- •Орієнтовний розподіл годин за тематичним планом вивчення навчальної дисципліни
- •Пояснювальна записка
- •Зміст навчальної дисципліни
- •Розділ 1. Передумови, причини та етапи виникнення соціології
- •Стадії пізнання суспільства
- •Соціологічні школи іі пол. Хіх століття
- •Класична соціологія Основні положення соціології м. Вебера
- •Основні положення соціології е. Дюркгейма
- •Основні парадигми і напрями сучасної соціології.
- •Основні положення соціології п. Сорокіна
- •Етапи розвитку емпіричної соціології
- •Головні тенденції розвитку соціології (за е. Гідденсом)
- •Передумови виникнення соціології.
- •Розділ 2. Соціологія як наука про суспільство
- •Предмет соціології
- •Структура соціологічної системи знання
- •Розділ 3. Соціальні системи і організації
- •Семінар 3. Соціальні системи і соціальні організації
- •Розділ 4. Особистість і суспільство
- •Типологія суспільства
- •Семінар 4. Особистість і суспільство
- •Методичні рекомендації
- •Розділ 5. Соціальна стратифікація суспільства
- •Теорія “стадій економічного зростання” (у. Ростоу)
- •Теорія “трьох хвиль” (о. Тоффлер).
- •Семінар 5. Соціальна стратифікація суспільства
- •Розділ 6. Соціальна екологія. Взаємодія природи та суспільства.
- •Семінар 6. Соціальна екологія
- •Розділ 7. Соціальна девіація
- •Семінар 7. Соціологія девіантної поведінки
- •Розділ 8. Соціологія сім’ї та шлюбу
- •Функції соціальних інститутів
- •Регулятивна функція — забезпечує передбачувану поведінку.
- •Семінар 8. Соціологія сім’ї і шлюбу
- •Розділ 9. Соціологія економіки та розподільчих відносин
- •Семінар 9. Соціологія економіки та розподільчих відносин
- •Розділ 10. Соціально – етнічні та демографічні процеси
- •Семінар 10. Соціально-етнічні і соціально-демографічні відносини
- •Розділ 11. Соціологія освіти і науки
- •Семінар 11. Соціологія освіти
- •Додаткова література
- •Розділ 12. Соціологія релігії
- •Семінар 12. Соціологія релігії
- •Додаткова література
- •Розділ 13. Методика проведення соціологічних досліджень та обробка їх результатів
- •Етапи організації соціологічного дослідження
- •Різновиди ксд
- •Структура програми ксд
- •Класифікація соціологічних методів збирання первинної інформації
- •Структура анкети
- •Невпорядкований ряд
- •Ранговий ряд
- •Варіаційний ряд
- •Структура звіту
- •Вимоги до інформації, яка міститься у звіті
- •Семінар 13. Методи збирання та аналізу соціологічної інформації
- •Методологічні рекомендації
- •Контрольні практичні завдання для студентів заочної форми навчання.
- •Пропонуємі теми для самостійного конкретного дослідження.
- •Тестові завдання.
- •Президента україни
- •1. Кабінету Міністрів України:
- •2. Міністерству освіти і науки України:
- •3. Вищій атестаційній комісії України протягом 2001 року:
- •4. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної
- •5. Державному комітету інформаційної політики, телебачення і
Розділ 11. Соціологія освіти і науки
Об’єкт і предмет соціології освіти. Функції освіти. Роль освіти і науки в сучасному світі. Загальна і порівняльна характеристика освіти в передових країнах та Україні. Демократизація, гуманітаризація та гуманізація освіти. Міжнародна освітня мобільність, необхідність перманентної освіти. Соціальні вимоги до освіти. Соціальні функції науки. Науково-технічна революція та її наслідки. Роль науки в розвитку суспільства. Соціальна відповідність науки.
Соціологія освіти — галузева соціологічна дисципліна, предметом якої є освіта як соціальний інститут, її взаємодія з іншими інститутами і суспільством загалом, а також соціокультурні процеси в сфері освіти.
Початок її становлення пов’язаний з творчістю Е. Дюркгейма у Франції, Г. Спенсера — в Англії. Поштовх її розвитку в США дали наукові дослідження Д. Уорда (1841 — 1913 рр.) “Динамічна соціологія” (1883 р.) і Д. Дьюї (1859 — 1952 рр.) “Школа і суспільство” (1899 р.).
Освіта як соціальний інститут відповідає за своєчасну та адекватну підготовку людей до повноцінного функціонування в суспільстві. Система освіти — не єдиний, але надзвичайно важливий чинник соціалізації людей. Осягненню суті та специфіки освіти як соціального інституту сприяє з’ясуванню її специфічних рис, до яких належать:
соціально значущі функції навчання і виховання, підпорядковані суспільним потребам;
форми закладів освіти, їх певна організація і становище в суспільстві;
групи осіб, які професійно забезпечують функціонування освіти, певний статус цих осіб у суспільстві;
регулятори функціонування закладів освіти і суб’єктів освітянської діяльності (законодавчі і нормативні акти про освіту, кваліфікаційні характеристики, контрольні установи і т. ін.);
спеціальні методи освітянської діяльності — навчання, виховання;
свідомо поставлені цілі;
планомірна, систематична реалізація процесу свідомої соціалізації;
певний зміст освіти — наявність навчальних програм і планів, відповідне дозування матеріалу;
ефективність освітянської діяльності у формуванні багатьох психічних рис людини, розвитку її мислення;
використання освіти як механізму запобігання соціально небажаних видів поведінки;
зорієнтованість освітньої діяльності в майбутнє, заангажованість на формування передумов реалізації цього майбутнього.
Система освіти — соціальний інститут, який специфічними методами реалізує процес соціалізації людей, передусім підростаючого покоління (підготовку і залучення до життя суспільства через навчання і виховання).
На рубежі ХХІ ст. чітко окреслилися головні тенденції оновлення освіти:
демократизація всієї системи навчання і виховання;
підвищення фундаментальності освіти;
гуманізація та гуманітаризація освіти, використання найновіших технологій навчання;
інтеграція різних форм і систем освіти як на національному, так і на світовому рівнях.
Провідна ідея реформи освіти — розвиток її за принципом безперервності, що передбачає постійне поповнення та оновлення знань людини, її духовне вдосконалення від раннього дитинства до старості.
Ключові поняття:
Соціологія освіти, система освіти, реформа освіти.