IV. За роллю у відтворювальному процесі:

• капітал-власність — капітал, який перебуває у власності кредитора;

• капітал-функція – запозичений капітал, який фун­кціонує в певній галузі.

V. За значенням у створенні та перерозподілі доходу.

• реальний капітал відіграє визначальну роль у створенні доходу, втілюючись у матеріально-речові, грошові та духовні цінності;

• фіктивний капітал — капітал, представлений у цінних паперах (акціях, облігаціях тощо), який регулярно приносить дохід їх власнику.

Різновидом фіктивного капіталу є спекулятивний капі­тал — капітал, спрямований не на довгострокові вкладення, а на швидке отримання спекулятивного прибутку за рахунок гри на коливаннях ринкових курсів цінних паперів.

VI. За інноваційною спрямованістю (неризиковий та вен­чурний (ризиковий) капітали).

Венчурний капітал — ризиковий капітал, що функціонує в інноваційній сфері, забезпечуючи комерціалізацію нововведень.

3.2. Кругообіг капіталу. Перетворення грошей у капітал

В умовах простого товарного виробництва товаровиробник продає свої товари, маючи за мету купити інші товари, які б задовольнили його потреби. Формула простого товарного виробництва:

Т – Гр – Т, (3.1)

тобто мета простого товарного виробництва – споживання. Але з розвитком товарного виробництва ця формула перетворюється в іншу:

Гр – Т – Гр, (3.2)

тобто метою кругообігу є не товар, а гроші. Цей кругообіг буде мати сенс, якщо товар продається за більші гроші, ніж ті, за які був куплений. Це збільшення грошей і спонукає вкладати їх у новий кругообіг. Цю формулу можна записати таким чином:

Гр – Т – Гр, або Гр – Т – ( Гр +  Гр ), (3.3)

де  Гр – це надлишок вартості над початковим капіталом.

Вартість, яка приносить додаткову вартість, є капітал. Свій рух капітал починає з грошей, потім перетворюється в товар і знову повертається до власника в грошовій формі. Гроші, як багато їх не було б, не є капіталом. Гроші перетворюються в капітал лише тоді, коли вони повертаються до власника з приростом, тобто з додатковою вартістю.

Реальний кругообіг капіталу про­ходить три логічно-послідовні стадії (рис. 3.2):

I — закупівля необхідних факторів виробництва (засобів ви­робництва (ЗВ) та робочої сили (РС));

II— виробництво визначеної товарної маси;

III— продаж виробленої товарної продукції.

Рис. 3.2. Стадії кругообігу капіталу

Обіг капіталу — це безперервно повторюваний круго­обіг капіталу в результаті якого авансовані кошти повністю повертаються до своєї початкової форми.

Однією з характеристик обігу капіталу є швидкість його руху.

• Перший вимір швидкості обігу капіталу — відрізок часу, протягом якого до підприємця у вигляді виручки повертається вся грошова сума авансованого капіталу, що зросла на величину прибутку. Цей відрізок часу становить один оберт.

• Другий вимір швидкості обороту капіталу — кількість обертів авансованого капіталу за рік. Визначається:

, (3.4)

де Т — рік (12 місяців); t — тривалість одного обороту.

Час обігу капіталу має таку структуру: час обігу; час виробництва (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Структура часу обігу промислового капіталу.