14. Виробничі кооперативи - суб`єкти підприємництва

Виробничим кооперативом визнається добровільне об'єднання громадян на заса­дах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відпо­відно до їх участі у його діяльності.

Виробничі кооперативи можуть здійснювати виробничу, переробну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну і будь-яку іншу підприємницьку діяльність, не за­боронену законом.

Виробн. кооп.є юридичною особою і діє на основі статуту.

Найменування виробничого кооперативу повинно містити слова «виробничий ко­оператив» або «кооперативне підприємство».

Виробничі кооперативи створюються та здійснюють свою діяльність за такими принципами:

- добровільність членства громадян у кооперативі та вільний вихід з нього;

- особиста трудова участь членів кооперативу у діяльності підприємства;

- відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає брати участь у його діяльності на умовах, встановлених статутом кооперативу;

- демократичний характер управління кооперативом, рівні права членів кооперативу при прийнятті рішень;

- розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх трудової та майнової участі в діяльності кооперативу;

- контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, визначеному статутом.

Засновниками (членами) виробничого кооперативу можуть бути громадяни, іно­земці та особи без громадянства. Чисельність членів виробничого кооперативу не мо­же бути меншою, ніж три особи.

Рішення про створення виробничого кооперативу приймається його установчими зборами.

Виробн. кооп.вважається створеним і набуває статусу юридичної осо­би з дня його держ. реєстрації відповідно до вимог цього Кодексу.

Членами виробничого кооперативу можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають статут кооперативу та дотримуються його вимог, беруть майнову та тру­дову участь у діяльності кооперативу.

Громадяни можуть бути одночасно членами виробничих кооперативів, а також членами кооперативів інших типів (споживчих, житлових тощо).

ступ до виробничого кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви гро­мадянина. Член кооперативу робить вступний та пайовий внески в порядку, визначено­му статутом виробничого кооперативу. Рішення правління (голови) кооперативу про прийняття у члени кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Основними правами членів виробничого кооперативу є:

-участь в управлінні кооперативом, право голосу на загальних зборах членів коопе­ративу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом;

користування послугами кооперативу;

-одержання кооперативних виплат та частки доходу на пай;

-одержання достовірної та повної інформації про фінансово-господарську діяльність кооперативу;

-одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і строки, визначені його статутом.

Основними обов'язками членів виробничого кооперативу є дотримання статуту та виконання рішень органів управління кооперативу.

Статутом виробничого кооперативу можуть передбачатися також інші права та обов'язки членів кооперативу.

Управління виробничим кооперативом здійснюється на основі самоврядування, гласності, участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативу.

Вищим органом управління виробничого кооперативу є загальні збори членів ко­оперативу. До органів управління кооперативу належать правління (голова) кооперати­ву та ревізійна комісія (ревізор) кооперативу.

Статутом виробничого кооперативу може бути передбачено спостережну раду ко­оперативу. Члени ревізійної комісії (ревізор) кооперативу не можуть бути членами його правління (головою кооперативу) чи спостережної ради.

Виробн. кооп.відповідно до його статуту самостійно визначає основні напрями господарської діяльності, здійснює її планування та організацію.

Виробн. кооп.реалізує свою продукцію, надає послуги за цінами і тари­фами, які встановлюються ним самостійно або на договірній основі, а у випадках, пе­редбачених зак-вом, - за державними цінами і тарифами.

Відносини виробничого кооперативу з іншими підприємствами, установами, орга­нізаціями та громадянами в усіх сферах господарської діяльності встановлюються на основі договорів.

Доход виробничого кооперативу формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на опла­ту праці найманого персоналу. Доход спрямовується на сплату податків та інших обо­в'язкових платежів, на погашення кредитів, покриття збитків, проведення відрахувань у фонди кооперативу, кооперативні виплати, виплату часток доходу на паї тощо.

Кооперативні виплати - частина доходу виробничого кооперативу, що розпо­діляється між членами кооперативу з урахуванням їх трудової та іншої участі в діяльно­сті кооперативу. Нарахування і виплата часток доходу на паї здійснюються за підсумка­ми фінансового року з доходу, що залишається у розпорядженні кооперативу з урахуванням необхідності формування його фондів. За рішенням загальних зборів членів кооперативу виплата часток доходу на паї може здійснюватися у грошовій фор­мі, товарами, цінними паперами тощо.

Порядок використання доходу виробничого кооперативу визначається статутом кооперативу відповідно до закону.

Виробн. кооп.самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність відповідно до закону. Порядок використання коштів кооперативу в іноземній валюті встановлюється законом та статутом кооперативу.

Майнові відносини члена виробничого кооперативу з кооперативом у разі припи­нення членства в кооперативі та щодо переходу паю регулюються цивільним зак-вом.

Виробн. кооп.відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном. Члени виробничого кооперативу несуть за зобов'язаннями кооперативу суб-сидіарну (додаткову) відповідальність своїм майном у розмірі, не меншому їх пайового внеску, якщо більший розмір відповідальності не передбачено законом або статутом кооперативу. Виробн. кооп.не несе відповідальності за зобов'язаннями чле­нів кооперативу.

Виробн. кооп.може застрахувати своє майно і майнові права за рішен­ням загальних зборів членів кооперативу, якщо інший порядок не встановлено законом.

Виробн. кооп.за рішенням загальних зборів членів кооперативу може бути реорганізований у підприємства інших форм господарювання в порядку, визначе­ному статутом кооперативу відповідно до вимог цього Кодексу.

Виробн. кооп. ліквідується в загальному порядку ліквідації суб'єкта гос­подарювання, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням такого:

-ліквідація виробничого кооперативу здійснюється ліквідаційною комісією, призна­ченою загальними зборами членів кооперативу, а у разі його ліквідації за рішенням суду-ліквідаційною комісією, сформованою відповідно до цього рішення;

-розпорядження землею виробничого кооперативу, що ліквідується, здійснюється в порядку і на умовах, передбачених земельним зак-вом. Майно кооперативу, що залишилося після розрахунків з бюджетом та кредиторами, розподіляється між чле­нами виробничого кооперативу пропорційно вартості їх паю.

15. Договори про надання банківських послуг

16. Особливості створення фондової біржі

Стаття 360. Фондова біржа

1. Для забезпечення організації функціонування ринку цінних паперів утворюється фондова біржа - акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних па­перів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до цього Кодексу, інших законів, а також статуту і правил фондової біржі.

2. Фондова біржа створюється засновниками - торговцями цінними паперами в по­рядку, встановленому законом.

3. Діяльність фондової біржі спрямовується виключно на організацію укладення угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Фондова біржа не може здійснюва­ти операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також ви­конувати функції депозитарію.

4. Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з дня її держ. реєстрації від­повідно до закону.

1. Фондова біржа являє собою організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на яко­му здійснюється торгівля цінними паперами. Основною метою її діяльності є забезпечення організації функціонування ринку цінних паперів.

Фондова біржа — це акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до положень ГК, ЦК, інших законів, а також статуту і правил фондової біржі.

Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищим органом.

у статуті фондової бір­жі визначаються:

а) найменування і місцезнаходження фондової біржі;

б) найменування і місцезнаходження засновників;

в) розмір статутного фонду;

г) умови і порядок прийняття в члени і виключення з членів фондової біржі;

д) права і обов'язки членів фондової біржі; є) організаційна структура фондової біржі;

є) компетенція і порядок створення керівних органів фондової біржі;

ж) порядок і умови відвідування фондової біржі;

з) порядок і умови застосування санкцій, встановлених фондовою біржою; и) порядок припинення діяльності фондової біржі.

У статуті можуть передбачатися інші положення, що стосуються створення і діяльності фондової біржі.

Правила фондової біржі повинні передбачати:

а) види угод, що укладаються на фондовій біржі;

б) порядок торгівлі на фондовій біржі;

в) умови допуску цінних паперів на фондову біржу;

г) умови і порядок передплати на цінні папери, що котируються на фондовій біржі;

д) порядок формування цін, біржового курсу та їх публікації; є) перелік цінних паперів, що котируються на фондовій біржі;

є) обов'язки членів фондової біржі щодо ведення обліку та інформації, внутрішній розпо­рядок роботи комісій фондової біржі, порядок їх діяльності;

ж) систему інформаційного забезпечення фондової біржі;

з) види послуг, що надаються фондовою біржою, і розмір плати за них; и) правила ведення розрахунків на фондовій біржі;

і) інші положення, що стосуються діяльності фондової біржі.

2. Фондову біржу може бути створено не менш як 20 засновниками - торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності з цінних папе­рів за умови внесення ними до статутного фонду не менш як 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Діяльність фондової біржі спрямовується виключно на організацію укладення угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Фондова біржа - організація, яка створюється без мети отримання прибутку. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.

17. Правовий статус фінансових посередників

18. Зовнішньоекономічний договір (контракт) : поняття, зміст, порядок укладення

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовніш­ньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено зак-вом Укр..

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається в письмовій формі, якщо інше не встановлено законом або чинним міжнародним договором, згоду на обов'язко­вість якого надано ВРУ.

Форма зовнішньоекономічного договору (контракту) визначається правом місця його укладення. Місце укладення договору (контракту) визначається відповідно до за­конів Укр..

Форма зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо земельних ділянок, бу­дівель та іншого нерухомого майна, розташованого на терит. Укр., визначається законами Укр..

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) визначаю­ться правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше. Порядок визначен­ня права, яке має застосовуватися до договору (контракту) у разі недосягнення згоди сторін стосовно вказаного порядку, встановлюється законом про зовнішньоекономіч­ну діяльність.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судо­вому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів Укр. або чинним міжнарод­ним договорам, згоду на обов'язковість яких надано ВРУ.

Законом може бути встановлений особливий порядок укладення, виконання і ро­зірвання окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Зовнішньоекономічним договором (контрактом) є матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зов­нішньоекономічній діяльності.

Дослідження природи зовнішньоекономічного договору дає можливість виділити ряд ознак, які притаманні цьому виду договорів. По-перше, однією зі сторін зовнішньоеконо­мічного договору є іноземний суб'єкт господарювання. По-друге, виконання договору пов'язано з перетином митного кордону держави певним майном чи робочою силою.

Згідно з чинним зак-вом Укр. зовнішньоекономічні операції мають оформ­лятися в письмовій формі шляхом укладення відповідного договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прий­няття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Кабінет Міністрів Укр. з метою забезпечення відповідності зовнішньоекономіч­них договорів (контрактів) законодавству Укр. може запроваджувати їх державну реєстрацію.

Види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що підлягають держ. реє­страції, а також порядок її здійснення визначаються законом про зовнішньоекономічну діяльність та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього.

Виконання зобов'язань, що випливають із зовнішньоекономічних договорів (кон­трактів), не зареєстрованих в установленому законом порядку, тягне застосування до суб'єктів господарювання, які порушили цю вимогу, адміністративно-господарських санкцій, передбачених законом.