- •Лекції № 1 міжнародні норми і законодавство україни в галузі охорони праці
- •1.1.Стан безпеки праці в світі
- •1.2. Соціальний діалог в європейському союзі
- •1.2.1.Структура та діяльність національних тристоронніх органів у країнах Європейського Союзу
- •1.2.2.Практика ведення соціального діалогу
- •1.2.2.1Політика зайнятості
- •1.2.2.2.Політика оплати праці
- •1.2.2.3.Політика розвитку трудових ресурсів та професійної підготовки
- •1.2.2.4.Соціальний захист
- •1.2.2.5.Трудове законодавство
- •1.2.2.6.Безпека та гігієна праці
- •1.2.2.7.Результати соціального діалогу в країнах єс
- •1.3. Міжнародні стандарти. Стандарти sa 8000 «соціальна відповідальність» і iso 26000 «настанова по соціальній відповідальності»
- •1.4. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •1.4.1. Десять принципів Глобального Договору
- •1.5. Європейський союз і законодавство з охорони праці
- •1.5.1. Директиви єс про ергономічні вимоги
- •1.6. Міжнародні організації в сфері охорони праці
- •1.6.1.Тристороння структура моп
- •1.6.1.1.Роботодавці, працівники та уряд на Міжнародній конференції праці
- •1.6.2.Конвенція міжнародної організації праці
- •1.6.2.Міжнародна агенція з атомної енергії магате (International Atomic Energy Agency — iaea)
- •1.6.3.Всесвітня організація охорони здоров'я (World Health Organization (who)
- •1.7. Міжнародне співробітництво в сфері охорони праці
- •1.8. Соціальний діалог в україні
- •1.9. Стан безпеки праці в україні
- •1.9.1.Загальні положення
- •1.10. Основні законодавчі та нормативно-
- •2.1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •2.2. Настанова з систем управління
- •2.3. Система менеджменту охорони праці
- •2.4. Розробка системи управління
- •2.5. Системи менеджменту гігієни і безпеки праці. Ohsas 18001 : 2007
- •2.6. Політика в галузі охорони праці
- •2.7. Ефективність функціональної структури суоп
- •Основні витрати на охорону праці на підприємстві
- •2.8. План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій – плас
- •2.9. Функціональні обов'язки робітників і керівників виробничих підрозділів
- •2.10. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •2.11. Стимулювання за досягнуті результати
- •2.12. Порядок заохочення працюючих за дотриманням вимог з охорони праці
- •2.13. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •Лекція № 3. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •3.1. Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік
- •3.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.3. Огляд місця, де стався нещасний випадок
- •3.4. Опитування потерпілого, свідків та посадових осіб
- •3.5. Визначення причин нещасного випадку
- •3.6. Методи дослідження виробничого травматизму
- •3.7. Профілактика нещасних випадків
- •3.8. Засоби захисту, що застосовуються для попередження нещасних випадків на виробництві
- •Лекція № 4.Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •4.1. Загальні правила
- •4. 1.1. Область і порядок застосування Правил
- •4.1.2. Загальні положення
- •4.1.3 Вимоги до персоналу
- •4.1.4 Вимоги до організації безпечного ведення польових робіт
- •4.1.5. Порядок оформлення готовності до польових робіт
- •4.1.6. Організація польової бази партії і табору
- •4.1.7. Санітарія і гігієна на польових роботах
- •4.1.8. Експлуатація виробничого устаткування, апаратури і інструментів
- •4.1.9. Вимоги безпеки при виробництві робіт підвищеної небезпеки
- •4.2. Вимоги безпеки при пересуванні і виробництві польових робіт в різних природних умовах
- •4.2.1 Загальні вимоги і порядок пересування в маршрутах
- •4.2.2. Поведінка тих, що заблукали і їх розшук
- •4.2.3. Робота і пересування в гірських і високогірних районах
- •4.2.4. Робота і пересування в лісових районах
- •4.2.5. Водні переправи
- •4.3.Вимоги безпеки при виробництві польових топографо-геодезичних робіт
- •4.3.1. Рекогносцирування геодезичних мереж, установка віх і щогл
- •4.3.2. Закладка центрів, марок і реперів
- •4.3.3. Кутові і лінійні виміри з сигналів
- •4.3.4. Робота із світлодалекомірами і радіодалекомірами
- •4.4. Виробництво робіт на територіях
- •4.4.1. Робота на трасах і майданчиках електромережевого господарства, зв'язку і нафтогазопроводів
- •4.4.2. Робота на територіях нафтосховищ і нафтогазопроводів
- •4.4.3. Робота на автомагістралях і автомобільних дорогах
- •4.4. 4.Робота на територіях аеродромів і аеропортів
- •4.4.5. Робота на будівельних і монтажних об'єктах
- •4.4.6. Зйомка підземних інженерних споруд і комунікацій
- •5. 1.Виробництво топографо-геодезичних робіт на об'єктах залізничних мереж
- •5.1.1 Зйомка залізничних магістралей
- •5.1.2. Зйомка електрофікованих залізничних колій
- •5.1.3. Зйомка штучних споруд на залізничному транспорті
- •5.1.4. Пересування працівників по залізничних коліях
- •5.2. Виробництво топографо-геодезичних робіт на водах
- •5.2.1 Гідрометричні і топографічні роботи на річках, озерах, водосховищах і шельфах, які виконують із застосуванням плавзасобів
- •5.2.2. Закладка водомірних постів
- •5.2.3. Робота з оглядово-пошуковим гідролокатором і
- •5.3. Виробництво робіт із застосуванням транспортних засобів
- •5.3.1. Автомобільний транспорт
- •5.4. Виробництво камеральних робіт
- •5.4.1. Загальні вимоги безпеки
- •5.4.2. Стереофотограмметричні роботи
- •5.4.3. Обчислювальні роботи
- •5.4.4. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (Витяг з нпаоп 0.00-1.31-99)
- •5.5. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах
- •Список літератури
- •Список скорочень
- •Додатки
- •1. Основні терміни та їх визначення
- •2. Короткий перелік необхідної документації з питань охорони праці, яка повинна бути прийнята і затверджена на кожному підприємстві, організації, установі
- •4. Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (Форма н-1)
- •6. Акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) (Форма н-5)
- •7. Акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом (Форма нпв)
- •8. Рекомендації Федерації профспілок України щодо змісту розділу «Охорона праці у колективному договорі»
- •Перелік професій і посад працівників, яким безоплатно видається мило у зв'язку з виконанням робіт, пов'язаних із забрудненням
- •Перелік професій і посад працівників, яким безоплатно видаються знешкоджувальні засоби, захисні креми тощо у зв'язку з можливою дією на шкіру шкідливих речовин
1.4. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
Відповідальність за внесок в добробут суспільства та вплив на оточуюче середовище, так звану соціальну відповідальність несуть організації всіх типів: комерційні, неприбуткові, громадянські, органи управління та інші.
Стандартом ISO-26000 «Керівництво з соціальної відповідальності», визначаються основні принципи соціальної відповідальності:
Підзвітність, яка полягає в тому, що організація має звітувати щодо впливу від своєї діяльності на суспільство і довкілля.
Прозорість, яка означає, що організації слід бути прозорою в її рішеннях і діяльності, які впливають на інших. Організація повинна розкривати в зрозумілій, збалансованій і правдивій формі про політику, рішення та діяльність, за які вона несе відповідальність, включаючи їх фактичний і можливий вплив на суспільство і довкілля. Ця інформація має бути легкодоступною і зрозумілою для всіх заінтересованих сторін. Прозорість не має на увазі розкриття службової інформації, а також інформації, що захищена відповідно до законів або може спричинити порушення правових зобов'язань.
Етична поведінка – стиль поведінки організації. Організація повинна приймати і застосовувати стандарти етичної поведінки, які якнайповніше відповідають її призначенню і сфері її діяльності. Організація повинна розвивати структуру управління так, щоб вона сприяла поширенню принципів етичної поведінки як усередині організації, так і в процесі взаємодії з іншими. Взаємодія з заінтересованими сторонами – цей принцип означає, що організації слід поважати, розглядати інтереси її заінтересованих сторін та всемірно взаємодіяти з ними.
Правові норми – У контексті соціальної відповідальності повага правових норм означає, що організація дотримується всіх чинних законів і правил, вживає заходів, аби бути обізнаною про застосовані нею закони і правила, інформувати тих осіб в організації, хто відповідальний за дотримання законів і правил, і знати, що такі закони і правила дотримуються.
Міжнародні норми – цей принцип визначає, що організації слід поважати міжнародні норми, в тих випадках, коли ці норми є важливими для сталого розвитку і добробуту суспільства.
Права людини – цей принцип означає, що організація повинна визнавати важливість і загальність прав людини, поважати права, зазначені у Всесвітній Декларації з прав людини.
Одним із значущих світових орієнтирів в розвитку питань корпоративної соціальної відповідальності стала Міжнародна ініціатива ООН – Глобальний Договір ООН (Global Compact). Ідею Глобального Договору запропонував Генеральний секретар ООН Кофі Аннан на Всесвітньому економічному форумі 1999 року. Дію Договору спрямовано на залучення корпорацій до розв’язання глобальних проблем цивілізації.
Глобальний договір ООН є добровільною ініціативою, яка об’єднує приватні компанії, агенції ООН, бізнес асоціації, неурядові організації та профспілки у єдиний форум задля сталого розвитку через відповідальне та інноваційне корпоративне лідерство. Десять універсальних принципів Глобального Договору орієнтовані на втілення практик відповідального бізнесу у сферах прав людини, стандартів праці, екологічної відповідальності та боротьби із корупцією.
Глобальний Договір не передбачає якогось «нагляду» чи суворої оцінки діяльності компанії. Він базується виключно на добровільних ініціативах бізнесу щодо підтримки принципів сталого розвитку, прозорої діяльності, публічної звітності, втілення принципів Глобального Договору в ділову стратегію, корпоративну культуру та повсякденну ділову практику.