4. Конкурентна стратегія фірми у довготерміновому періоді. Ефективність ринку досконалої конкуренції

У довготерміновому періоді всі види витрат фірми є змінними, фірма може змінити масштаб виробництва, прийняти рішення вийти з галузі, тобто припинити виробництво або увійти в галузь, тобто почати виробництво. Унаслідок вільного входу та виходу фірм їхня кількість у конкурентній галузі змінюється.

Оптимальний обсяг випуску, що максимізує прибуток у довготерміновому періоді, визначають за двоетапною процедурою. На першому етапі фірма обирає оптимальний обсяг виробництва, для якого ціна дорівнюватиме довгостроковим граничним витратам: . На другому етапі фірма вирішує, чи функціонувати їй узагалі. Для цього потрібно проаналізувати, з яким результатом може випускатись оптимальний обсяг.

Стратегія довгострокового функціонування фірми на ринку:

• обрати обсяг випуску, для якого ;

• вступити на ринок, якщо ;

• вийти з ринку, якщо .

Довготермінова рівновага конкурентного ринку пов’язана з переливом інвестиційного капіталу із галузі в галузь, і досягається, коли настає галузева рівновага. Сигналом, який спонукає будь-яку фірму до входження у галузь або надає інформацію про недоцільність перебування у галузі, слугує прибуток, який забезпечується рівноважною ринковою ціною. Дослідження процесу встановлення довгострокової рівноваги в конкурентній галузі виявило феномен, який дістав назву парадоксу прибутку.

Фірми вільно вступають у галузь у гонитві за надприбутком і виходять з неї, щоб уникнути збитків, вони постійно шукають таку галузь, де можна максимізувати економічний прибуток, а в результаті, коли настає довгострокова рівновага, всі одержують лише нульовий економічний прибуток. Парадокс у тому, що можливість отримати економічний прибуток у конкурентній галузі є причиною його зникнення у довгостроковому періоді. Концепція довгострокової рівноваги пояснює, як треба діяти, показує фірмам найвигідніші напрямки їхньої діяльності.

Довготермінова крива пропозиції фірми, як і короткострокова, співпадає з кривою граничних витрат.

Довготермінова крива ринкової пропозиції або крива пропозиції галузі має важливу відмінність у побудові: її не можна визначити простим додаванням обсягів пропозиції окремих фірм, оскільки кожна точка на довгостроковій кривій пропозиції відповідає іншій кількості фірм у галузі. Тому потрібно врахувати можливість зміни цін на ресурси в результаті зміни кількості й відповідно попиту фірм. Ціни на ресурси формують витрати виробництва, а положення кривої галузевої пропозиції залежить від їхньої динаміки.

Незалежно від того, якою є галузь, положення фірми у стані довгострокової рівноваги має однакові характеристики: у будь-якій галузі ціна рівноваги довгострокового періоду встановлюється на рівні мінімуму середніх витрат.

. (32.9)

Виробнича ефективність досягається рівністю ціни і середніх витрат

. (32.10)

Конкуренція примушує фірми виробляти в точці мінімальних середніх витрат виробництва і встановлювати ціну, яка відповідає цим витратам, використовувати у виробництві мінімум ресурсів.

Ефективність розподілу ресурсів досягається рівністю ціни і граничних витрат

. (32.11)

Вона означає, що виробництво має бути не тільки технологічно ефективним, а й створювати в сукупності такий набір товарів, який максимально задовольняє потреби та уподобання споживачів.