- •Лекції № 1 міжнародні норми і законодавство україни в галузі охорони праці
- •1.1.Стан безпеки праці в світі
- •1.2. Соціальний діалог в європейському союзі
- •1.2.1.Структура та діяльність національних тристоронніх органів у країнах Європейського Союзу
- •1.2.2.Практика ведення соціального діалогу
- •1.2.2.1Політика зайнятості
- •1.2.2.2.Політика оплати праці
- •1.2.2.3.Політика розвитку трудових ресурсів та професійної підготовки
- •1.2.2.4.Соціальний захист
- •1.2.2.5.Трудове законодавство
- •1.2.2.6.Безпека та гігієна праці
- •1.2.2.7.Результати соціального діалогу в країнах єс
- •1.3. Міжнародні стандарти. Стандарти sa 8000 «соціальна відповідальність» і iso 26000 «настанова по соціальній відповідальності»
- •1.4. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •1.4.1. Десять принципів Глобального Договору
- •1.5. Європейський союз і законодавство з охорони праці
- •1.5.1. Директиви єс про ергономічні вимоги
- •1.6. Міжнародні організації в сфері охорони праці
- •1.6.1.Тристороння структура моп
- •1.6.1.1.Роботодавці, працівники та уряд на Міжнародній конференції праці
- •1.6.2.Конвенція міжнародної організації праці
- •1.6.2.Міжнародна агенція з атомної енергії магате (International Atomic Energy Agency — iaea)
- •1.6.3.Всесвітня організація охорони здоров'я (World Health Organization (who)
- •1.7. Міжнародне співробітництво в сфері охорони праці
- •1.8. Соціальний діалог в україні
- •1.9. Стан безпеки праці в україні
- •1.9.1.Загальні положення
- •1.10. Основні законодавчі та нормативно-
- •2.1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •2.2. Настанова з систем управління
- •2.3. Система менеджменту охорони праці
- •2.4. Розробка системи управління
- •2.5. Системи менеджменту гігієни і безпеки праці. Ohsas 18001 : 2007
- •2.6. Політика в галузі охорони праці
- •2.7. Ефективність функціональної структури суоп
- •Основні витрати на охорону праці на підприємстві
- •2.8. План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій – плас
- •2.9. Функціональні обов'язки робітників і керівників виробничих підрозділів
- •2.10. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •2.11. Стимулювання за досягнуті результати
- •2.12. Порядок заохочення працюючих за дотриманням вимог з охорони праці
- •2.13. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •Лекція № 3. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •3.1. Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік
- •3.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.3. Огляд місця, де стався нещасний випадок
- •3.4. Опитування потерпілого, свідків та посадових осіб
- •3.5. Визначення причин нещасного випадку
- •3.6. Методи дослідження виробничого травматизму
- •3.7. Профілактика нещасних випадків
- •3.8. Засоби захисту, що застосовуються для попередження нещасних випадків на виробництві
- •Лекція № 4.Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •4.1. Загальні правила
- •4. 1.1. Область і порядок застосування Правил
- •4.1.2. Загальні положення
- •4.1.3 Вимоги до персоналу
- •4.1.4 Вимоги до організації безпечного ведення польових робіт
- •4.1.5. Порядок оформлення готовності до польових робіт
- •4.1.6. Організація польової бази партії і табору
- •4.1.7. Санітарія і гігієна на польових роботах
- •4.1.8. Експлуатація виробничого устаткування, апаратури і інструментів
- •4.1.9. Вимоги безпеки при виробництві робіт підвищеної небезпеки
- •4.2. Вимоги безпеки при пересуванні і виробництві польових робіт в різних природних умовах
- •4.2.1 Загальні вимоги і порядок пересування в маршрутах
- •4.2.2. Поведінка тих, що заблукали і їх розшук
- •4.2.3. Робота і пересування в гірських і високогірних районах
- •4.2.4. Робота і пересування в лісових районах
- •4.2.5. Водні переправи
- •4.3.Вимоги безпеки при виробництві польових топографо-геодезичних робіт
- •4.3.1. Рекогносцирування геодезичних мереж, установка віх і щогл
- •4.3.2. Закладка центрів, марок і реперів
- •4.3.3. Кутові і лінійні виміри з сигналів
- •4.3.4. Робота із світлодалекомірами і радіодалекомірами
- •4.4. Виробництво робіт на територіях
- •4.4.1. Робота на трасах і майданчиках електромережевого господарства, зв'язку і нафтогазопроводів
- •4.4.2. Робота на територіях нафтосховищ і нафтогазопроводів
- •4.4.3. Робота на автомагістралях і автомобільних дорогах
- •4.4. 4.Робота на територіях аеродромів і аеропортів
- •4.4.5. Робота на будівельних і монтажних об'єктах
- •4.4.6. Зйомка підземних інженерних споруд і комунікацій
- •5. 1.Виробництво топографо-геодезичних робіт на об'єктах залізничних мереж
- •5.1.1 Зйомка залізничних магістралей
- •5.1.2. Зйомка електрофікованих залізничних колій
- •5.1.3. Зйомка штучних споруд на залізничному транспорті
- •5.1.4. Пересування працівників по залізничних коліях
- •5.2. Виробництво топографо-геодезичних робіт на водах
- •5.2.1 Гідрометричні і топографічні роботи на річках, озерах, водосховищах і шельфах, які виконують із застосуванням плавзасобів
- •5.2.2. Закладка водомірних постів
- •5.2.3. Робота з оглядово-пошуковим гідролокатором і
- •5.3. Виробництво робіт із застосуванням транспортних засобів
- •5.3.1. Автомобільний транспорт
- •5.4. Виробництво камеральних робіт
- •5.4.1. Загальні вимоги безпеки
- •5.4.2. Стереофотограмметричні роботи
- •5.4.3. Обчислювальні роботи
- •5.4.4. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (Витяг з нпаоп 0.00-1.31-99)
- •5.5. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах
- •Список літератури
- •Список скорочень
- •Додатки
- •1. Основні терміни та їх визначення
- •2. Короткий перелік необхідної документації з питань охорони праці, яка повинна бути прийнята і затверджена на кожному підприємстві, організації, установі
- •4. Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (Форма н-1)
- •6. Акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) (Форма н-5)
- •7. Акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом (Форма нпв)
- •8. Рекомендації Федерації профспілок України щодо змісту розділу «Охорона праці у колективному договорі»
- •Перелік професій і посад працівників, яким безоплатно видається мило у зв'язку з виконанням робіт, пов'язаних із забрудненням
- •Перелік професій і посад працівників, яким безоплатно видаються знешкоджувальні засоби, захисні креми тощо у зв'язку з можливою дією на шкіру шкідливих речовин
1.2. Соціальний діалог в європейському союзі
У Європейському Союзі соціальний діалог став прогресивною частиною загальної стратегії, яка забезпечила конкурентоспроможнішу позицію Європи у стосунках з основними партнерами у світі.
Однією з найхарактерніших особливостей розвитку політичних і соціальних процесів у країнах, які взяли орієнтацію на членство в ЄС, стало широке застосування вже успішно випробуваних на практиці форм соціальної демократії з участю громадян в ухваленні політичних і економічних рішень, контролю за їх реалізацією у важливих напрямах політичної діяльності владних інститутів.
Ця тенденція дедалі більше стає виразником критичного погляду на перспективи розвитку парламентської демократії та її можливості задовольняти інтереси різних соціальних груп. Проблеми форм регулювання відносин у суспільстві найбільше зосереджуються сьогодні у сфері економіки, адже в основі добробуту мають бути такі механізми регуляції, які сприяли б ефективному розв’язанню економічних питань в інтересах усього суспільства. У сфері соціально-трудових відносин такою формою демократичного регулювання, прийнятою для всіх її суб’єктів, став соціальний діалог.
1.2.1.Структура та діяльність національних тристоронніх органів у країнах Європейського Союзу
В Україні, згідно з законом «Про соціальний діалог в Україні», який набрав чинність з 18.01.2011 р., передбачено формування порядку утворення, склад та організацію роботи Національної тристоронньої соціально-економічної ради та територіальних соціально-економічних рад у регіонах.
Соціальний діалог, згідно з законом, – процес визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників, роботодавців та органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.
Однією з їх характеристик є розвиток демократії в основних сферах соціально-економічного життя держави, систематична участь громадян у розробці пріоритетних для регіону рішень та контроль за їх реалізацією у важливих, з погляду інтересів громадян, напрямах діяльності.
1.2.2.Практика ведення соціального діалогу
1.2.2.1Політика зайнятості
Країни Європейського Союзу обрали надзвичайно широкі рамки національ-ного соціального діалогу, що виходять далеко за межі обговорення більш традиційних питань. У центрі політичних інтересів держав-членів ЄС перебуває питання зайнятості. Високий рівень зайнятості визнано головним елементом винайдення шляхів розв’язання найбільш нагальних національних проблем, скажімо, старіння населення, стабільність пенсійного забезпечення, конкурентоспроможність чи соціальна єдність.
Роль соціальних партнерів у реалізації стратегії зайнятості є вирішальною. Вони несуть головну відповідальність за проведення модернізації методів організації праці: ведення переговорів і виконання на всіх відповідних рівнях угод, спрямованих на модернізацію методів організації праці, сприяння досягне-нню необхідного балансу між гнучкістю та гарантією роботи, підвищення якості робочих місць (запровадження нових технологій, нових форм роботи тощо).
Соціальні партнери завжди володіють інформацією про ринок праці, що дуже важливо для успішного проведення політики зайнятості, і є головними учасниками ефективного виконання погодженої політики. Всі залучені сторони мають доступ до надійних статистичних даних, іншої потрібної інформації та технічні можливості для виконання покладених на них завдань.