Типологія суспільства
Ключові поняття:
“Людина”, “індивід”, “особистість”, соціальний тип особистості, соціальний статус особистості, соціалізація, соціальна роль, теорії соціальної установки, референтна група.
Семінар 4. Особистість і суспільство
Основні проблеми соціології особистості. Співвідношення понять “людина”, “індивід”, “особистість”.
Соціально-психологічні типи особистості.
Поняття “соціального статусу” та “соціальної ролі” особистості.
Соціалізація особистості та її культура.
Механізми соціальної діяльності особистості.
Наукові концепції походження суспільства.
Проблема типологізації суспільств.
Характерні особливості сучасного суспільства.
*
*Питання (проблема) на самостійний вибір студента за даною темою.
Теми рефератів:
Соціально-психологічні типи студентів.
Мотивація соціальної діяльності сучасної молоді.
Проблема співвідношення особистості, суспільства та держави.
Громадянське суспільство та шляхи його формування.
Модернізація: сутність, ознаки, види та форми прояву.
*
*Питання (проблема) на самостійний вибір студента за даною темою.
Література:
Бестужев-Лада И.В. Молодость и зрелость. — М., 1984.
Запесоцкий А., Фрайн А. Эта непонятная молодежь. Проблемы неформальных молодежных объединений. — М., 1990.
Молодежная политика: опыт, проблемы, перспективы // Материалы международной научно-практической конференции (в 2 ч.). — К., 1992.
Москаленко В.В. Социализация личности (Философский аспект). — К., 1986.
Социальный облик молодежи. — К., 1990.
Скворцов Л.В. Культура самосознания. — М., 1989.
Черниш Н.Й. Суспільна свідомість молоді. — Львів, 1990.
Методичні рекомендації
Безперечно, що тема особистості займає центральне місце не лише в соціології, але й в інших соціально-політичних науках. Тому готуючись до семінару, слід використовувати літературу з філософії, психології, політології та ін.
Ключові поняття і терміни; особистість, соціалізація, культура, свідомість, світогляд, потреби, мотиви, інтереси, стимули, адаптація, інтернаціоназація.
Основа цих семінарів полягає в тім, що особистість та її життя, права і обов’язки є вищою загальнолюдською цінністю, заради яких і існує весь цивілізований світ. Будування суспільства на засадах інтересів і потреб особистостей — це і є мета правової, соціально-орієнтованої держави.
Готуючись до семінару, слід уважно прочитати Конституцію України, що надасть можливість розгорнути дискусію з різних питань.
Буде доцільним провести опитування серед студентів на предмет виявлення шкали соціальних цінностей, потреб, інтересів молоді і відношення до виховання, формування і соціалізації індивіда в сучасних умовах переходу до ринкових відносин. Не викличе заперечень і соціологічне опитування інших верств населення з тих чи інших питань.
Розділ 5. Соціальна стратифікація суспільства
Типи стратифікаційних систем. Подібність та відмінність типів стратифікаційних систем. Проблема формування середнього класу в Україні. Безробіття як особлива страта в структурі суспільства. Маргінальність. Соціально-територіальна структура суспільства. Соціальна мобільність.
Соціальна структура суспільства — ієрархічно упорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій, інститутів, об’єднаних стійкими зв’язками і відносинами.
Соціальна група — відносно стійка, історично сформована сукупність людей, об’єднаних на основі загальних соціально значущих ознак.
Мала соціальна група — нечисленна за складом соціальна група, учасники якої об’єднані спільною діяльністю і перебувають у безпосередньому стійкому особистому спілкуванні, що є основою для виникнення як емоційних стосунків, так і особливих групових цінностей і норм поведінки.
Велика соціальна група — численна за складом група людей, об’єднаних для спільної діяльності, але взаємодія між якими формальна.
Теорію соціальної стратифікації було створено на початку ХХ ст. американськими соціологами Т. Парсонсом (1902 — 1979 рр.), Р.-К. Мерином (нар. в 1910 р.), К. Девісом та іншими вченими, які вважали, що вертикальна класифікація людей та їх груп спричинена розподілом функцій у суспільстві.
Соціальна стратифікація (лат. Stratum — шар) — поділ суспільства на вертикально розташовані соціальні верстви (страти), які мають різний престиж, власність, владу, освіту тощо.
Соціальна мобільність — міжгрупова або просторова рухливість населення, його здатність (готовність) до соціальних переміщень.
Маргіналізація (лат. Margo — край, межа) — втрата особистістю належності до певної соціальної групи, норм і цінностей відповідної субкультури без входження до іншої.