- •Лекції № 1 міжнародні норми і законодавство україни в галузі охорони праці
- •1.1.Стан безпеки праці в світі
- •1.2. Соціальний діалог в європейському союзі
- •1.2.1.Структура та діяльність національних тристоронніх органів у країнах Європейського Союзу
- •1.2.2.Практика ведення соціального діалогу
- •1.2.2.1Політика зайнятості
- •1.2.2.2.Політика оплати праці
- •1.2.2.3.Політика розвитку трудових ресурсів та професійної підготовки
- •1.2.2.4.Соціальний захист
- •1.2.2.5.Трудове законодавство
- •1.2.2.6.Безпека та гігієна праці
- •1.2.2.7.Результати соціального діалогу в країнах єс
- •1.3. Міжнародні стандарти. Стандарти sa 8000 «соціальна відповідальність» і iso 26000 «настанова по соціальній відповідальності»
- •1.4. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •1.4.1. Десять принципів Глобального Договору
- •1.5. Європейський союз і законодавство з охорони праці
- •1.5.1. Директиви єс про ергономічні вимоги
- •1.6. Міжнародні організації в сфері охорони праці
- •1.6.1.Тристороння структура моп
- •1.6.1.1.Роботодавці, працівники та уряд на Міжнародній конференції праці
- •1.6.2.Конвенція міжнародної організації праці
- •1.6.2.Міжнародна агенція з атомної енергії магате (International Atomic Energy Agency — iaea)
- •1.6.3.Всесвітня організація охорони здоров'я (World Health Organization (who)
- •1.7. Міжнародне співробітництво в сфері охорони праці
- •1.8. Соціальний діалог в україні
- •1.9. Стан безпеки праці в україні
- •1.9.1.Загальні положення
- •1.10. Основні законодавчі та нормативно-
- •2.1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •2.2. Настанова з систем управління
- •2.3. Система менеджменту охорони праці
- •2.4. Розробка системи управління
- •2.5. Системи менеджменту гігієни і безпеки праці. Ohsas 18001 : 2007
- •2.6. Політика в галузі охорони праці
- •2.7. Ефективність функціональної структури суоп
- •Основні витрати на охорону праці на підприємстві
- •2.8. План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій – плас
- •2.9. Функціональні обов'язки робітників і керівників виробничих підрозділів
- •2.10. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •2.11. Стимулювання за досягнуті результати
- •2.12. Порядок заохочення працюючих за дотриманням вимог з охорони праці
- •2.13. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •Лекція № 3. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •3.1. Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік
- •3.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.3. Огляд місця, де стався нещасний випадок
- •3.4. Опитування потерпілого, свідків та посадових осіб
- •3.5. Визначення причин нещасного випадку
- •3.6. Методи дослідження виробничого травматизму
- •3.7. Профілактика нещасних випадків
- •3.8. Засоби захисту, що застосовуються для попередження нещасних випадків на виробництві
- •Лекція № 4.Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •4.1. Загальні правила
- •4. 1.1. Область і порядок застосування Правил
- •4.1.2. Загальні положення
- •4.1.3 Вимоги до персоналу
- •4.1.4 Вимоги до організації безпечного ведення польових робіт
- •4.1.5. Порядок оформлення готовності до польових робіт
- •4.1.6. Організація польової бази партії і табору
- •4.1.7. Санітарія і гігієна на польових роботах
- •4.1.8. Експлуатація виробничого устаткування, апаратури і інструментів
- •4.1.9. Вимоги безпеки при виробництві робіт підвищеної небезпеки
- •4.2. Вимоги безпеки при пересуванні і виробництві польових робіт в різних природних умовах
- •4.2.1 Загальні вимоги і порядок пересування в маршрутах
- •4.2.2. Поведінка тих, що заблукали і їх розшук
- •4.2.3. Робота і пересування в гірських і високогірних районах
- •4.2.4. Робота і пересування в лісових районах
- •4.2.5. Водні переправи
- •4.3.Вимоги безпеки при виробництві польових топографо-геодезичних робіт
- •4.3.1. Рекогносцирування геодезичних мереж, установка віх і щогл
- •4.3.2. Закладка центрів, марок і реперів
- •4.3.3. Кутові і лінійні виміри з сигналів
- •4.3.4. Робота із світлодалекомірами і радіодалекомірами
- •4.4. Виробництво робіт на територіях
- •4.4.1. Робота на трасах і майданчиках електромережевого господарства, зв'язку і нафтогазопроводів
- •4.4.2. Робота на територіях нафтосховищ і нафтогазопроводів
- •4.4.3. Робота на автомагістралях і автомобільних дорогах
- •4.4. 4.Робота на територіях аеродромів і аеропортів
- •4.4.5. Робота на будівельних і монтажних об'єктах
- •4.4.6. Зйомка підземних інженерних споруд і комунікацій
- •5. 1.Виробництво топографо-геодезичних робіт на об'єктах залізничних мереж
- •5.1.1 Зйомка залізничних магістралей
- •5.1.2. Зйомка електрофікованих залізничних колій
- •5.1.3. Зйомка штучних споруд на залізничному транспорті
- •5.1.4. Пересування працівників по залізничних коліях
- •5.2. Виробництво топографо-геодезичних робіт на водах
- •5.2.1 Гідрометричні і топографічні роботи на річках, озерах, водосховищах і шельфах, які виконують із застосуванням плавзасобів
- •5.2.2. Закладка водомірних постів
- •5.2.3. Робота з оглядово-пошуковим гідролокатором і
- •5.3. Виробництво робіт із застосуванням транспортних засобів
- •5.3.1. Автомобільний транспорт
- •5.4. Виробництво камеральних робіт
- •5.4.1. Загальні вимоги безпеки
- •5.4.2. Стереофотограмметричні роботи
- •5.4.3. Обчислювальні роботи
- •5.4.4. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (Витяг з нпаоп 0.00-1.31-99)
- •5.5. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах
- •Список літератури
- •Список скорочень
- •Додатки
- •1. Основні терміни та їх визначення
- •2. Короткий перелік необхідної документації з питань охорони праці, яка повинна бути прийнята і затверджена на кожному підприємстві, організації, установі
- •4. Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (Форма н-1)
- •6. Акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) (Форма н-5)
- •7. Акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом (Форма нпв)
- •8. Рекомендації Федерації профспілок України щодо змісту розділу «Охорона праці у колективному договорі»
- •Перелік професій і посад працівників, яким безоплатно видається мило у зв'язку з виконанням робіт, пов'язаних із забрудненням
- •Перелік професій і посад працівників, яким безоплатно видаються знешкоджувальні засоби, захисні креми тощо у зв'язку з можливою дією на шкіру шкідливих речовин
1.5.1. Директиви єс про ергономічні вимоги
Більшість вимог ЄС з охорони праці й здоров'я трудящих викладено у відповідних директивах, які є основою для обов'язкової розробки в країнах Союзу власного законодавства, що забезпечує підтримку єдиного рівня охорони й гігієни праці у країнах ЄС. Це положення стосується й ергономіки, яка є одним із важливих напрямків охорони праці.
Вимоги про те, якою має бути ергономіка в країнах ЄС, закріплено в законодавстві Союзу й, насамперед, у директиві № 89/391 “Про заходи щодо поліпшення безпеки й здоров'я трудящих”. Відповідно до неї роботодавці зобов'язані оцінювати виробничі ризики й забезпечувати вжиття адекватних захисних і профілактичних заходів, гарантувати відповідне навчання й інструктаж працівників з дотримання заходів безпеки, а також надавати працівникам інформацію та консультації і дозволяти їм брати участь в обговоренні всіх питань із забезпечення безпеки й гігієни праці.
Однією із найгостріших проблем охорони праці, в тому числі ергономіки, є травми, зумовлювані повторюваною перенапругою. Вимоги з цього питання сформульовані в загальному вигляді. Наприклад, директива № 89/654/ЕЄС “Про обов'язковий мінімум вимог до безпеки робочих місць” лише частково торкається ергономіки, рекомендуючи обладнати кімнати відпочинку для працівників, а в разі прийому на роботу інвалідів передбачати відповідну облаштованість робочих місць. Директива № 89/655/ЕЄС “Про обов'язковий мінімум вимог з безпеки інструментів та устаткування, використовуваних працівниками у виробничому процесі”, присвячена двом важливим аспектам ергономіки, а саме: допоміжним операціям працівників під час виконання основних при роботі з верстатним і технічним устаткуванням; дотриманню принципів ергономіки при розробці інструментів та устаткування, використовуваних на виробництві.
Низка директив присвячена важким видам праці, а саме: безпеці при переміщенні вантажів вручну, що обмовлено в директиві № 90/269/ЕЄС, спрямованій на зниження ризиків травматизму спини, особливо попереку, при роботі з важкими вантажами.
Досить повно викладено вимоги ергономіки в директиві № 90/270/ЕЄС “Про мінімальні вимоги до безпеки робіт з відеодисклейними терміналами”, присвяченій безпеці працівників, котрі працюють з комп'ютерами. Згідно з нею роботодавець зобов'язаний проводити аналіз стану робочих місць, обладнаних комп'ютерною технікою, оцінювати їх з погляду безпеки, нешкідливості й оснащеності ЗІЗ, які запобігають ризику погіршення зору, появі хворобливих фізичних симптомів або ж розумового стресу. Директива пропонує складати розпорядок робочого дня операторів таким чином, щоб у їх роботі були перерви або переключення на інші види робіт
1.6. Міжнародні організації в сфері охорони праці
Міжнародна Організація Праці (МОП) є однією з багатосторонніх
структур, що успішно виконують свій мандат з нагляду за безпекою людини та її здоров’ям на виробництві. Вісім десятиліть дозволяють зробити висновок про те, що засадою цього успіху є прагнення до оновлення у відповідь на зміни, що відбуваються. Народжена у дні швидкоплинної надії, вона пережила роки «великої депресії» та світової війни. МОП була створена 1919 року за задумом промислово розвинутих країн для вирішення їх спільних проблем, але її стрімкий розвиток і творчі підходи залучили до неї за два десятиліття після Другої світової війни велику кількість нових членів.
Протягом «холодної війни» Організація зберігала свій універсальний характер, водночас безкомпромісно відстоюючи свої основні цінності. Завершення «холодної війни» та прискорення глобалізації знову поставили МОП перед необхідністю переглянути свої завдання, програми та методи роботи.
Захист працівників від пов'язаних з роботою нездужань, хвороб і травм є частиною історичного мандата МОП. Хвороби і травми не є неминучими супутниками трудової діяльності, а бідність не може слугувати виправданням неуваги до безпеки і здоров'я працівників. Першочергова мета МОП – сприяти створенню можливостей для жінок і чоловіків отримати гідну і продуктивну роботу в умовах свободи, рівності, соціальної захищеності і поваги людської гідності. Ми об'єднали все це у понятті «Гідна робота». Гідна робота – це безпечна робота. А безпечна робота, зі свого боку, є позитивним чинником підвищення продуктивності й економічного зростання.