Етапи розвитку емпіричної соціології
Головні тенденції розвитку соціології (за е. Гідденсом)
1. Розширення діапазону оцінок сучасності за рахунок поглибленого соціологічного аналізу культурних вимірів світу людини.
2. Перенесення акцентів на дослідження систем держав з притаманними їм взаємозв’язками і взаємодією, вивчення “національної держави” як втілення суспільства.
3. Ретельне вивчення світової системи.
4. Розмивання традиційних кордонів між різними соціогуманітарними науками.
5. Участь соціології в формуванні соціальної політики та її активність у впровадженні реформ.
6. Зростання ролі соціальних рухів у розвитку суспільства.
7. Зміцнення союзу теорії і практики в соціології.
8. Досягнення соціологією стану синтезу соціологічних концепцій (уніфікація теоретичної мови соціології в умовах наявного нині плюралізму теорій, ідей і концепцій).
9. Зберігання дискусійності предмету, що допоможе розвиватися науці, уникаючи догматизму.
Ключові поняття:
Теоретична соціологія, парадигма, соціальний факт, соціологічні школи, соціальна статика і динаміка, “розуміюча” соціологія, соціальна статика, соціологізм, структурний функціоналізм, соціальний конфлікт, емпірична соціологія.
СЕМІНАР 1
Розвиток протосоціологічного знання в стародавньому світі.
Соціальне знання в епоху Середньовіччя та на рубіжі нового часу.
Соціальне вчення нового часу.
*
*Питання (проблема) на самостійний вибір студента за даною темою.
Теми рефератів:
Передумови виникнення соціології.
Сучасна західна соціологія.
Основні парадигми і напрями сучасної соціології.
*
*Питання (проблема) на самостійний вибір студента за даною темою.
Додаткова література
Боргош Ю. Фома Аквинский. — М., 1976.
Введение христианства на Руси. — М., 1987.
Голосенко Й.А. История социологии как научная проблема // Социол.исслед. — 1975. — № 1.
Горфункель А.Л. Философия эпохи Возрождения. — М., 1980.
Грушевский М.С. Звичайна схема “руської” історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства // Літер. Україна. — 1991. — 30 травня.
Захарченко М.В. Становление социальннх исследований в условиях рабовладельческого общества // Методологические проблемы обществознания. — К., 1980.
История буржуазной социологии ХІХ — І пол. ХХ в. — М., 1979.
История общественной мысли. — М., 1972.
Кампанелла Т. Город солнца. — М., 1954.
Кассиди Ф.Х. От мифа к логосу. — М., 1972, — гл. ІІ., § 1-3.
Литвинов В.Д. Ідеї раннього просвітництва у філософській думці України. — К., 1984
Макиавелли Н. Князь // Соч. —М.-Л., 1984.
Микль-Хорке Г. Социология: исторический контекст и проекты социологических теорий // РЖ серия ІІ. — 1991. — № 1. — С. 31-38.
Нарис історії філософії на Україні. — К., 1966.
Нарский И.С. Западно-европейская философия ХУII в. — М., 1974. — с. 163-181.
Попович М.В. Мировоззрение древних словян. — К., 1985.
Сайко С.П. Диалектика эмпирического й теоретического в истории познания. — Алма-Ата, 1975, С. 10-46.
Соколов В.В. Средневековая философия. — М., 1979, — С. 51-55, 72-84.
Тошенко Ж.Т. Возможна ли новая парадигма социологического знання? // Социол.исслед. — 1991. — № 7. — С. 17-25.
Штомпка М. Много социологии для одного мира // Социол. иссл. — 1991, — № 2. — С. 13-23.
Щепанський Я. Элементарные понятия социологи. — М., 1969. — С. 8-15.
Ядов В.А. Размышления о предмете социологии // Социол.исслед. — 1990. — № 2. С. 3-16.