- •Орієнтовний розподіл годин за тематичним планом вивчення навчальної дисципліни
- •Пояснювальна записка
- •Зміст навчальної дисципліни
- •Розділ 1. Передумови, причини та етапи виникнення соціології
- •Стадії пізнання суспільства
- •Соціологічні школи іі пол. Хіх століття
- •Класична соціологія Основні положення соціології м. Вебера
- •Основні положення соціології е. Дюркгейма
- •Основні парадигми і напрями сучасної соціології.
- •Основні положення соціології п. Сорокіна
- •Етапи розвитку емпіричної соціології
- •Головні тенденції розвитку соціології (за е. Гідденсом)
- •Передумови виникнення соціології.
- •Розділ 2. Соціологія як наука про суспільство
- •Предмет соціології
- •Структура соціологічної системи знання
- •Розділ 3. Соціальні системи і організації
- •Семінар 3. Соціальні системи і соціальні організації
- •Розділ 4. Особистість і суспільство
- •Типологія суспільства
- •Семінар 4. Особистість і суспільство
- •Методичні рекомендації
- •Розділ 5. Соціальна стратифікація суспільства
- •Теорія “стадій економічного зростання” (у. Ростоу)
- •Теорія “трьох хвиль” (о. Тоффлер).
- •Семінар 5. Соціальна стратифікація суспільства
- •Розділ 6. Соціальна екологія. Взаємодія природи та суспільства.
- •Семінар 6. Соціальна екологія
- •Розділ 7. Соціальна девіація
- •Семінар 7. Соціологія девіантної поведінки
- •Розділ 8. Соціологія сім’ї та шлюбу
- •Функції соціальних інститутів
- •Регулятивна функція — забезпечує передбачувану поведінку.
- •Семінар 8. Соціологія сім’ї і шлюбу
- •Розділ 9. Соціологія економіки та розподільчих відносин
- •Семінар 9. Соціологія економіки та розподільчих відносин
- •Розділ 10. Соціально – етнічні та демографічні процеси
- •Семінар 10. Соціально-етнічні і соціально-демографічні відносини
- •Розділ 11. Соціологія освіти і науки
- •Семінар 11. Соціологія освіти
- •Додаткова література
- •Розділ 12. Соціологія релігії
- •Семінар 12. Соціологія релігії
- •Додаткова література
- •Розділ 13. Методика проведення соціологічних досліджень та обробка їх результатів
- •Етапи організації соціологічного дослідження
- •Різновиди ксд
- •Структура програми ксд
- •Класифікація соціологічних методів збирання первинної інформації
- •Структура анкети
- •Невпорядкований ряд
- •Ранговий ряд
- •Варіаційний ряд
- •Структура звіту
- •Вимоги до інформації, яка міститься у звіті
- •Семінар 13. Методи збирання та аналізу соціологічної інформації
- •Методологічні рекомендації
- •Контрольні практичні завдання для студентів заочної форми навчання.
- •Пропонуємі теми для самостійного конкретного дослідження.
- •Тестові завдання.
- •Президента україни
- •1. Кабінету Міністрів України:
- •2. Міністерству освіти і науки України:
- •3. Вищій атестаційній комісії України протягом 2001 року:
- •4. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної
- •5. Державному комітету інформаційної політики, телебачення і
Розділ 6. Соціальна екологія. Взаємодія природи та суспільства.
Поняття екології і її сутність. Основні концепції природовикористання. Сучасні екологічні проблеми і шляхи їх вирішення. Закон адекватного розвитку природи та суспільства. Екологічна культура особистості і суспільства. Екологічні вимоги до сучасного виробництва. Екологічні виміри міжнародних стосунків. Екологічні, соціальні і економічні наслідки Чорнобильської катастрофи. Екологічні проблеми м. Маріуполя.
Соціологія екології — галузь соціології, яка досліджує специфічні зв’язки між людьми та навколишнім середовищем, особливості розвитку і функціонування соціальних спільнот, соціальних структур та інститутів в умовах впливу на їх життєдіяльність антропогенних екологічних чинників.
Термін “екологія” — ввійшов в науковий обіг завдяки старанням видатного німецького біолога Е. Геккелея в 1866 р. на позначення науки про відносини організмів і навколишнього середовища.
Проблеми вивчення взаємовідносин людини і природи мають глибокі історичні джерела.
Як самостійна галузь знань, екологія сформувалася в біологічній науці. Основою її були ідеї англійського природодослідника Ч. Дарвіна (1809 — 1882 рр.) щодо еволюції живих систем, зокрема, його твердження, що в світі живого триває невпинна боротьба за існування.
В західній соціології вживається термін “інвайроментальна (англ. Environment — оточення, середовище) соціологія”, який позначає екологію як соціальну філософію і спосіб життя. Вона є однією з наукових дисциплін, що застосовують соціально-екологічний підхід, та, на відміну від них, обмежуються локальним суспільством і відповідним середовищем.
Тривалий час інвайроментальні ідеї приваблювали обмежене коло науковців, і лише в 70-ті рр. ХХ ст. вони почали розвиватися і поширюватися. Свідченням цього стала Конференція ООН з навколишнього середовища та розвитку, що відбулася в Ріо-де-Жанейро в 1992 р. Її учасники — керівники 179 країн світу — присвятили багато уваги розробці світової програми екологічної безпеки та охорони довкілля.
Основними категоріями соціології екології є “соціально-екологічна система”, “екологічна свідомість”, “екологічна поведінка”, “екологічна освіта”, “екологічна культура”, “екологічна політика” тощо.
Соціально-екологічна система — сукупність структурних елементів та їх функцій, що характеризують екологічну безпеку населення на регіональному та локальному рівнях.
Екологічна свідомість — індивідуальна і колективна (суспільна) здатність до усвідомлення нерозривного зв’язку людини з природою, залежності добробуту людей від цілісності природного середовища, вміння та звички діяти, не порушуючи зв’язків та кругообігів у природі.
Екологічна освіта — свідомий і планомірний розвиток знань про навколишнє природне середовище.
Екологічна поведінка — система взаємопов’язаних дій, в яких реалізуються освіченість людини щодо закономірностей функціонування довкілля, бережливе ставлення до нього.
Екологічна безпека — соціальна діяльність, спрямована на забезпечення економічних, соціальних і культурних умов, необхідних для гармонійного буття, збереження і відтворення навколишнього середовища.
Ключові поняття:
Екологія, “інвайроментальна екологія”, екологічна свідомість, екологічна освіта, екологічна поведінка, екологічна безпека.