паперових грошей). Монета — зливок грошового металу певної ваги, форми, проби та номіналу, узаконений державою як засіб обігу.
Паперові гроші — це знаки, символи, представники повноцінних (золотих) грошей в обігу, що наділені державною владою примусовим курсом обігу. Паперові гроші не мають власної вартості, оскільки затрати на виготовлення їх незначні, але мають купівельну спроможність.
3. Функція «засобу платежу» полягає в обслуговуванні грошима погашення боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин. На основі цієї функції виникли кредитні гроші — вексель, банкнота, чек.
4.Функцію «утворення скарбу» це гроші, які виходять з обігу, нагромаджуються і перетворюються на скарб у золоті чи сріблі.
5. Функція «світових грошей» полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, пов'язаних з наданням кредитів та іншими угодами.
Еволюція форм грошей наведена на рис. 3.8. Процес еволюції функцій грошей та їхніх форм триває дотепер, породжуючи нові форми.
Грошовий обіг — це рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі.
Обіг грошей здійснюється на основі властивих йому законів.
Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об'єктивно зумовлена грошова маса. Він з'ясовує внутрішні зв'язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей.
Кількість грошей, необхідних для обігу визначається (класичний підхід):
, (3.16)
де КГ — кількість грошей, необхідних для обігу;
СЦ — сума цін товарів, реалізованих протягом року;
К — сума цін товарів, проданих у кредит;
П — платежі за кредити минулого року;
ВП — платежі, які взаємно погашаються;
О — швидкість обороту однієї грошової одиниці за рік.
Визначити кількість грошей можна з рівняння грошової і товарної мас (запропонованої американським економістом І. Фішером):
, (3.17)
де М — маса грошей в обігу;
V — середня швидкість обігу грошей;
Р — середній рівень цін на товари та послуги;
Q — кількість товарів та послуг, представлених на ринку;
Попит (гроші) – попит на гроші.
Різноманітність грошових засобів, які функціонують у сучасній економіці, потребує виміру грошової маси. Грошова маса — це сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формах, які забезпечують реалізацію товарів, послуг і всі нетоварні платежі у народному господарстві (рис. 3.9).
Рис. 3.9. Структура грошової маси
Білонна монета — розмінна монета, що виготовляється з недорогоцінних металів або їх сплавів, номінальна вартість якої перевищує вартість вміщеного в неї металу та витрат на її чеканку.
Грошову масу можна поділити на дві частини — активні гроші (мають низьку ліквідність і постійно використовуються в готівковому й безготівковому обігу), і пасивні гроші, які потенційно можуть бути використані як гроші за певних умов (вексель, довгострокові депозити).
Залежно від рівня ліквідності грошові засоби ранжуються і зводяться у грошові агрегати М0, М1, М2, М3, L.
Структура грошової маси відображає рівень розвитку економіки: чим менша частка готівки у загальній грошовій масі, тим ефективнішою та розвинутішою вважається національна грошова система. (У розвинутих країнах на готівку припадає лише 5 – 10 % грошової маси, а в Україні поза банками обертається 35 % готівки).
У кожній країні існує своя методика створення грошових агрегатів. В Україні обсяг грошової маси розраховується за допомогою чотирьох агрегатів: М0, М1, М2, М3 (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Агрегатні показники грошової маси в Україні
Грошові агрегати |
М0 = Готівка. Гроші поза банками |
М1 = М0 + кошти до запитання у національній валюті |
М2 = М1 + строкові депозити у національній валюті та валютні вкладення |
М3 = М2 + цінні папери комерційних банків та трастові вклади клієнтів у національній валюті |