3. Уподобання споживача. Побудова кривих байдужості

В основі ординалістського підходу лежать такі припущення (аксіоми уподобань):

• порівняність: людина здатна з двох наборів благ вибрати для себе привабливіший набір або вказати на їхню еквівалентність з її точки зору;

• транзитивність: споживач встановлює певний порядок уподобань. Якщо набір благ привабливіший для суб’єкта, ніж набір , той у свою чергу переважає за привабливістю набір , то набір буде привабливішим також і за набір ;

• ненасичуваність: усі блага бажані для споживача, збільшення благ у наборі робить його привабливішим, споживач завжди надає перевагу набору, в якому більша кількість товарів.

На ринку існує множина споживчих кошиків. Серед них споживач завжди може знайти такі, які однаково привабливі для нього, бо мають однаковий рівень корисності. Набір споживчих кошиків з однаковим рівнем корисності називають набором байдужості.

Будь-яку комбінацію двох благ можна зобразити точкою у прямокутній системі координат. З’єднавши точки з такими комбінаціями товарів, які забезпечують однаковий рівень задоволення потреб, ми одержимо криву байдужості .

Крива байдужості (ізокорисності) – це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той же рівень корисності.

Для описання уподобань споживача щодо всіх можливих комбінацій двох товарів застосовують карту байдужості – сукупність кривих байдужості , кожна з яких зображає інший рівень корисності (рис. 26.2.). Вона описує поведінку споживача без урахування видатків на будь-який кошик і є „моделлю бажаного”.

Р ухаючись уздовж обраної кривої байдужості, споживач залишається на одному і тому ж рівні корисності, але може змінювати набір товарів у кошику. Сукупна корисність від споживання двох благ X та Y дорівнюватиме

TU = Q_X·Q_Y (26.7)

Узагальнимо властивості кривих байдужості:

• криві байдужості не можуть перетинатися;

• криві байдужості, розміщені далі від початку координат, відповіда­ють наборам благ з вищим рівнем корисності;

• криві байдужості мають від’ємний нахил для абсолютної більшості благ.

• у міру просування донизу по кривій байдужості вона стає пологішою, випрямляється.

4. Гранична норма заміщення

Опуклість кривих байдужості до початку координат означає, що збільшення у кошику кількості одного товару супроводжується зменшенням кількості іншого, тобто споживач може лише замінювати один товар іншим. Для побудови рис. 26.3 скористаємося таблицею 26.3.

Т аблиця 26.3.

Набори благ	А	Б	В	Г	Д	Е
Кількість товару Х, шт.	2,5	3	4	5	7	10
Кількість товару Y, шт.	10	8,3	6,25	5	3,57	2,5

Кількість одного блага, від якої змушений відмовитись споживач, щоб одержати додаткову одиницю іншого, називають граничною нормою заміни (MRS). Її можна визначити як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці

, (26.8)

де Y – втрати у споживанні товару Y, одиниць;

X – вигоди у споживанні товару Х, одиниць.

Звичайно крива байдужості має спадний характер (опукла вниз, до початку координат). Це відображає ту обставину, що MRS зменшується у міру руху вниз уздовж кривої байдужості, тобто зі збільшенням споживання одного блага замість іншого (рис.26.3.).

MRS також можна визначити через співвідношення граничних корисностей благ згідно із законом спадної граничної корисності

. (26.9)

Форма і нахил кривих байдужості визначаються уподобаннями споживача і залежать від ступеня замінності благ у споживанні. Оскільки більшість товарів є неповними замінниками, то їхні криві байдужості – монотонно спадні, опуклі до початку координат. Разом з тим, вони можуть мати й іншу форму. Якщо товари є абсолютними замінниками, споживачу байдуже, який з них споживати (купити учнівський зошит червоного чи синього кольору), гранична норма заміни є сталою, а криві байдужості матимуть вигляд спадних прямих (рис.26.4 а). Повні субститути, для яких MRS = 1, називають гомогенами.

Якщо товари є абсолютними взаємодоповнювачами (наприклад, взуття на праву та ліву ногу), то заміщення неможливе, гранична норма заміни дорівнює нулю або є нескінченною, а криві байдужості мають вигляд прямого кута (рис.26.4 б).

а б

Рис. 26.4. Криві байдужості для абсолютних замінників та взаємодоповнювачів