Структура анкети

Вступна частина

Містить звернення до респондентів з коротким викладом теми, мети завдань опитування, назвою організації або служби, яка його проводить, із інструкціями щодо процедури заповнення анкети, із вказанням на анонімність опитування, використання його результатів лише з науковою метою.

Заключна частина

"Паспортичка", або блок із питаннями, що розкривають соціально-демографічні, професійно-освітні, етнічні, культурні та інші характеристики респондентів (стать, вік, сімейний стан, місце проживання, ставлення до релігії, національність, рідна мова, освіта, професійна підготовка, стаж роботи тощо)

Соціологічне інтерв’ю – (від англ. Interview- бесіда, зустріч) метод збору соціслогічної інформації, що ґрунтується на вербальній соціально-психологічній взаємодій між інтерв’юером і респондентом з метою одержання даних, які цікавлять дослідника.

Питальник – документ, у якому сформульовані згруповані питання за темою, передбачено місце для записів відповідей на них.

Документ це засіб закріплення різним способом на спеціальному матеріалі інформації щодо фактів, подій, явищ об'єктивної дійсності й розумової діяльності людини.

Соціометричне опитування – один із різновидів опитування, який використовують для вивчення внутрішньо-колективних зв’язків шляхом виявлення стосунків між членами колективу.

Соціоматриця – це таблиця, у якій в рядках розміщують відповіді кожного із членів групи.

Соціометричний індекс – число обрань певного виду, поділене на загальну кількість можливих обрань даного типу.

Важливіша особливість емпіричного соціологічного дослідження полягає в тому, що використовуються специфічні методи збирання інформації, що дозволяє вести якісний аналіз соціальних проблем.

Виділяють чотири основних методи

емпіричного соціологічного дослідження:

• аналіз документів;

• спостереження;

• опитування;

• соціальний експеримент.

Соціологічне вимірювання – процедура, за допомогою якої об’єкти вимірювання (люди, колективи, умови праці та інше), які розглядаються як носії певного співвідношення, відображуються в математичній системі з відповідними відношеннями між її елементами.

Шкала – послідовний ряд чисел (континіум), якому приписуються певні ознаки соціальних факторів та явищ.

ШКАЛИ І ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКИ
ШКАЛА	ОПИС ШКАЛИ	ВІДНОШЕННЯ ЯКІ ЗАДАНІ НА ШКАЛІ	ДОПУСТИМА СТАТИСТИКА
Номінальна (найменувань)	Використання чисел або символів тільки для класифікації об’єктів	1. Еквівалентність	Частота, Q, мода міри взаємозалежності, Ф, r – Пірсона; Н – ентропія, Т – Чупрова; К – Крамера
Порядкова	Ієрархічна підпорядкованість об’єктів одного класу з об’єктами інших класів	1. Еквівалентність 2. “Більше, ніж…”	Медіана, міри взаємозалежнос-ті: rs - Спірмена, Г – Кендела
Інтервальна	Значення відстані між двома будь-якими числами на шкалі (в доповнення до порядкової шкали)	1. Еквівалентність 2. “Більше, ніж…” 3. Відношення між двома інтервалами	Середне арифметичне, r – Пірсона; R – множинні коефіцієнти кореляції; всі відомі операції з натуральними числами
Відношень	Незалежність відношення будь-яких двох точок шкали від одиниць виміру (інтервальна шкала + нулева точка)	1. Еквівалентність “Більше, ніж…” 2. Відношення між двома інтервалами 3. Відношення між будь-якими двома шкальними значеннями

Попереднє упорядкування первинних даних здійснюється головним чином за допомогою :

а) статистичного групування;

б) складання статистичних таблиць.

Статистичний ряд – результат групування одиниць спостереження за будь-якою ознакою.