3. Ринкова рівновага

Взаємодія попиту і пропозиції визначає ринкову рівновагу. Ринкова рівновага – це стан ринку, за якого обсяги попиту та пропозиції збігаються. Криві попиту і пропозиції у точці кількісно-цінової рівноваги перетинаються (рис. 28.6).

Ц іна рівноваги – це ринкова ціна (P^*), за якої обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції. Це ціна, яка задовольняє і продавців, і покупців, за цією ціною їхні інтереси співпадають. У точці рівноваги немає як дефіциту, так і надлишку товарів, отже, зникають чинники, які спричиняють зміну ціни.

Рівновагу окремого ринку певного товару називають частковою рівновагою. Її умовою є

Q_D = Q_S. (28.5)

Підставивши відповідні значення Q_D та Q_S , отримаємо

a – b∙P = – c + d∙P. (28.6)

Звідси

P^* = , (28.7)

Q^* = . (28.8)

Р инок не завжди перебуває у стані рівноваги, але завжди існує тенденція до вирівнювання обсягів попиту і пропозиції. Якщо ціна відхиляється угору від рівноважної, з’являється надлишок товарів у продавців, загострення конкуренції змушує їх знижувати рівень ціни до рівноважної, а якщо ціна опустилась нижче за рівноважну, то виникає дефіцит товарів і, користуючись конкуренцією серед покупців, продавці піднімають ціну (рис. 28.7). Отже, зміна ціни повертає ринок до попередньої рівноваги.

Якщо на ринку за інших рівних умов зростає (скорочується) лише попит, то рівноважна ціна і рівноважний обсяг продукції зростуть (скоротяться); якщо зростає (скорочується) лише пропозиція, то рівноважна ціна зменшиться (збільшиться), а рівноважний обсяг зросте (скоротиться). Якщо одночасно зростають (скорочуються) і попит, і пропозиція, рівноважний обсяг продукції зросте (скоротиться), але вплив на рівноважну ціну є невизначеним, він залежить від ступеня взаємних змін попиту та пропозиції. Рівноважна ціна зменшиться, якщо попит зросте менше, ніж пропозиція, і зросте, якщо попит зростає більше, ніж пропозиція.

4. Поняття надлишку споживача та надлишку виробника

На основі аналізу кривих індивідуального і ринкового попиту розроблено концепцію споживчого надлишку.

К ожен споживач визначає для себе граничну максимальну суму грошей, яку він міг би заплатити за товар згідно зі своєю оцінкою його граничної корисності. Ця готовність платити є показником сприйняття цінності товару споживачем.

Отже, крива ринкового попиту визначає ціну, яка відображає готовність платити граничного споживача, того, хто готовий першим залишити ринок за найменшого підвищення ціни. Споживчий надлишок – це різниця між максимальною сумою, яку споживач був готовий заплатити за кількість товару, на яку він має попит, і фактично заплаченою сумою.

Величина надлишку виробника – це різниця між сумою грошей, яку виробники готові витратити на виробництво і реалізацію даного товару, і їх реальними доходами від його продажу.