Семінар 6. Соціальна екологія

1. Сучасні екологічні проблеми і шляхи їх вирішення.

2. Екологічна культура суспільства і особистості.

3. Основні концепції природовикористання.

4. Екологічні проблеми України.

5. *

*Питання (проблема) на самостійний вибір студента за даною темою.

Теми рефератів:

1. Екологічні виміри міжнародних стосунків.

2. Екологічні проблеми м. Маріуполя і шляхи їх вирішення.

3. Екологічні вимоги до сучасного виробництва.

4. *

*Питання (проблема) на самостійний вибір студента за даною темою.

Література

1. Конституція України (Основний закон). — К., 1998.

Додаткова література

1. Будыко Н.И. Эволюция биосферы. — Л., 1984.

2. Вернадский В.Н. Размышления натуралиста. — М., 1977.

3. В поисках равновесия: экология в системе социальных и политических приоритетов. — М., 1992.

4. Дневанье П., Гант М. Биосфера и место в ней человека. — М., 1978.

5. За гармонию взаимоотношений человека с природой. — М., 1990.

6. Костенко Ю. Екологічна реформа в Україні // Ойкумена. — 1993. — № 3.

7. Крисаченко В. Еколого-етнічна цілісність України: генезис, сутність, руйнування. // Ойкумена. — 1992. — № 1.

Методичні рекомендації

Загроза екологічної кризи змусила світове суспільство замислитись над подальшою долею буття, над шляхами розвитку нової технології, яка б не причиняла незворотних наслідків середовищу існування людини. Зовсім невипадково те, що зростання екологічної свідомості відчинило двері до “великої політики” руху зелених, який починався зовсім на інших засадах. “Розуміння проблем, — говорив ще Аристотель, — є початком їх вирішення”. Людство не може відмовитись від технологічного прогресу, але надати йому риси відповідальності перед соціальним життям, перед майбутнім — перший обов’язок вчених усіх галузей науки. Тому проблеми екології посідають значне, якщо не вирішальне, місце у сучасній соціології.

Основні поняття і терміни: екологія, соціальна екологія, інвайроменталізм, екологічна загроза, екологічна катастрофа, екологічна свідомість, екологічна культура.

Провідна мета семінару — підвищити екологічну культуру, екологічну свідомість, дати наявне усвідомлення вагомості екологічних питань, звернути увагу на залежність природи від дій кожної окремої людини, зростання впливу людства на природне середовище, його безперечну цінність.

Немає сумніву, що гостра проблема збереження природного середовища змусить і студентів сумлінно підготувати цікаві доповіді, розгорнути дискусію про наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, екологічно небезпечні наслідки виробництва, зловживання у застосуванні міндобрив, пестицидів і т.ін.

Тут є сенс висвітлити місцеві, регіональні проблеми з залученням природно-екологічних даних регіонального плану.

Розділ 7. Соціальна девіація

Суть та зміст девіації. Причини, умови та види девіаціантної поведінки. Девіація в молодіжному середовищі. Соціальна анемія та її наслідки. Концепції девіації. Соціологічна характеристика соціальної норми і соціальної патології. Індивідуальні і масові відхилення, кримінальна поведінка. Соціологічна характеристика пенітенціарної системи. Соціальна нерівність як передумова девіації.

Норма — існуюче в певному суспільстві та прийняте індивідом правило, стандарт, зразок поведінки, яке визначає, як він повинен вести себе в даній ситуації. Норма — соціально схвалені інваріанти поведінки. Норма — інтервал припустимих дій. Норми бувають формальні та неформальні.

Санкції — заохочення та покарання, які пов’язані з виконанням норм.

Санкції бувають:

• формальні;

• неформальні:

• позитивні;

• негативні.

Явища, які не вкладаються в рамки норм — девіація. Це вчинки, діяльність людини, соціальні явища, які не відповідають нормам, що встановилися в даному суспільстві. Приклади авіацій: правопорушення, проституція, пияцтво, наркоманія... Першим проблему відхилення від норми дослідив Е. Дюркгейм (1858 — 1917 рр.). Він написав книгу “Самовбивство” (1897 р.).

Об’єктом соціології девіації можна вважати любе відхилення від норми, яке визначається та оцінюється суспільством на основі традицій, культури та переслідується законом.

Предметом — зв’язки, відносини та їх прояви в системі норма-відхилення як в об’єкті дослідження, так і в міжоб’єктних дослідженнях на основі вказаної схеми.

Аномія — (“номос” — норма, “а” — заперечення). Це явище Дюркгейм пов’язує з періодами трансформації суспільства. “Безнормовість” виникає, коли старі норми знищені, а нові ще не сформувалися, не затвердилися. Для Дюркгейма синонім громадського стану — солідарність. Для суспільства традиційного, архаїчного — це солідарність взаємопов’язаних, схожих один на одного індивідів — механічна солідарність. Для сучасного суспільства повинна бути характерна солідарність органічна, яка враховує унікальність індивідів. Незавершеність переходу до органічної солідарності є причиною аномії (любі трансформації суспільства ведуть до дезорганізації індивідів відносно норм). Самовбивство — соціальна патологія. Це індивідуальна дія, причини якої соціальні.

Дюркгейм розрізняє 3 типи самовбивств:

• егоїстичне;

• альтруїстичне;

• аномічне.

У всіх випадках самовбивство залежить від ступеня інтегрованості індивіду в соціальну структуру (недостатнього або надмірного). Причини самовбивства змінюються від суспільства до суспільства, від релігії до релігії, але завжди виходять від групи, а не від індивіда.

Р. Мертон також займався аномією. Згідно його точки зору, девіантна поведінка — наслідок непогодженості між породженими соціальною структурою та культурою цілями і соціально організованими засобами їх досягення.

Цілі — те, до чого треба прагнути, основний компонент в життєвих прагненнях всіх верств суспільства. Засоби оцінюються з т. з. можливості досягнення мети. Вони повинні бути портативні та ефективні. По Мертону рівновага між цілями та засобами підтримуються до тих пір, поки індивіди задоволені як досягнутими цілями, так і нормативними засобами їх досягнення.

Типи поведінки			Ставлення до
			цілей		засобів
	Конформізм	+		+
	Інновація	+		-
	Ритуалізм	-		+
	Ретрицизм	-		-
	Бунт	f		f

Ключові поняття:

Соціальна анемія, девіація, деліквентна поведінка, соціальна норма, соціальна патологія, форми девіацій, соціальна інтеграція, індивідуальні і масові відхилення, кримінальна поведінка, антисоціальний тип, концепції походження девіації, соціальна нерівність, соціальний контроль, правова свідомість, пенітенціарна система.