3.3. Амортизація та відтворення капіталу

Обіг капіталу завдяки багаторічному функціонуванню його матеріально-речових елементів відбувається у формі амортизації. Амортизація – процес поступового перенесення вартості основного капі­талу на новостворену продукцію в міру його зношування. Розрізняють фізичне та моральне зношування основного капіталу (рис. 3.4):

Рис. 3.4. Форми зношування основного капіталу

Амортизаційне відрахування — щорічне списання части­ни вартості основного капіталу. Річна амортизація основного капіталу розраховується за формулою:

, (3.5)

де А — сума амортизаційних відрахувань за рік;

К — вартість основного капіталу;

t — термін (кількість років) служби основного капіталу.

Норма амортизації (а) — виражене у відсотках відношення річної суми амортизації до вартості елементів основного капіталу:

(3.6)

3.4. Позичковий капітал і позичковий відсоток

Позичковий капітал – це капітал, який надається в позику торговим та промисловим підприємствам і приносить відсотки.

Ціною позичкового капіталу виступає позичковий відсоток – ціна, що сплачується власнику капіталу за використання його коштів протягом певного періоду часу.

Річна ставка відсотка (норма відсотка) (і) – це відсоткове співвідношення позичкового відсотка (R) до позичкового капіталу (К):

(3.7)

На ставку відсотку впливає інфляція, тому розрізняють номінальну та реальну ставку відсотку.

Номінальна ставка відсотку (і) - це ставка відсотка, оголошена банком з урахуванням темпів інфляції:

(3.8)

Це визначення номінальної ставки відсотка має назву рівняння Фішера. Ефект Фішера полягає в тому, що зростання темпу інфляції на 1% викликає підвищення номінальної відсоткової ставки також на 1%.

Реальна ставка відсотку (і_реал) – це різниця між номінальною ставкою відсотку та рівнем інфляції:

(3.9)

Іноді має місце не продаж самого капіталу, а його послуг. Ціною капітальних послуг є орендна плата, яка визначається:

, (3.10)

де О – оренда плата, грн.;

і – річна норма банківського відсотка (номінальна), %;

а - норма амортизації зданого в оренду капіталу, %

3.5. Дисконтування

Створення додаткового обсягу благ у майбутньому періоді часу допускає витрати ресурсів у теперішньому періоді. У зв'язку з цим виникає проблема порівняння благ, споживаних у теперішньому і майбутньому періодах.

Вибір у часі – це жертвування частиною сьогоднішнього споживання для виграшу в майбутньому. Для більшості людей за інших однакових умов негайне споживання блага привабливіше, ніж очікування цього самого блага у близькому чи далекому майбутньому. Зменшення споживання нині вимагає більшої компенсації у майбутньому.

Дисконтування – це математичні розрахунки поточної вартості майбутніх доходів, що будуть отримані через певний час при існуючій ставці відсотку. Відношення дисконтованої гривні, що буде виплачена через t років, до сьогоднішньої 1 гривні дає коефіцієнт дисконтування, дорівнює:

(3.11)

Дисконтована (сучасна) вартість (PV) – це сума, яку необхідно заплатити в даний момент за товари, щоб через певний строк мати бажаний дохід:

, (3.12)

де PV – дисконтова на вартість, грн;

FV – ціна капітального товару, грн.;

і – ставка відсотка (номінальна), %.

З плином часу вартість грошей змінюється. Сума грошей надана сьогодні (РV) під відсоток і через t років становитиме майбутню цінність (FV) – метод складних відсотків, яка визначається:

(3.13)

Методом складних відсотків можна обчислити, на скільки збільшиться через певний період часу вкладена сьогодні сума.

Методом дисконтування можна визначити, яку суму треба вкласти в банк під певні відсотки, щоб одержати у майбутньому бажану суму.

За умови, коли очікуваний майбутній дохід по роках є різним, то поточна його вартість розраховується:

(3.14)

Формули дисконтування застосовуються при розрахунках доцільності купівлі машини чи устаткування, інших інвестицій, страхових внесків, позик, оцінці реальної вартості цінних паперів та ін. Для визначення окупності інвестицій за певний період фірма обчислює їх чисту сучасну цінність.

Чиста сучасна цінність (NVP) або (ЧДД) – це дисконтована цінність пото­ків очікуваних прибутків за мінусом суми інвестиційних видатків (К):

_(3.15)

Рівняння (3.15) дає такі критерії для вибору об’єктів інвестування:

NVP > 0 – фірмі варто інвестувати капітал;

NVP < 0 – інвести­ційний проект слід відхилити;

NVP = 0 – не буде прибутку і збитків.