1. Ринковий попит як сума індивідуальних попитів. Зміна попиту та зміна обсягу попиту, фактори зміни

Усі мікроекономічні суб’єкти взаємодіють через ринок, який характеризують такі основні змінні: попит, пропозиція (пропонування), ціна. Вони тісно пов’язані та взаємно впливають одна на одну, формуючи ринковий механізм саморегулювання. Поведінку покупців описує категорія „попит”, поведінку продавців – категорія „пропонування”. Ринкову ціну визначають як результат складної взаємодії продавців і покупців.

П окупці, які мають потребу у певних товарах, виходять на ринок і формують попит. Попит – це форма вираження потреб, забезпечених грошовими засобами. Розрізняють індивідуальний попит – попит окремого споживача та ринковий попит, який складається з суми індивідуальних попитів.

Попит – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару. Попит, як взаємозв’язок ціни і кількості, можна зобразити графічно як криву попиту (рис.28.1).

Конкретну кількість товару, яку покупці бажають і можуть придбати за кожного рівня ціни, називають обсягом попиту.

Закон попиту стверджує, що між ціною і обсягом попиту існує обернений зв’язок: обсяг попиту скорочується зі зростанням ціни і зростає зі зниженням ціни за інших рівних умов.

Математичним виразом закону попиту є функція попиту

_D = f (P), (28.1)

де Q_D – обсяг попиту на товар;

D – попит;

P– ціна товару.

Лінійну функцію попиту описують рівнянням

Q_D = a – b·P, (28.2)

де a і b – константи.

Винятки із закону попиту:

1. Товари Гіффена – це нижчі товари, які посідають значне місце у видатках споживача. Англійський економіст Р. Гіффен звернув увагу на те, що під час голоду в Ірландії у середині ХІХ ст. обсяг попиту на картоплю, ціна на яку зросла, значно збільшився. Адже саме картопля була основним продуктом харчування ірландських бідняків. Зростання цін на картоплю змусило їх зменшити споживання інших, дорожчих і якісніших, продуктів.

2. Товари Веблена – це предмети розкоші, попит на які споживачів з високим рівнем доходу зростає, незважаючи на підвищення їхніх цін.

3. Ефект снобізму – чим менша кількість людей володіє даним товаром, тим вищим буде попит на нього (ексклюзивні речі – автомобілі, дизайнерський одяг, взуття, прикраси, твори мистецтва тощо). Купівля такого товару є справою престижу, підтвердженням певного статусу.

Ціна є основною детермінантою попиту, зміна якої спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками на даній кривій попиту (рис. 28.2).

Н ецінові детермінанти попиту спричиняють зміни у попиті, що графічно відповідає зміщенню усієї кривої попиту: праворуч-вгору, якщо попит зростає, і ліворуч-вниз, якщо попит скорочується (рис. 28.3).

Нецінові детермінанти є основними мотивами споживчого попиту.

До нецінових детермінант попиту належать:

1. Смаки і уподобання споживачів, які визначаються звичаями, рекламою, модою, освітою і здатні змінювати попит в обох напрямках за незмінної ціни та інших рівних умов.

2. Доходи споживачів, які чинять неоднозначний вплив на попит. Відповідно до динаміки попиту, залежно від динаміки доходів, розрізняють:

• нормальні товари – товари, попит на які зростає зі зростанням доходів споживачів, крива попиту зміщується праворуч. Абсолютна більшість товарів є нормальними;

• нижчі товари – товари, попит на які скорочується зі зростанням доходу, а крива попиту зміщується ліворуч. До таких товарів належать немодне вбрання, висококалорійні, з низьким умістом вітамінів продукти, а також товари низької якості;

• нейтральні товари – товари, попит на які не змінюється зі зміною доходу споживачів. Це товари першої необхідності, споживання яких відносно стабільне незалежно від рівня доходу.

3. Ціни сполучених товарів, які чинять взаємний вплив щодо попиту, залежно від виду цих товарів.

Розрізняють два види сполучених товарів:

• товари-субститути або взаємозамінні товари – це пари товарів, для яких зростання ціни одного впливає на зростання попиту на інший товар і навпаки. Наприклад, м’ясо і риба: з підвищенням ціни м’яса попит на рибу зросте незалежно від її ціни, що графічно відповідатиме зміщенню кривої попиту на рибу праворуч;

• товари-комплементи або взаємодоповнюючі товари – це пари товарів, для яких зростання ціни одного призводить до зменшення попиту на інший товар, і навпаки. Ці товари споживають одночасно, наприклад, бензин і шини або інші запасні частини до автомобіля. З підвищенням ціни бензину попит на шини впаде, оскільки власники автомобілів їздитимуть менше. Графічно скороченню попиту на шини внаслідок підвищення ціни бензину відповідає зміщення кривої попиту ліворуч.

4. Кількість споживачів на ринку – зі збільшенням кількості покупців попит зростає, крива попиту зміщується праворуч, зі зменшенням – ліворуч, за інших рівних умов.

5. Очікування споживачів. Очікування зміни цін є фактором попиту, який набуває особливої актуальності в умовах інфляції. Очікування підвищення цін у майбутньому спричиняють зростання попиту у поточному періоді за інших рівних умов, крива попиту зміщується праворуч, і навпаки – за умови очікування майбутнього зниження цін. Аналогічною є реакція споживачів в очікуванні підвищення або зниження доходу.